Чому особливу увагу на стан кузова потрібно звертати у Гольфів кінця 2008 — початку 2009 року? Наскільки швидко гниють ці машини? Чому одні власники вважають електрику зразковою, а інші — жахливою? Чому підвіску Golf VI неможливо діагностувати «на слух»? Розбираємо останній популярний у Молдові Volkswagen Golf у всіх деталях. У першій частині вивчимо кузов, салон, електрику і підвіску, а в другій — мотори і коробки.
Golf VI і його предок
G olf за номером п’ять виявився вельми революційним. Нова платформа з багатими можливостями з конфігурації, унікальні на ті часи трансмісії і даунсайзингові мотори, внутрішня начинка з багатими можливостями налаштування… І все це в дуже просторому кузові, який задав новий стандарт внутрішнього простору для машин гольф-класу.
Звісно, не обійшлося і без складнощів — подібний обсяг нововведень виявилося складно впровадити без втрат у якості навіть для такого технологічно просунутого концерну, як Volkswagen . Список проблемних вузлів виглядав так само переконливо, як і список переваг нових машин. На щастя, на Golf V залишалися і вельми надійні мотори, і АКПП з розумним ресурсом, причому в найбільш ходовому «розмірі».
Політика зміни моделей VW якраз почала змінюватися, і замість рестайлінгу Golf V у 2008 році з’явився Golf VI, герой сьогоднішньої розповіді. Технічно машина не так вже й сильно відрізняється від предка, адже в основі її та сама платформа PQ 35 і дуже схожий набір агрегатів. Але новий дизайн від Вальтера де Сільви, невблаганний прогрес у сфері сервісної електроніки та подальший розвиток лінійки двигунів VW значно змінили машину.
Переплутати з «п’ятіркою» її можна лише здалеку, та й у салоні зміни значні й на краще. Причому одним із найважливіших чинників було не впровадження нових «фіч», а зниження собівартості виробництва — машина стала трохи простішою. Причому в підсумку опцій додалося, причому значно — одна тільки ESP в базі і сім подушок безпеки тягнуть на маленьку революцію, а ціна залишилася майже та сама.
На фото: Volkswagen Golf 5 | На фото: Volkswagen Golf 6 |
Загалом, «шістка» — це продукт дуже радикального фейсліфтингу і фактично нова модель на тій самій платформі. На конвеєрі машина прожила лише 4 роки, до 2012-го. Це навіть менше, ніж був у виробництві «невдалий» п’ятий Golf, але справа тут не в поганому попиті. Просто назрів перехід на нові платформи MQB, ще дешевші у виробництві, з меншою масою автомобілів і ширшою уніфікацією. Тягнути зайвий рік-два до спаду попиту на модель просто не мало сенсу.
Golf VI йшов у розквіті років, все ще першим серед конкурентів, але вже безпорадним перед спадкоємцями. Як зараз почувається «виправлена і доопрацьована» платформа, і чи дорого утримувати вельми практичну спочатку машину — читайте далі.
Кузов
Корозія кузова, яка так недоречно іноді вилазить на попереднику, на шостому Гольфі теж зрідка трапляється. Причому навіть на дилерських машинах і у єдиного власника. Стежити за кузовом, на жаль, потрібно ретельно. При всьому при цьому зовнішні панелі пофарбовані добре, фарба зберігає еластичність, при дрібних пошкодженнях залізо відразу не кородує — до перших «рижиків» чекає добрих півроку або рік.
Вартість переднього крила
ціна за оригінал:
9 901 .
Але пошкодження у важкодоступних або малопомітних місцях з часом розростаються. А ще доволі багато машин 2009 року, судячи з усього, перезимували під снігом момент падіння продажів. У всякому разі, підозріло часто трапляються згадки про корозію низів дверей і порогів — вірна ознака стоянки в снігу без руху.
Традиційні місця, де можна виявити дефекти, — ті самі, що і на п’ятому Гольфі. Точки контакту крил і бамперів, пороги, особливо передня частина, не прикрита пластиком, нижня кромка дверей і колісні арки, особливо задні. Ще у всіх хетчбеків можна відшукати розшарування герметика і поки що чорні сліди оксидів на задніх дверцятах. Мінімальні шанси знайти пошкодження на днищі, зазвичай на лонжеронах підлоги в передній частині або поблизу задньої осі.
Вартість переднього бампера
ціна за оригінал:
13 848 .
Здебільшого обсяг пошкоджень абсолютно не страшний, і ним можна знехтувати, але машина однозначно потребує антикорозійної обробки — не сподівайтеся на безпроблемність у цій частині, а видимі пошкодження потрібно підфарбовувати не «наприкінці сезону», а відразу. Дешеві кузовні елементи збільшують шанси на те, що за станом ЛФП буде складно зрозуміти, ремонтувалася деталь чи ні. Більше довіряйте очам, перевіряйте стан швів кузова, ретельно оглядайте приховані порожнини. Цей Golf не тільки добре продавався, його ще добре викрадали і добре били. Більша частина покупців цих машин хотіли Das Auto без зайвих заморочок, брали КАСКО подорожче і не парилися щодо якості обслуговування та акуратної їзди. Зверніть увагу і на пластик кузова — частенько він замінений для відповідності дорожчим комплектаціям, але під час ремонту зазвичай ставлять дешевий «Китай», а не оригінал б/в.
Якихось серйозних, не корозійних проблем у кузова немає — тече проводка до заднього омивача, заливаючи фари п’ятих дверей і самі двері. Самі двері з часом просідають і постукують, а замки іноді глючать, особливо в морози. Накладки порогів слабенькі, навіть у юному ще віці не витримують рідкісних контактів з ногами. Фарба на пластикових деталях не тримається, облазить пластами. Решітки в передньому бампері в морози просто розлітаються на шматки від найменшого удару, тож не паркуйтеся в кучугури.
Забиваються стоки лобового скла. Тріскається герметик на «склянках» передньої підвіски — в майбутньому можлива корозія в цій зоні. Слабенькі кронштейни бамперів — вони легко ламаються під час невеликих ДТП, і бампери обвисають. Ущільнення дверей жорсткуваті спочатку, але з віком швидко обминаються — буквально три-чотири роки, і двері вже трохи шумлять на швидкості, зате закриваються м’яко. Оптика — що передня, що задня — особливою герметичністю не відрізняється. Фари потіють, а електрика всередині потроху відмовляє. Особливо неприємно це у випадку з адаптивною передньою оптикою. Сушити — як зазвичай: феном або в термостаті.
Салон
Інтер’єр тут настільки ж практичний, як і сам кузов. Акуратно зроблений, матеріали на вигляд чудові, на дотик під час близького знайомства — просто хороші. Але в будь-якому разі, майже зразкові для свого класу. Серйозних проблем поки що не виникає.
Хіба що кліматика завжди може підкинути сюрприз. Від дрібниць у вигляді локального «глюку», що лікується перезапуском машини, до відмови заслінок і мотора обігрівача. До речі, чудово кородує конденсор кондиціонера — не забувайте його мити хоча б кілька разів на рік. У недорогих комплектаціях сидіння слабенькі, водія масою понад 90 кг витримують на межі, а якщо маса більша за 120, то в разі необережного поводження сидіння буквально проминається, іноді здаються не тільки тканина і поролон, а й каркас із системою регулювань. Причому комплектації подорожче, з «анатомічними» кріслами, цієї проблеми позбавлені.