Gaznaauto Сайт про автомобили
Чого гріха таїти — років 30-40 тому багато хто в СРСР вважав, що вітчизняні автомобілі неодмінно програють своїм ровесникам-аналогам за набором споживчих якостей. І підстави для такої думки виникли не на порожньому місці. Але створений за підтримки компанії Porsche передньопривідний Супутник мав більше шансів гідно протистояти європейським конкурентам. Особливо якщо ця Європа була Східною — як у випадку зі Skoda Favorit, що з’явився в один і той самий час із «дев’яткою». Чим відрізнялися чехословацька машина від радянської і яка з них була ближчою до «справжніх іномарок» того часу? Спробуємо розібратися разом у рамках ретроспективного порівняння.
Трохи історії
Чеський автомобіль, як і вітчизняні передньопривідники, створювали на заміну застарілій лінійці колишніх моделей, тільки у Шкоди вони були не просто задньопривідними, а ще й задньомоторними. Роботи почалися практично в один і той самий час — у середині сімдесятих років, і кожна з компаній вчинила по-своєму нестандартно. У випадку з Ладою дизайн був власним, а технічним консультантом і помічником з доведення конструкції та ходових якостей виступила іменита німецька компанія зі Штутгарта. Чехи, навпаки, технічну частину опрацювали своїми силами, а дизайн замовили в туринському ательє Stile Bertone.
Представлені машини були в один і той самий час — у 1987 році. Але «дев’ятка» затрималася на конвеєрі на порядок довше за «чеха»: якщо Favorit після входження Skoda до концерну Volkswagen Group зняли з виробництва ще 1994-го, то п’ятидверну Самару в Молдові випускали довше аж на десять років, а потім аж до 2011-го її складали на українському АвтоЗАЗі. Не дивно, що Фаворитів з урахуванням різниці за тривалістю виробництва зібрали вдвічі менше — 780 тисяч хетчбеків проти півтора мільйона «дев’яток», випущених тільки самим АвтоВАЗом, без урахування українських машин (CKD-складання ВАЗ-21093 на АвтоЗАЗ зі зварюванням і фарбуванням — 127 933 шт).
Зовні: італійський стиль проти радянської сміливості
Рука італійського майстра не торкалася кузова радянського «зубила», але від цього він не став менш аним і агресивним, що особливо підкреслює коротке крило з маскою-«лижею» навколо фар.
«Дзьоб» і “лижа” — саме такими далекими від автомобілів термінами оперували для опису рішення передньої частини перших Супутників
ВАЗ-2109 мав навіть гармонійніший вигляд, ніж «вісімка», через пару коротших дверей на боковинах. Але при цьому машина зберегла «жорсткий» дизайн у стилі folded paper (різаний папір)
1 / 4
ВАЗ-2109 мав навіть гармонійніший вигляд, ніж «вісімка», через пару коротших дверей на боковинах. Але при цьому машина зберегла «жорсткий» дизайн у стилі folded paper (різаний папір)
2 / 4
ВАЗ-2109 мав навіть гармонійніший вигляд, ніж «вісімка», через пару коротших дверей на боковинах. Але при цьому машина зберегла «жорсткий» дизайн у стилі folded paper (різаний папір)
3 / 4
ВАЗ-2109 мав навіть гармонійніший вигляд, ніж «вісімка», через пару коротших дверей на боковинах. Але при цьому машина зберегла «жорсткий» дизайн у стилі folded paper (різаний папір)
4 / 4
Втім, у 1991 році п’ятидверний Супутник отримав і варіант передка з капотом і крилами, що доходять прямо до оптики. Прямі лінії, велика кількість гострих кутів, мінімум декору, клиноподібний профіль — все це є в дизайні «дев’ятки».
Довге крило дещо пом’якшило зовнішність «зубила»
Решітка пізніших «дев’яносто третіх» виглядала більш гармонійно
І не тільки її: зовнішність Favorit від Нуччо Бертоне виконана в тому ж ключі! Кутів і граней не менше, але ось дрібниці опрацьовані куди детальніше — відчувається, що дизайном займалися не де-небудь, а в знаменитому італійському ательє.
Замість дзьоба: прикмета Favorit перших випусків — асиметричне розташування емблеми на решітці радіатора
1 / 3
Замість дзьоба: прикмета Favorit перших випусків — асиметричне розташування емблеми на решітці радіатора
2 / 3
Замість дзьоба: прикмета Favorit перших випусків — асиметричне розташування емблеми на решітці радіатора
3 / 3
Stile Bertone: завдяки італійцям Фаворит вийшов не тільки незграбним і агресивним, а й більш цілісним, ніж радянський хетчбек
1 / 5
Stile Bertone: завдяки італійцям Фаворит вийшов не тільки незграбним і агресивним, а й більш цілісним, ніж радянський хетчбек
2 / 5
Stile Bertone: завдяки італійцям Фаворит вийшов не тільки незграбним і агресивним, а й більш цілісним, ніж радянський хетчбек
3 / 5
Stile Bertone: завдяки італійцям Фаворит вийшов не тільки незграбним і агресивним, а й більш цілісним, ніж радянський хетчбек
4 / 5
Stile Bertone: завдяки італійцям Фаворит вийшов не тільки незграбним і агресивним, а й більш цілісним, ніж радянський хетчбек
5 / 5
Можливо, саме тому за загальної незграбності та відсутності колісних ковпаків на обох машинах Фаворит вийшов помітно більш обтічним: коефіцієнт лобового опору (Сх) у нього становив 0,36, а у Супутника — 0,463. Крім того, в загальних рисах «дев’ятка» відчувається якоюсь більш «неохайною»: пофарбовані в чорний колір пороги, бампери, що провисають незабаром, і нерівний «дзьоб» ніколи не додавали цій машині привабливості.
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
1 / 6
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
2 / 6
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
3 / 6
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
4 / 6
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
5 / 6
Так-то краще: в «дилерському» виконанні Супутник отримав різні варіанти обважень, завдяки яким машина мала явно виграшніший вигляд не тільки за саму себе «в стоці», а й за Фаворита…
6 / 6
Однак за стрімкість силуету з короткою кормою доводилося платити практичністю: майже вся різниця в довжині «дев’ятки» (4 006 мм) і Фаворита (3 815 мм) припадала на задній звис — тобто багажне відділення.
За близьких із радянською машиною колісної бази і переднього звису Фаворит помітно коротший
Краса вимагає жертв: за динамічний профіль чеській машині довелося заплатити літрами багажного відділення
Лише 251 літр корисного об’єму під п’ятими дверцятами Skoda компенсувався, утім, широким прорізом, який доходив до заднього бампера.
Як тут не згадати високий борт Самари, через який важкий вантаж у 330-літровий багажник доводилося буквально перевалювати.
Коментарі зайві, правда?
Всередині: коричневе царство
Інтер’єри ранніх ВАЗ-2109 і перших Favorit об’єднував коричневий відтінок інтер’єру — популярне на той час колірне рішення.
До 1989 року інтер’єр «дев’яток» був коричневим. У Skoda — аналогічне колірне рішення, але панель приладів за стилем більше нагадує «високе торпедо» Самари
1 / 5
До 1989 року інтер’єр «дев’яток» був коричневим. У Skoda — аналогічне колірне рішення, але панель приладів за стилем більше нагадує «високе торпедо» Самари
2 / 5
До 1989 року інтер’єр «дев’яток» був коричневим. У Skoda — аналогічне колірне рішення, але панель приладів за стилем більше нагадує «високе торпедо» Самари
3 / 5
До 1989 року інтер’єр «дев’яток» був коричневим. У Skoda — аналогічне колірне рішення, але панель приладів за стилем більше нагадує «високе торпедо» Самари
4 / 5
До 1989 року інтер’єр «дев’яток» був коричневим. У Skoda — аналогічне колірне рішення, але панель приладів за стилем більше нагадує «високе торпедо» Самари
5 / 5
А ось посадка в чеську машину була трохи зручнішою через те, що сидіння водія розмістили ближче до дверей. Якість пластику і підгонка панелей знову ж таки на близькому рівні. Щоправда, у Skoda замість тахометра за західною модою тих років розмістили величезний годинник, що було явно не найраціональнішим використанням простору комбінації приладів.
Привабливі зовні передні сидіння Лади на ділі погано тримали і спину, і ноги. Ззаду тісно в усіх напрямках
Втім, у Лади годинника не було взагалі… Зате у радянської машини принаймні був переривчастий режим роботи склоочисників, а оббивка закривала двері повністю, а не залишала голий метал по периметру, як на першій моделі Жигулів.
Плоска оббивка Skoda (перше фото) не закривала металеву поверхню дверей повністю, як на Супутнику
Щодо комплектації загалом, то ці машини були однаково далекі від будь-якої сучасної малолітражки аналогічного класу: жодних електроприводів дзеркал, замків або стекол, не кажучи вже про гідропідсилювач або кондиціонер. Утім, у «однокласників» на кшталт Volkswagen Golf або Opel Kadett справи на той час йшли нітрохи не краще.
Конструктив: верхній вал проти нижнього
Обидва заводи під час розроблення принципово нової моделі вели активну співпрацю з десятками спеціалізованих фірм і купували ліцензії на чимало вузлів і технічних рішень — такі, наприклад, як задня балка, рейковий рульовий механізм, ШРКШи і зубчастий ремінь ГРМ.
Англійські, італійські, німецькі та французькі компанії допомагали «в’язням соцтабору» у створенні справді сучасної малолітражки гольф-класу.
На рівні конструкції і компонування і радянська, і чехословацька машини цілком відповідали духу часу: привід на передні колеса з поперечним розташуванням силового агрегата (у «Шкоди» — з нахилом на 20 градусів уперед), Макферсон спереду і задня напівзалежна П-подібна балка, рульова рейка, двоконтурні гальма з вакуумним підсилювачем (дискові спереду і барабани ззаду). Щоправда, Favorit отримав спереду класичний підрамник, тоді як підвіска «дев’ятки» задовольнялася лише набором поздовжніх і поперечних важелів.
Трансмісії також дуже близькі за набором технічних рішень: двовальні коробки з п’ятьма синхронізованими передачами переднього ходу і циліндрична головна передача з косозубими шестернями. Жодних одкровень, але й без анахронізмів, адже подібна схема в цьому класі згодом протрималася не одне десятиліття.
Під капотом — чотири циліндри, вісім клапанів і один карбюратор (двокамерний Pierburg у виконанні Jikov 28-30 LEKR на Шкоді або ж ліцензійний Solex виробництва ДААЗ на Супутнику).
Звідси і близькі технічні характеристики двигунів, які і для Skoda, і для Lada пропонувалися з двома варіантами робочого об’єму. Щоправда, «молодший» мотор Фаворита за літражем (1 150 «кубиків») був скоріше близький до радянського «даунсайзингового» двигуна ВАЗ-21081 об’ємом 1,1 літра, а «старша» версія і за об’ємом (1 289 куб. см), і за максимальною потужністю (63 к.с.) один в один повторювала параметри базового двигуна ВАЗ-2108. Але ж у «дев’ятки» був ще й 1 500-кубовий мотор 21083, що розвивав цілі 70 к.с.!
Нижньовальні мотори Skoda були трохи слабкішими за «зубільні»
«Дев’ятка» і “дев’яносто третя”: відрізнити помітно більш тяговитий півторалітровий мотор ВАЗ (друге фото) від 1,3-літрового можна було лише на ходу
Можливо, за нинішніми мірками це звучить трохи смішно, але за спорядженої маси в районі тонни кожні 100-200 «кубиків» робочого об’єму і 5-8 кінських сил давали значно помітнішу надбавку в динаміці, ніж сьогодні. Адже ні «фольксвагенівський» Pierburg-2Е3 на Шкоді, ні Солекс на Супутнику не були задушені на догоду екології, тому і реакції на педаль газу були моментальними. Щоправда, в системі живлення була одна важлива відмінність — автоматична повітряна заслінка на європейському виробі, тоді як на Супутниках потрібно було по-старому смикати туди-сюди рукоятку підсосу.
Але де в чому Favorit 136L з точки зору техніки помітно поступався Самарі! Незважаючи на верхнє розташування клапанів, розподільний вал чеської машини був розташований не в голівці, а блоці циліндрів (схема OHV). У Тольятті ж ніколи не випускали автомобілі з подібним типом двигунів, вигравши свою битву з італійцями за верхній вал ще під час «перекладу Fiat 124 на російську».
Втім, для користувача принципова схема двигуна не мала особливого значення — на відміну від, приміром, того ж автопідсмоктувача… Тим паче, що Favorit 136, незважаючи на менший об’єм двигуна і нижній вал, розганявся з місця до 100 км/год ненабагато повільніше (14,2 с.), ніж 70-сильний ВАЗ-21093 (13,5 с.)! Втім, ловити десяті секунди — справа невдячна, але радянська машина могла дістатися до швидкісного ежу в 155 км/год, поклавши при цьому в реальності стрілку на шкалі спідометра на всі 180, а Фаворит розганявся до цілком достатніх і пристойних 150. І був помітно економнішим: йому було потрібно від 5,2 до 7,4 л бензину залежно від умов експлуатації, тоді як Супутник споживав за містом 5,9 л, а в місті — всі 8,6-8,8 л. Мабуть, все ж таки давався взнаки карбюратор Pierburg, нехай і зроблений на чеському карбюраторному заводі Йіков.
Птахи одного польоту, але в різних напрямках
Ці машини були дуже близькі технічно і навіть зовні, оскільки створювалися в один час і за схожою схемою — з активним залученням західних фахівців і прямою участю в проекті таких грандів, як Bertone і Porsche. Чи перевершувала при цьому «дев’ятка» Favorit? Ні, оскільки чеська машина була і економічною, і жвавою — нехай і менш просторою. Та й навпаки не можна сказати, оскільки у Супутника були більш місткий багажник і потужний мотор. Але між цими хетчбеками є дві важливі відмінності. По-перше, чехословацькі конструктори знали, що їхній автомобіль «приречений» їздити хорошими європейськими дорогами, тоді як їхні радянські колеги не просто так були впевнені, що «дев’ятці» доведеться підкорювати не тільки автобани в напрямку Лісабона.
Потужні чашки передніх стійок кузова ВАЗ-2109 (перше фото) примикали прямо до моторного щита, а конструкція Фаворита з підсилювачами-косинками виглядала більш кволою…
Звідси і помітна різниця в дорожньому просвіті: скромні навіть за нинішніми мірками 120 мм кліренсу у Фаворита і цілком «кросоверні» 160 мм — у Супутника.
По-друге, хоч інженери Porsche доводили не тільки керованість «дев’ятки», а й опори підрамника Шкоди, знижуючи рівень вібрацій, а для перевірки ходових якостей прототипи Favorit, як і Супутника, перевіряли на тестовому полігоні у Вайсасі, німці при цьому зуміли вживити в просту до неможливості ходову частину ВАЗ-2109 свій геном.
«Порше для жебраків» — таке прізвисько заслужили вазівські передньопривідники завдяки не найгіршим ходовим якостям за мірками свого часу і класу
Керованість трьох- і п’ятидверного Супутників перевіряли на полігоні Porsche. Там же випробовували і прототипи Фаворита
Skoda Favorit їхала непогано, але управлялася «без вогника» і явно була заточена під хороші дороги
І три оберти «зубильного» керма «від упору до упору» проти п’яти «фаворитівських» красномовно підтверджують, що пріоритети в цих, здавалося б, таких схожих машинах були розставлені по-різному. А «у радянських була-таки власна гордість» — нехай і з помітним німецьким акцентом…
