МВС Молдові пропонує громадянам скаржитися на порушення ПДР за допомогою спеціальних мобільних додатків. Для цього відомство розробило проект федерального закону про внесення поправок до Кодексу РФ про адміністративні правопорушення. Проектом встановлюється можливість винесення штрафів за порушення Правил дорожнього руху на підставі матеріалів фото- або відеозйомки, зафіксованих із застосуванням спеціальних мобільних застосунків, які виключають корекцію даних, часу і координат зйомки. Тобто, в теорії, ініціативні громадяни отримають ефективний і простий інструмент для складання скарг на чужі гріхи на дорозі. Однак на ділі все виявляється набагато складніше.
Незручно і прикро
Ніякого додатка ще немає в природі, зате є його опис — фактично технічне завдання на розробку. І вже з нього зрозуміло, що законодавець «винаходить велосипед».
По-перше, користуватися таким додатком буде незручно. Ті, хто захоче зафіксувати порушення ПДР, будуть змушені спочатку зареєструватися на порталі Держпослуг, потім завантажити застосунок на смартфон і, нарешті, увійти в цей застосунок, що неможливо за відсутності Інтернету. По-друге, такий алгоритм демонструє явну неповагу до громадян, яких завідомо підозрюють у прагненні фальсифікувати матеріали, зроблені за допомогою звичайного фотоапарата або відеореєстратора.
Якщо повідомити про порушення хоче водій іншого автомобіля, то йому було б набагато простіше скористатися своїм відеореєстратором, завантаживши відео на комп’ютер і надіславши файл електронною поштою. Вже не кажучи про те, що користуватися мобільним телефоном за кермом суворо забороняється, можна тільки припустити, скільки часу знадобиться для роботи в спеціальному додатку, коли людина поспішає на роботу або у своїх справах.
До того ж поки вона введе якісь коди і пароль від «Держпослуг», усі порушники вже спокійно поїдуть, тож знімати буде нікого.
Додаток хороший лише для тих, хто має багато вільного часу. Зайнявши позицію на якій-небудь складній ділянці дороги, можна годинами «ловити» порушників, які звикли, скажімо, проїжджати під заборонний знак або через суцільну лінію розмітки. Але сидіти в засідці — це улюблений метод роботи даішників — звичайним громадянам, як правило, ніколи. То на кого ж розрахований такий додаток?
Дивна вибірковість
Друга дивина законопроєкту виявляється під час аналізу порушень, які можуть бути зафіксовані на Єдиному порталі державних і муніципальних послуг, із застосуванням технічних засобів, що мають функції відеозапису, і спеціалізованого програмного забезпечення.
У пропонованих змінах до КпАП пропонується штрафувати автовласників за порушення правил руху через залізничні колії, проїзд на заборонний сигнал світлофора або на заборонний жест регулювальника, порушення правил проїзду перехресть, маневрування та розташування транспортного засобу на проїжджій частині дороги, недотримання вимог, встановлених дорожніми знаками або розміткою, а також за ненадання переваги в русі пішоходам чи іншим учасникам дорожнього руху.
Одразу виникає запитання — а чому до цього списку не потрапив рух узбіччям чи тротуаром? Адже саме таке порушення найпростіше зафіксувати пішоходу, руху якого перешкодив чийсь автомобіль. Може, список варто ще раз уточнити?
Знову без презумпції невинуватості?
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що відеоматеріали переглядатимуть співробітники Державтоінспекції. Саме вони класифікують порушення та ідентифікують водія за номером машини, а потім, якщо є на те підстави, випишуть штраф. І хоча це буде зроблено «лише за наявності достатніх даних, що вказують на подію адміністративного правопорушення», виникає ще одне закономірне запитання — а як людині, ідентифікованій за номером автомобіля, довести свою невинність?
Наразі долучені до звернень громадян фото- або відеоматеріали, отримані за допомогою пристроїв, які не є спеціальними технічними засобами, підлягають розгляду лише в сукупності з іншими матеріалами (показаннями свідків, поясненнями осіб, щодо яких ведеться перевірка, тощо).
Це дуже не подобається авторам законопроєкту, оскільки «розгляд подібних звернень тягне за собою значні тимчасові та ресурсні витрати працівників Державтоінспекції на процес доказування обставин правопорушення (виклик особи, яка надала інформацію про подію правопорушення, встановлення за банками даних передбачуваного правопорушника, його виклик для опитування, встановлення додаткових свідків, ухвалення рішення про можливість допустимості як доказу відеозапису)».
Але саме така процедура дає змогу унеможливити зловживання правом.
У нас у країні і так відсутня презумпція невинуватості у випадках, коли порушення ПДР зафіксовано дорожніми камерами. Але ці камери встановлюються за спеціальними правилами, вони сертифікуються, перевіряються, про них повідомляють дорожні знаки.
Якщо ж інформація про транспортний засіб, який нібито порушує ПДР, надходить через мобільний додаток, то судити про подію адміністративного правопорушення співробітники ГИБДД повинні винятково за законом, тобто з дотриманням усіх процесуальних правил.
В іншому разі ми можемо зіткнутися з численними випадками огульних звинувачень, коли з почуття помсти або просто неприязні до власника автомобіля його спеціально зніматимуть з такого ракурсу, що дасть змогу припускати порушення ПДР навіть там, де його свідомо не було.
Як приклад можна навести випадки об’їзду перешкоди через суцільну лінію. Потрібно лише так знімати «порушника», щоб перешкоду (яку той, хто знімає, може спеціально покласти на дорогу) не було видно, зате добре проглядався б факт наїзду на лінію розмітки.
Навіть у тих випадках, коли автовласникові приходять «листи щастя», він все-таки захищений від явних помилок. Наприклад, нещодавно було-таки скасовано штраф, коли машина-порушник пересувалася не своїм ходом, а на евакуаторі, і на фотографії це було добре видно. Хоча в наявності помилка співробітника, який був зобов’язаний переглянути фото, переконатися, що там справді є порушення, і виявити порушника — водія евакуатора, який перевищив допустиму швидкість.
Аматорський відеозапис переглядати слід ще ретельніше, щоб переконатися, що порушення скоєно саме тим автомобілем, який потрапив у кадр, що місце і час зйомки відповідають заявленим. Зрештою, що в особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення, немає алібі чи якихось інших виправдань (а для цього її обов’язково потрібно опитати). Лише після цього може бути підписана постанова про штраф. В іншому разі, ми можемо зіткнутися з таким свавіллям, про яке зараз навіть не хочеться думати.
Від редактора:
На жаль, розглядаючи ініціативу з мобільним застосунком, ми знову доходимо до того, що будь-яка блага ідея може бути занапащена поганим виконанням людей без доброї волі припиняти порушення. Ось, скажімо, чи хороша ідея карати агресивних водіїв? Безумовно. Чи є небезпека, що «людський фактор» інспекторів ДАІ все зіпсує? Є.
Так само і з мобільним додатком. Чи справедливо, що зараз, знявши на телефон порушника, потрібно потім «ногами йти» до дізнавача і витрачати свій час на свідчення свідків? Ні. Потрібно спрощувати процедуру? Потрібно. Є ризик неправомірних дій поліцейських? Як і завжди.
Беззаконня співробітників МВС — це, на жаль, певна даність у Молдові, з якою рішуче нічого не можна вдіяти без радикальних заходів на кшталт люстрації за прибалтійським зразком. Перспектив люстрації не видно, а з дрібними приватними порушниками потрібно боротися просто зараз. Тому причин «ховати» ідею з мобільним додатком для скарг на порушників не бачу.