Gaznaauto Сайт про автомобили
У моїх руках — бейдж із журналістською перепусткою на «9-th Moscow International Motor Show 2005». Ну що ж, рушили. «Пік-пік-пік!» — вітає мене на вході рамка-металодетектор. Показав охоронцеві диктофон у портфелі — і ось я на МІМСі.
Буденний день — відвідувачів небагато, все більше ділова публіка. Ось пройшли повз з фотоапаратами якісь мої, схоже, колеги — підкручуючи щось у велетенських тах об’єктивів, попрямували в бік строкатих прапорів, музики і вантажівок. А мені в інший бік — туди, де розкладені по стелажах запчастини, чорніють шини, мерехтять дисплеї. «Будь ласка, візьміть наш буклет!» Невагома брошурка відправляється в портфель. До речі, коли потім, уже вдома, у Пітері, заради інтересу зважив на безмені «поліграфічну частину» зібраної інформації, то потягнула вона на 1.9 кг. Але це було потім, а поки я ходжу виставкою, намагаючись нічого не пропустити.
Власна гордість
Замальовка перша, драматургічна. П’єса в одній дії. Місце дії: МІМС-2005, стенд корейського виробника. Дійові особи: менеджер — чоловік характерної східної зовнішності, і відвідувач — огрядний Молдованин виду a la «провінційний підприємець».
Менеджер (ввічливим, уважним голосом): Тут у нас представлені… Відвідувач (кладучи лікоть на стійку, гим басом): Ні, ти мені скажи, якщо порівняти з нашими… Менеджер (випроставшись, зі сталлю в голосі): Корейські та російські товари навіть порівнювати некоректно.
Відвідувач (знімаючи лікоть зі стійки, більш тонким голосом:) Можна у вас буклетик узяти? Кінець.
Я нічого не вигадую і не прикрашаю, списано прямо з виставки. Причому важливо зазначити, що сцена відбувалася не біля стенду «Самсунга» або «Ел Джі» — ту марку я бачив уперше. А все це ось до чого: азіатські виробники все менше перестають соромитися свого походження. Дедалі вільніше і впевненіше вони йдуть до нас під власними марками, які з’являються одна за одною. Основна сфера — аудіо- та відеоапаратура, геджети, дзеркала, оптика, пластикові обважування та інші аксесуари. Країни-виробники — Корея, Китай, Тайвань. Щоправда, назви для своїх товарних марок більшість азіатів вигадує на англійський манер, уникаючи в іменах усіляких «енгів» і «вангів». У великому ходу абревіатури латинськими літерами, які, найімовірніше, ніяк не розшифровуються. Але знову-таки повторю: важливо, що походження свого азіатські виробники перестають соромитися і все менше прагнуть ховати його подалі. Багато в чому тут, звісно, і заслуга компаній-продавців, дедалі більша кількість яких тепер стали працювати відкрито, залишивши методи, звані в народі «проліковуванням». Майже скрізь, де я запитував, хто виробник, мені відразу спокійно і без «замовчування» називали країну. У буклетах теж — «мейд ін Чайна» дедалі рідше пишуть де-небудь на останній сторінці буквами розміром 0.01 мм. Навпаки — практично відразу кажуть, що товар азіатський, а вже потім починають розповідати про його якість і європейські технології виготовлення.
Про азіатські вироби під світовими брендами я вже не кажу. І ось ще одна сцена все з тієї ж виставки: Відвідувач (злегка розчаровано): Так це в Тайвані роблять? Менеджер (зі спокійною іронією): У вас вдома комп’ютер є? Заради цікавості відкрийте корпус і подивіться, що на материнській платі, процесорі та вінчестері написано.
Оборонка і Захід
Замальовка друга, поетична. «Під наглядом КДБ Танки будували в КБ, І в лабораторії Отрути ми готували. Але розпався наш Союз, Вийшов ринковий конфуз, І валялася на дорозі Міць військових технологій. Але минув лихий час, Підібрали знань тягар І використовуємо зараз У мирних цілях. Ми для вас Пропонуємо унікальний Наш продукт оригінальний…» Перекладаю в риму (наслідуючи дитячих радянських поетів) — щоб не було нудно — цю розповідь; кожен, напевно, вже десь її читав у буклеті або чув від продавця. Незалежно, до того ж, від того, що саме пропонується — засіб автохімії, запчастина чи автоелектроніка. Схоже, та сама конверсія, яку так піарили і в яку так вірили в горбачовські та ранньоєльцинські часи, відбулася тільки зараз. Дедалі більше з’являється нових російських виробників (і товарних марок), які виходять на ринок із піаром «військові технології». Це одна частина. Інша частина — позиціонує «європейські технології». На першому місці — німецькі, за ними з великим відривом фінські та шведські. У назвах, утім, у всіх підхід, за рідкісним винятком, однаковий і схожий на «азіатський» — англомовні слова і латинські абревіатури. І (немов на противагу тому корейцю) дуже багато хто (чи не всі) тією чи іншою мірою застосовують «порівняльне позиціонування», протиставляючи свою продукцію виробам країн Азії та переконливо доводячи перевагу російської. Десь, можливо, навіть занадто.
Але, в будь-якому разі, за вітчизняне виробництво варто порадіти: хочемо, як видно, і самі щось робити, а не тільки перепродувати. Звісно, тут присутні ті, у кого найбільше маркетингових можливостей і бажання «підсапати клієнтеллу» — або ту, що вірить у «секрети Оборонки», або ту, що тягнеться до «техніки від Заходу». Однак безсумнівно, що достатньо й таких, хто дійсно будує виробництво, прагнучи гідної якості.
Усе в одного
Замальовка третя, фантастична. 5002 рік. Група вчених-археологів вивчає деякі вцілілі зображення минулого. Серед інших — знімок з МІМС-2005. «Ось бачите, тут, над будівлями, — показує автор знахідки, — натягнуто велике біле полотно з безліччю геометрично правильно розташованих різнокольорових піктограм. Можливо, це спеціальна оптична карта-програма для пілотів, щоб вони…»
Утім, уже зараз рекламу багатьох фірм — продавців запчастин можна прийняти за щось інше. Здається навіть, що не всі «лого» виробників помістили на плакат — вибрали тільки найвідоміші та найсолідніші. Нарощування асортименту у великих торгових фірм — і за позиціями, і за виробниками — відбувається сьогодні буквально на очах. Далі коментувати тут особливо нічого: ширший вибір, більша конкуренція — нижчі ціни, вища якість. Покупець повинен тільки вигравати.
Про СТО
Замальовка четверта, публіцистична. «Як наочно демонструє експозиція МІМСу, ринок обладнання для автосервісів сьогодні перебуває на підйомі — постійно зростає попит на високотехнологічні сучасні стенди для діагностики, кузовного ремонту, сходження-розвалу, шиномонтажу, різні види автомобільних мийок. Пов’язано це насамперед із тим, що у недилерських СТО сьогодні з’явилося і розширюється коло їхньої найкращої потенційної клієнтури — це власники масових відносно недорогих іномарок, які нещодавно відкатали гарантійний термін. Вони прагнуть уникати «гаражного сервісу», однак при цьому хотіли б і заощадити, відремонтувавши машину за цінами, нижчими за дилерські. За них і йде боротьба — недилерські СТО намагаються запропонувати таким клієнтам «все те саме, що й у дилера, тільки дешевше». Щоб наблизитися до рівня дилерів, звісно, потрібне того самого рівня обладнання і, крім того, організація всього комплексу сервісу, де на одному майданчику, крім ремзони, буде хороша мийка, шиномонтаж, магазин запчастин.»
Це я написав дорогою додому, задумавши дуже серйозну аналітичну статтю. Але потім вирішив, що серйозна аналітика буде цікава хіба що найсерйознішому аналітику. Чи не краще просто — малюнки з натури, подивившись які, кожен зможе згадати щось схоже сам, подумати, зробити висновки.
