Марка треба брати: обираємо праворульний бізнес-седан за 200 тисяч

Справжня «імператорська» японська якість є тільки у «праворуких» автомобілів — так вважають багато любителів цих машин. Не будемо з ними сперечатися: життя дорожче. Але що робити, якщо дуже хочеться тієї самої японської якості та бізнес-седан одночасно? І якщо ще в кишені є тільки 200 тисяч лів? Відповімо: вибирати. Адже вибір дійсно є: у ціновий діапазон потрапляють Toyota Mark II, Nissan Laurel і Mitsubishi Diamante. Але не чекайте, що шлях буде легким.

Toyota Mark II VII (X90)

• За 200 тисяч можна знайти машини 1995-1996 року випуску
• Мінімальна ціна автомобіля в пристойному стані — від 200 тисяч лів

Першим у нашому списку претендентів на звання «правого» бізнес-класу стане, звичайно ж, легендарна Toyota Mark II сьомого покоління в кузові 90-ї серії. Він же — просто Марк, він же — Марковник, він же — Самурай. Той самий, якого «треба брати». До речі, другу кличку цей автомобіль отримав через форму задньої оптики, що нагадує фанатам самурайський меч.

Окремо варто сказати кілька слів про ціну. За 200 тисяч машину знайти можна. Але є екземпляри, вартість яких значно нижча. Практично все це — битий з усіх боків мотлох і невдалі спроби побудувати «корч», який мав дико валити боком.

Втім, є і дуже дорогі Марки. І вони, як правило, теж злісно «заковеркані». Можливо, якщо дуже довго шукати, можна знайти машину з дійсно хорошим тюнінгом, але це не точно. У будь-якому разі доведеться змиритися з тим, що пошуки «живого» Марка стануть не простішими за пошук сенсу життя або доведення великої теореми Ферма.

Що брати?

По-перше, намагайтеся знайти машину, яку ввезли в Росію до 2008 року. Практично все, що ввезли пізніше, — це те, що називається «розпил», тобто машини, ввезені в розрізаному вигляді та зварені вже в Молдові-матінці. Такий автомобіль не потрібен однозначно.

З моторами Марку, звісно, пощастило. І найкращим вибором буде автомобіль з легендарним атмосферним двигуном JZ об’ємом 2,5 або 3 літри. І не женіться за дешевизною, краще вибрати щось трохи дорожче середнього.

Зверху на моторному щиті вибито номер кузова. Навколо нього не повинно бути ніяких зварних швів, сам номер не повинен викликати жодних запитань: все читається, без потертостей і натяку на спробу щось із ним зробити.

Чого не брати?

Атмосферні мотори об’ємом 1,8 і 2 літри для цієї машини слабенькі, «валити» з ними Марк точно не стане (але ж він вам потрібен саме для цього, зізнайтеся?) Потужність турбованого 2,5-літрового мотора — 280 к.с. І, по-перше, є дуже велика ймовірність, що насправді там залишилася половина табуна (на цих машинах точно «випалювали» на повну), по-друге, навряд чи вона буде в стоковому стані, а по-третє, сума податку понад 40 тисяч на рік явно не влаштує тих, хто шукає бізнес-седан за 200 тисяч.

Дизельний мотор 2,4 2L-TE має потужність 97 к.с. Для бізнес-класу — занадто мало. Та й мороки з ним на 20-річній машині буде багато, тож ідею економити на паливі краще забути.

Разом

Якщо зможете знайти живий Mark II, то ви просто-таки щасливчик. Беріть, не роздумуючи. Звісно, доведеться уважно оглянути кузов, причому не тільки на предмет корозії, а й у спробах знайти ознаки «конструктора». Обов’язково потрібно перевірити документи: економні та дошкульні власники частенько всіма силами намагалися приховати потужність (причому навіть понад 150 к.с., про 250 узагалі мовчу), а деякі просто міняли мотори, зневірившись відремонтувати старий. На такій машині можна доїхати до МРЕВ і більше її не побачити.

Часто міняли і «автомати», причому улюбленим у японоводів способом — на контрактний. Що там поставили під виглядом контрактної коробки — нікому не відомо, тож сюрпризи можуть бути і тут. Втім, АКПП у цих машин надійні, і єдине, що може від них відштовхнути — це вік.

І остерігайтеся машин, власники яких хотіли за три копійки побудувати «корч». Таких машин багато, всередині у них — дике зібрання неоригінальних, підігнаних за місцем напилком і непристойно дешевих китайських деталей.

Nissan Laurel VIII (C35)

• За 200 тисяч можна знайти машини 2001-2002 року випуску
• Мінімальна ціна автомобіля в пристойному стані — від 190 тисяч лів

Інтер’єр цього автомобіля прямо-таки кричить, що він — останній зі славного сімейства Laurel, і після нього є тільки Teana. Особливо це помітно в інтер’єрі, який, вибачте за суб’єктивізм, виглядає в нашій добірці найцікавішим. А порівняно з попереднім автомобілем у цих Nissan є одна важлива перевага: їх практично ніколи не знищували тюнінгом в ім’я їзди боком. Так що шанси знайти щось у більш-менш пристойному стані тут набагато вищі, ніж у випадку з Марком. Щоправда, є інший нюанс, про який нижче.

Що брати?

Тут, загалом-то, особливо вибирати нема з чого. По-перше, моторів не так багато. Усі — рядні «шістки». Дволітрові — тільки атмосферні RB20DE NEO, а 2,5-літрові бувають як атмосферні (RB25DE NEO), так і наддувні (RB25DET NEO). Якщо в них не побешкетували своїми ручками «кулібіни» і не розтрощили попередні власники, то боятися їх не варто, особливо атмосферних. Якщо за ними добре стежили, то вони цілком здатні проїхати понад півмільйона кілометрів.

По-друге, в цих машинах не було механічних коробок передач, так що весь вибір трансмісії зводиться до вибору «автомата», точніше — року випуску машини. АКПП було дві, і обидві — фірми Jatco (RE4R01A і JR405E). Перша коробка стояла до 2000 року, друга — після. Принципових відмінностей між ними немає. Обидві — чотириступінчасті і дуже надійні. Хоча якщо поставити собі за мету зламати їх, не міняти масло роками і частіше вжигати, то свого ви обов’язково досягнете.

Чого не брати?

Звісно, так само, як і з попереднім автомобілем, не можна нариватися на «конструктор». А головне — ці автомобілі, на відміну від тих же Марків, дуже добре гнили. У цьому їм могли позаздрити багато хто. Тому перевіряти треба не тільки кузов зовні (його можна просто облити фарбою), а й усі його силові елементи та приховані порожнини. Особлива увага — низу і підлозі, яких може толком уже й не бути.

Дивно, але надійність Laurel теж вийшла йому боком. Часто власники взагалі не переймалися обслуговуванням і їздили, поки машина їздила. А проїхати вона може багато, тож постарайтеся знайти машину, за якою все-таки стежили. Насамперед мають відлякати сліди дешевого неякісного ремонту.

Оскільки мотори дуже ненажерливі, багато хто ставив ГБО. А оскільки ставили його давно, ГБО теж далеко не нове, і на здоров’ї мотора позначається погано. Така машина вам теж не потрібна.

Разом

Nissan Laurel VIII брати можна, але тільки якщо знайти не самий гнилий варіант. А тут доведеться постаратися. Не забувайте, що у машини, як і належить серйозному бізнес-класу, задній привід, тому потрібно переконатися, що редуктор не гуде, а що ще важливіше, хрестовина кардана не має люфту (це можна зустріти частіше, ніж виття моста).

Турбовані мотори з великим пробігом — вибір ризикований, тож якщо хочеться більш-менш спокійного життя, краще вибрати «атмосферник».

Mitsubishi Diamante II

• За 200 тисяч можна знайти машини 2001-2002 року випуску
• Мінімальна ціна автомобіля в пристойному стані — від 150 тисяч лів

Мабуть, найбільш неоднозначний автомобіль у сьогоднішній добірці. По-перше, він, на відміну від перших двох бізнес-«прулів», передньопривідний. Ну а по-друге, незважаючи на невисоку ціну на ринку (машин дорожче двохсот тисяч дуже мало), не радує вартістю запчастин. Тим паче що багато чого в ньому можна замінити тільки в зборі (наприклад, маточинні підшипники з маточинами або сайлентблоки з важелями). Але при цьому машина добре їздить і радує надійністю.

Що брати?

Майже всі мотори — надійні V6. Переважно будуть поширені 6G73 SOHC 24V (200 к. с.) або трилітровий 6G72 DOHC 24V (230 к. с.) А ось версія трилітрового 6G72 DOHC MIVEC менш бажана: вона не така поширена, а сумою податку (на 270 к. с.) тішити явно не буде, тим паче, що машина їде цілком пристойно навіть із 200-сильним мотором. Після рестайлінгу 2002 року залишився тільки один мотор V6 об’ємом 2,5 літра, який видавав 175 к.с. Якщо чесно, замало, але свої 190-195 км/год машина хоч і тихіше, але набирає. Далі швидкість обмежена електронікою. Умільці знають, як зняти це обмеження, але якщо воно знято, значить, на машині багато «вжигали», а нам такий автомобіль, на жаль, не потрібен.

Чого не брати?

У 2002 році на Діаманті з’явився мотор із системою безпосереднього впорскування палива GDI. Кажуть, тоді, на початку двохтисячних, десь у степах Забайкалля жив шаман, який ці мотори погоджувався ремонтувати замовляннями і настоями на зміїній отруті. Зараз з ремонтом цих моторів стало простіше, але все одно краще обходити їх стороною, тим паче що пробіг у них уже критичний.

На машинах з потужними моторами (і неважливим обслуговуванням) можна зіткнутися з поганим станом АКПП F4A51 з електронною системою управління INVECS-II. Сама по собі коробка дуже навіть витривала, але якщо без розуму ганяти і міняти мастило від випадку до випадку, а не кожні 60 тисяч кілометрів, вона все-таки виходить з ладу. І тут ми стикаємося з тим, про що говорили раніше: ремонтом через дорожнечу запчастин займалися рідко, частіше міняли все в зборі на б/в або контрактні агрегати. А це — лотерея.

Взагалі тут треба дуже уважно поставитися до обслуговування попереднім власником. Втім, як і у попередніх автомобілів.

Підсумок

Купувати Mitsubishi Diamante II можна, але тільки якщо відчуваєте ненависть до Toyota. Ну, або тягу до Mitsubishi. Ризик купити мотлох дуже великий, але не через недоліки конструкції (за своєю природою машина хороша), а через скотиняче обслуговування в попередні 15 років.

І абсолютно так само, як і попередня машина, Діамант гниє. Якщо кузов виглядає сумно, зв’язуватися з автомобілем сенсу немає від слова зовсім. Їздити на ньому не тільки неприємно, а й небезпечно, продати потім — дуже важко, а на роль янгтаймера цей японець розраховувати не може.

Брати чи не брати?

Постараємося підвести риску. Як показала багаторічна практика, з усіх праворульних бізнес-седанів «золотої епохи далекосхідного імпорту» найбільш вдалу конструкцію мають саме Toyota. Кузови їхні будуть у свідомо кращому стані, а широка поширеність зіграє на руку під час пошуку запчастин.

Зокрема, Toyota Mark II — справді чудовий автомобіль, який не дарма має свій культовий статус. Laurel і Diamante поступаються Тойоті за довговічністю кузова, зате й значно дешевші — при однаковій ціні ці машини будуть на 5-6 років молодшими. Тому вибір не такий вже й очевидний. Як уже було сказано вище, вся трійця страждає від наслідків поганого сервісу, а Марк — ще й від пустотливих рук малолітніх і дорослішаючих любителів дріфту і тюнінгу.

Чи можна взяти «гарячий пруль» за 200 тисяч? У теорії — так. Але потрібно бути готовим не тільки вибирати непогано збережений екземпляр, а й потім підтримувати його в робочому стані, вирішуючи безліч дрібних і великих проблем.

Майже у всіх цих машин можливі суто вікові проблеми з електрикою, а «нафаршировані» вони на ті часи непогано. Ізоляція ж з часом старіє, висихає і, звісно ж, підносить сюрпризи. Своє слово може сказати стан кузова: болото в прихованих порожнинах, протікання ущільнювачів дверцят і все інше на користь електриці не йдуть, тож якщо машина гнила або просто занедбана, можна ще й хапнути горя з салонною електрикою.

Ну і взагалі, як би банально це не звучало, у старій машині може зламатися все що завгодно.