
Компактний кросовер від Mitsubishi випускається вже 10 років і безперервно оновлюється: якщо не брати до уваги суто технологічні апдейти, це відбувалося вже 5 разів. Чи були машини перших років випуску такі погані, що їх довелося доробляти «на ходу», чи все було добре і японцями рухав виключно перфекціонізм? Спробуємо розібратися. У першій частині огляду — проблеми кузова, салону, електрики та ходової частини. У другій — трансмісії та моторів.
Техніка
Успіх моделі Outlander і зростання її габаритів під час переходу до другого покоління у 2006-2008 роках залишив цілу низку ринків без компактних повнопривідників від Mitsubishi. Колись цю нішу займав повнопривідний мікровен RVR, але його не виробляли з 2002 року.
В основу нової моделі лягла все та ж платформа GS, на якій побудовані і Outlander II-III, і Lancer X. Колісна база ASX — ті самі 2 670 мм, але за рахунок менших звисів машина вийшла коротшою на майже 35 сантиметрів. Також заради здешевлення порівняно зі старшою моделлю спростили оздоблення і запропонували менші мотори, а бідніші комплектації.

У частині техніки машина повністю повторює побратимів по платформі. Сталевий несучий кузов, МакФерсон спереду і багатоважільна підвіска ззаду, передній або повний привід з муфтою в приводі задньої осі, коробки або МКП, або варіатор. На європейській версії з потужним дизельним мотором 2,2 можна було зустріти ще класичні шестиступінчасті АКП, але у нас такі версії не зустрічаються.
Основою моторної гами стали ті самі двигуни сімейства В, і головними виявилися мотори В10 об’ємом 1,8 літра і В11 об’ємом 2,0, а ось двигун В12 об’ємом 2,4 пропонувався тільки на американському ринку. Як найпростіший варіант було запропоновано мотор 1,6 серії 4А92.
На європейському ринку також пропонувалися дизельні двигуни 4N13 і 4N14 власної розробки, а після рестайлінгу 2013 року — і мотори DV6C розробки PSA. На низці ринків після того ж рестайлінгу машина була доступна з моторами серії 4J1, спрощеними варіантами моторів В-серії з ГБЦ з одним розподільчим валом, але з системою зміни висоти підйому клапана MIVEC. Нова лінійка моторів має вищі екологічні показники та меншу витрату пального. В основному мотори 4J10 зустрічаються на японських машинах для внутрішнього ринку, але рестайлінг 2020 року обіцяє появу на ASX мотора 4J11.

Таймлайн
17 лютого 2010 року. Запуск виробництва і продажів на японському ринку.
19 червня 2010 року. Початок продажів у Європі.
Липень 2011 року. Значна зміна налаштувань підвіски, оновлена конструкція варіатора Jatco JF011e.
Середина 2012 року. Запуск виробництва в місті Нормал, Іллінойс. Машини спочатку мають відмінні від японської версії, більш комфортні налаштування підвіски і силового агрегату.
Жовтень 2012 року. Малий рестайлінг японської версії. Змінено налаштування підвісок, значно змінено інтер’єр машини.
Січень 2013 року. У Росію почали поставляти машини американського складання, а поставки з Японії припинені.
Лютий 2014 року. Чергове оновлення машин японського складання.
Липень 2014 року. Оновлення машин американського складання. Нова зовнішність, оновлення салону, мультимедійної системи і комплектацій. Новий варіатор JF016E.
Літо 2016 року. Відхід моделі з російського ринку.
Осінь 2016 року. Ще одне незначне оновлення зовнішності.
Серпень 2017 року. Повернення ASX на російський ринок — машини знову поставляються з Японії.
Березень 2019 року. Черговий рестайлінг моделі: зовнішність у стилі Mitsubishi Dynamic Shield.
Початок 2020 року. Анонсовано ще одну зміну моделі. Фейсліфтинг, зміна інтер’єру, нова мультимедійна система зі Smartphone Display Link (SDL) та 8-дюймовим екраном.
Кузов
Хоча кузов ASX, як і в інших свіжих машин Mitsubishi, майже повністю оцинкований, товщина металу зовнішніх панелей і лакофарбового покриття на них мінімальна (75-90 мкм, а в прорізах і зовсім 30-50 мкм), а кромки колісних арок не прикриті пластиком. Виняток становлять машини американського складання і особливо темних відтінків, у них цей показник становить від 120 до 180 мкм. Як наслідок — на більшості машин багато сколів, іноді запущених.
Капот короткий, нахил лобового скла крутий, звідси часто трапляються тріщини, а також відколи на стійках кузова і передній кромці даху. Кромка капота при цьому страждає дуже рідко, форма вийшла вдалою.

1 / 2

2 / 2
Передні крила тут пластикові. Вони не іржавіють, але пластик обраний дуже крихкий, на морозі тріскається буквально від хорошого натискання, а за найменшої ДТП він просто розсипається без шансів на відновлення.

У задніх дверцят іржа точить метал у куточках під кромками ліхтарів, а в запущених випадках — біля кнопки багажника і плафонів освітлення номерного знака.
Оскільки якість забарвлення, як уже зазначалося, посередня, то і подряпин зазвичай багато. Елементи часто перефарбовують, благо ціни на ASX тримаються на хорошому рівні, і ремонт рентабельний. Косметичних перефарбувань можна не боятися: якщо вони виконані на хорошому рівні, то це скоріше благо.

У салоні насамперед зніміть підлогове покриття багажника. Підсилювачі арок зсередини кузова зроблені з нефарбованого металу. Вони кріпляться до кузова на болтах, але іржа від них поширюється як по підлозі кузова, так і по верху арки. Копійчана економія на фарбі виливається в дуже неприємний осередок корозії в дуже навантаженій точці кузова.
Колісні арки потрібно гарненько промити і оглянути шви. Особливо зліва ззаду, де проходять ти паливозаливної горловини. Наліт корозії по крайках підсилювача опори пружини, по верхньому горизонтальному шву і за тками — звичайна справа для машин віком старше п’яти років.

На жаль, локерів в арці практично немає, щиток трохи прикриває середню частину. Є опціональні локери, що закривають майже весь простір арки — це дає змогу уникнути пошкоджень внутрішніх швів. Якщо їх поставили вчасно і заздалегідь нанесли антикорозійне покриття, то вони не бояться пошкоджень шовного герметика та іржі. Аналогічний ефект забезпечують і різноманітні «рідкі локери», але тут багато що залежить від технології підготовки поверхні перед нанесенням.
Бампер передній
21 915 лів
Дивно, але саме днище кузова не особливо пошкоджується. Воно розташоване доволі високо від дороги і майже не страждає від піскоструменя. У найстаріших машин облазять передні кромки лонжеронів статі і зона навколо бензобака, але і тільки.
Зате іржу можна знайти на порогах. Пластикові накладки на них поставлені найпростішим і найдешевшим способом, на коротеньких пластикових «клопах». Зазор між металевим порогом і його накладкою не перевищує кількох сантиметрів, абсолютно не промивається і не вентилюється. Скупчення в зазорі бруду і подальша корозія — лише питання часу. Навіть у свіжих машин знайти кромки кріпильних отворів порогів, що спухли корозією, нескладно, а в машин із Петерсберга і Москви це, скоріше, правило, ніж виняток.


У машин віком старше років п’яти варто звернути пильну увагу на шви моторного відсіку. Особливо, якщо машина з мотором 1,6 і моторний відсік замаслений. Пошкодження ЛФП від масел і агресивних рідин легко призводить до корозії на швах. Проблема трапляється нечасто (щонайменше поки що) і майже напевно в машин із певними «косяками» в експлуатації у вигляді тривалих простоїв, бруду під капотом, підвищених навантажень від підвіски через вбиті амортизатори або навіть ДТП. Сюрприз може вийти вкрай неприємним, не полінуйтеся протерти потенційно проблемні місця, тим паче, що вам все одно потрібно перевіряти силові елементи кузова на предмет участі в аварії.
Оснащення кузова поліпшувалося від рестайлінгу до рестайлінгу. Початковий варіант кузова страждав численними недоробками і спробами спішно знизити вартість за всяку ціну. Надалі вирішували найочевидніші проблеми з міцністю бамперів, ресурсом світлотехніки, роботою дверних ручок, петель, обмежувачів, кнопок, міцністю пластикових молдингів скла, якістю щіток і повідків «двірників» і низькоякісним кріпленням. Змінювалися схеми складання, кількість і міцність кріплень, матеріали. Але дещо залишилося незмінним.


Так, ущільнювачі дверцят настовбурчуються і злазять зі своїх місць. Допомагає тільки клей з одночасною заміною на деталь нового зразка. Газові упори задніх дверей вже перестають тримати важку деталь. Спойлер задніх дверцят бовтається як на старих, так і на відносно свіжих машинах — на щастя, дилери усувають це за гарантією, а заодно і перефарбовують задні дверцята, оскільки спойлер сколює на них фарбу. Ну і, звісно ж, відсутність банальної гофри на машинах до 2019 року випуску спричиняє резонанс вихлопної системи на обертах мотора в 3-4 тисячі, який явно чути в салоні. Іноді — з контактом глушника і кузова і відповідними звуками в салоні.
Нормального розміру локери, заглушки отворів опор передньої підвіски, антикор опор, розпірка чашок від Citroen C-Crosser залишаються долею доопрацювань користувачів, незважаючи на те, що користь від таких змін очевидна, а ціна на машину анітрохи не нижча, ніж у конкурентів.

Салон
Багатьом власникам дуже подобається явно виражена нотка спортивності в дизайні салону. За яскравими штрихами легко прогледіти очевидні недоліки ергономіки — такі, як розташування кнопок обігріву на машинах до рестайлінгу, які просто не знайти, і незручну спинку заднього дивана. Втім, якість матеріалів і збірки теж не блищить.


Пластикові керма, що облазять, потерті сидіння, «хром» і «сріблянку», що облазять, вже до 80-100 тисяч пробігу на перекупників і змотаний пробіг не списати, машини часто все життя провели в одних руках. Як не списати на них і шкірозамінник сидінь, що обвисає вже після 20 тисяч пробігу.
Прислухайтеся до механізмів ременів безпеки заднього ряду, всередині стукають кулі. Чим скриплять пластикові панелі на цілком пристойній дорозі — незрозуміло, але без повного перебирання тиші не досягти.

1 / 13

2 / 13

3 / 13

4 / 13

5 / 13

6 / 13

7 / 13

8 / 13

9 / 13

10 / 13

11 / 13

12 / 13

13 / 13
Електрика
За всієї простоти конструкції і невеликого віку машин нарікань на електрику вистачає, хоча складно виділити характерні проблеми. Якість проводки середня, за пробігів близько 200 тисяч зістарюється ізоляція дротів у гофрах дверей, а в моторному відсіку починає підвивати і постукувати генератор. Багато прикрих дрібниць: слабкий моторчик двірників, дзеркала, що тріскаються через підігрів, мікроперемикачі замків дверей, що підмерзають.

Деякі технологічні рішення виглядають вкрай дивно. Наприклад, лампочка бардачка живиться від ланцюга реле габаритів правого борту, а блок контролю подушок безпеки розміщений у головному пристрої мультимедійного центру. Все це знову-таки характерно для більш ранніх машин, до 2016 року випуску.
Гальма, підвіска і рульове керування
Гальмівна система у ASX слабенька, але основна претензія в тому, що вона не любить бруду. Обрані виробником компоненти суто легкові. Ресурс дисків і колодок міг би бути вищим, але немає серйозних проблем із перегріванням навіть при активному русі. Блок АБС, гальмівні магістралі та шланги надійні. Але є нюанс: на машинах американського складання з інтегрованим у робочий циліндр механізмом ручного гальма задні супорти дуже рано починають підклинювати. Була навіть відклична кампанія із заміни супортів, дуже рекомендую перевірити, чи підпадає під неї машина. А якщо на дисках є сліди неповного прилягання колодки, то готуйтеся до ремонтів.
Здавалося б, підвіска кросовера має витримувати трошки більше, ніж у легкових машин. Але тільки не у випадку з Mitsubishi ASX. Адже у компанії вистачає якісних компонентів від інших моделей, але тут застосували найдешевші. Як підсумок, майже всі компоненти ходової частини машин японської збірки до 2013 року відрізняються не тільки вкрай низьким ресурсом, а й працюють огидно. Баланс керованості та комфорту приголомшливий — у тому сенсі, що немає ні першого, ні другого.
У машин американського складання після 13 року ситуація краща, але ненабагато. З керованістю і комфортом таких проблем уже немає, але ресурс амортизаторів, втулок і стійок стабілізаторів поперечної стійкості, опор стійок і гумових елементів задньої підвіски так само залишає бажати кращого. При цьому ціни на оригінальні компоненти дуже кусаються, вже за пробігів понад 50 тисяч і в машин, старших за чотири роки, можливі серйозні грошові вливання в підвіску: заміни потребуватимуть дуже дорогі амортизатори, відбійники і найчастіше — пружини. На щастя, чимало компонентів від Outlander надійніші і дешевші, як це не парадоксально.
Що новіша машина, то краща підвіска, окремі поліпшення є навіть на рестайлінгу 16 року. Зазначу, що підвіска машин американського складання відрізняється від японських і підрамниками, і довжиною важелів, і їхньою конструкцією. Сумісність дуже обмежена.
Ще один нюанс стосується задніх маточинних підшипників на машинах американського складання. Вони можуть виходити з ладу за пробігів менше 50 тисяч, ціна оригінальної деталі перевершує очікування, а якісного неоригіналу немає. Ось на машини японської збірки неоригіналу від провідних підшипникових брендів вистачає, але маточини несумісні — у них різні гребінки АБС і навіть установчі розміри.
Рульове управління з доволі надійною рейкою і простеньким ЕУР. Проблеми здебільшого пов’язані з розгерметизацією ущільнень рейки, корозією штока і стукотом, відривом кріплень під час ударів, проблемами з датчиком моменту ЕКР або проводкою до нього.

Проміжний підсумок
Дійсно дорогих поломок боятися не варто навіть у найстаріших ASX, оскільки конструкція досить проста. Однак добре помітно, що в Mitsubishi відчайдушно економили на дрібницях, і наслідки цієї економії можуть стомлювати. У другій частині огляду оцінимо якість моторів і трансмісії, щоб зробити остаточні висновки.
Gaznaauto Сайт про автомобили
