Gaznaauto Сайт про автомобили
Хочете безпроблемну стару машину? Припустимо, японську. Що вибрати? Toyota? Нудно, та й за частиною техніки не всі моделі ідеальні. Honda? Дорого, і є кілька запитань до якості та до комплектацій. Subaru? Тут взагалі можна сказати багато всього «хорошого», хоча авто у своєму роді видатні. А як щодо Mazda 3 другого покоління? Може, «трійка» — це якраз те, що треба? Що ж, давайте подивимося. Почнемо з кузова, салону та ходової, а потім перейдемо до моторів.
Історія техніки
А втомобілі Mazda зазвичай до списку володарів «справжньої японської якості» якось не потрапляють. Мабуть, тому, що вони були помічені у зв’язках із Ford Motor Company і супутніми брендами. До того ж Mazda 3 і Mazda 6 початку двотисячних добре іржавіли. При цьому за кадром зазвичай залишалися такі важливі для власників машин моменти, як надійність ходової частини, електрики та моторів і ціна запчастин. А в цьому відношенні Mazda часом вигідно відрізняється від інших японських марок. Ось і друга «матрьошка» виявилася машиною більш ніж цікавою.
Платформа у машини залишилася тією самою, що й у першого покоління. І вона «ріднить» її з європейськими бестселерами — Ford Focus 2, Volvo S40 II і Ford Kuga на платформі C1. Оскільки C1 після удосконалення стала Global C platform, то і з Ford Focus III, Lincoln MKC та ще майже десятком інших машин. Універсальний «візок» — це не тільки знижені витрати на розробку, а й багатий вибір неоригінальних та оригінальних комплектуючих.
Основні особливості шасі залишилися ті самі, що й у першої «троячки»: МакФерсон спереду, багатоважільна підвіска ззаду, просторий салон, тільки передній привід і доволі багатий вибір бензинових моторів об’ємом від 1,5 до 2,5 літра. Причому зберегли й екстремальну версію Mazdaspeed3/MPS із турбомотором 2,3 л потужністю до 267 к.с. Європейцям пропонували також дизельні мотори 1,6 і 2,2 л, причому з потужністю до 185 к.с. А в США машину в останній рік випускали з мотором нового покоління SKYACTIV-G 2,0. У Молдові машину продавали з моторами 1,6 і 2 літри, але дволітрові «матрьошки» — велика рідкість.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Кузов традиційно такий самий максимально полегшений, з мінімумом шумоізоляції, з приємним азіатським дизайном, але цього разу машину не стали робити екстремально жорсткою, і підвіска Mazda 3 серії BL може навіть вважатися комфортною. Тільки от дорожній просвіт невеликий, і грунтовки машині протипоказані.
За популярністю «трійка» не змогла зрівнятися з попередницею, адже після 2009 року продажі не локалізованих іномарок різко впали через підвищення цін, і місце в лідерах свого сегмента модель втратила. Втім, машина залишилася вірною обраній ідеології, в ній, як і раніше, вистачає «зум-зуму» і практичності. І ще вона залишилася настільки ж кримінальною і викрадаємою. На жаль, у цьому відношенні японські виробники сильно відстають від європейських і американських. Від викрадення машина практично не захищена, про це варто пам’ятати.
Кузов
Не можна сказати, що минуле покоління моделі через корозію зазнало фіаско. Машини все одно залишалися улюбленими народом, незважаючи навіть на такий неприємний недолік, як поганий антикорозійний захист. Але під час створення нового покоління машини цю проблему явно врахували, і результат змін поки що позитивний. Якщо машина не була в серйозних ДТП, то навряд чи ви знайдете очевидні сліди корозії.
Метал кузова став помітно кращим, як і забарвлення — серйозну роботу провели в найбільш вразливій задній частині. Шар захисної мастики по кромці арки явно розрахований на надійну роботу протягом років двадцяти. Лакофарбове покриття тримається добре, не облітає під час ударів, але товщина його порівняно невелика, дряпається машина дуже добре, а в передній частині ЛФП швидко мутніє. І тому доволі велика кількість машин покрита «бронею» і пройшла відновлювальне полірування. Навряд чи вам вдасться відшукати зовнішню корозію задніх арок, дверей або кришки багажника, рідко іржею зачеплені і низи дверей. Таке можна зустріти тільки у машин випуску 2008 року, яким довелося провести чимало часу під снігом, чекаючи продажу в Молдові.
 |
 |
Капот
ціна за оригінал
19 737
Точкові сліди корозії можна відшукати хіба що на передній кромці капота і даху, що є наслідком поїздок по трасі, каміння і не зафарбованих вчасно відколів. Поріжки потроху облазять під час експлуатації в Москві. Трохи більше проблем можна виявити всередині.
Завальцювання нижнього шва кришки багажника може вже мати кілька точок корозії. У тих машин, власники яких не герметизували задні ліхтарі, в ніші запасного колеса можуть вже бути сліди іржі. Але найнеприємніше місце знайти найскладніше: це ніша між стійкою кузова і переднім крилом. Вона забивається брудом, а проблему ви не побачите, поки не стане занадто пізно. Це місце необхідно промивати і стежити за збереженням там ЛФП.
Невеликі осередки корозії в зоні зварювання кронштейнів, точках кріплення підвіски і тому подібних місцях поки що не є небезпечними.
Загалом треба визнати, що поки що скільки-небудь серйозних кузовних проблем не спостерігається.
Передня оптика доволі стійко протистоїть «піскострую», а от рефлектори лінз і з галогенними, і з ксеноновими лампами довго не живуть. Після трьох-чотирьох років ефективність роботи падає, рефлектори облізають. Блоки розпалювання ксенонових фар не герметичні, будьте обережнішими під час миття підкапотного простору. А на Mazda 3 цю операцію проробляють порівняно часто: відсік сильно забруднюється, а нижній пильовик відверто малий. Як підсумок — відсоток машин з «колгоспним» ксеноном і світлодіодами у цієї моделі дуже великий, адже лінзи дорогі, а китайські лампи — ні.
Передня фара ксенон
ціна за оригінал
75 694 рубля
Задні ліхтарі клопоту не завдають, але часто стають жертвами дивного «тюнінгу». Річ у тім, що оптика ззаду складається з двох частин: зовнішньої, закріпленої на крилі, і внутрішньої, закріпленої на кришці багажника. І внутрішні частини у машини різного кольору: одна біла, інша червона. Цю моторошну неприємність шанувальники симетрії виправляють, не шкодуючи сил і засобів. А оскільки ліхтарі приклеєні, то часом страждає і кузов.
Зовнішнім ліхтарям сильно не вистачає герметичності. Великі отвори для проводки всередині багажника нічим не захищені, і через них у кузов потрапляє вода. Багато води — достатньо, щоб затопити нішу запасного колеса. Проблему краще вирішувати комплексно, організувавши пробку в ніші запаски і герметизуючи оптику саморобними прокладками. Але ідеальної герметичності, найімовірніше, не буде. Точок протікання досить багато: тут і ущільнення кришки, і навіть шви ніші…
Оснащення кузова і салон завдають трохи більше клопоту, але серйозні проблеми дуже рідкісні. Двері та їхні механізми надійні, але у водійській може постукувати ребро жорсткості зовнішньої панелі, що вирішується обклеюванням віброізолюючим матеріалом.
Обмежувачі після 50 тисяч пробігу зазвичай потребують перебирання, благо є ремкомплекти. Зате особливих «економів» можна визначити за використанням тут вазівських деталей.
Лобове скло на «матрьошці» стоїть з опціонним підігрівом, і якщо у вас машина з цією опцією, то рекомендую його берегти: коштує воно до 30 тисяч , і знайти його складно. Щоправда, є неоригінальне скло КМК, але у нього якість помітно нижча, ніж у Sekurit. Скло без підігріву знайти простіше, і коштує воно дешевше, але мотори на Mazda гріються дуже слабко, в наших умовах на місці вони взимку майже не прогріваються, тому лобове скло, що обігрівається, — дуже потрібна опція.
Клацання біля заднього скла на седанах — це не проблеми зі зварюванням, як було на минулому поколінні. Просто пара напрямних, що використовуються для точної фіксації скла під час вклеювання, створюють неприємні ефекти під час зміни вологості та температури. Задні двері хетчбеків бухає на нерівностях у будь-якому разі, а якщо чути жорсткі удари або сильний свист вітру на швидкості, то потрібно просто відрегулювати замок, а іноді й замінити ущільнювачі. До речі, ущільнювачі дверей досить слабкі, і до того ж їх недостатньо. Вельми популярний тюнінг — встановлення ущільнювача на передню кромку задніх дверей і другого шару ущільнення на порогах. Ця недорога операція помітно знижує рівень шуму на водійському місці і підвищує зручність використання машини — перестає забруднюватися поріг.
Салон
Салон для машини такого класу вельми непоганий, але знос рульового колеса, накладки важеля КПП і дверних панелей дуже швидкий, і вже до сотні тисяч кілометрів у середнього власника ці деталі в сумному стані. Не дивно, що перешивка керма, рукояток і підлокітника, аквапринт або плівка на пластикові панелі салону — вельми популярний напрямок стайлінгу машини.
