Паливні віражі до чого призведе підвищення акцизів

Паливні віражі: до чого призведе підвищення акцизів

Через підвищення акцизів на бензин і ПДВ вартість АІ-92 повинна була б збільшитися на 4,1 рубля за літр (на 10% до поточного значення). Але цього не станеться — зростання роздрібних цін залишиться в околоінфляціонном коридорі. А ось нафтопереробникам доведеться затягнути паски: НПЗ будуть нести втрати.

Перш за все слід розібратися, від чого залежить ціна на бензин на АЗС. Податки, нафтові котирування і курс рубля — важливі, але не основні фактори. Вартість палива в роздробі регулюється державою, щорічне зростання цін знаходиться в межах інфляції при відсутності різких макроекономічних коливань. Балансуючим ланкою при цьому є нафтопереробка, саме на неї покладено функцію забезпечення стабільності внутрішнього ринку. Але стався в травні 2018 року різке стрибок роздрібних цін вказує на те, що виробники нафтопродуктів не завжди здатні справлятися з цією роллю.

Російські НПЗ купують нафту в валютному еквіваленті за експортним нетбеку (вартість на зовнішньому ринку за вирахуванням транспортних витрат і мита), внаслідок цього збільшення котирувань на сировину призводить до доларового зростання витрат на виробництво нафтопродуктів. Саме тому спостерігалося різке подорожчання палива в оптовому сегменті внутрішнього ринку навесні 2018 року, коли ціни на нафту пішли вгору при одночасному ослабленні рубля.

Підвищення вартості АІ-92 склало близько 3 рублів з початку 2018 року і стало наслідком нездатності утримувати виробниками досить низькі оптові ціни. Однак вже з кінця 2017 НПЗ формували значні дисконти, продаючи бензин нижче експортного нетбека. Саме за рахунок цього вдається стримувати вартість бензину на заправках, в іншому випадку вона була б на 10 рублів за літр вище поточного значення. Слід зазначити, що, продаючи нафтопродукти нижче нетбека, заводи зазнають збитків, а маржа багатьох тримається нижче нуля з початку 2018 року. При цьому в гірших умовах перебувають НПЗ, що забезпечують внутрішній ринок автобензину. Експортно орієнтованих заводів не стосується цінове регулювання, і вони виграють при високих нафтових котируваннях.

Бізнес по роздрібній реалізації моторних палив також знаходиться в складному становищі. Досить лише згадати, що в кінці травні 2018 року чистий збиток АЗС при продажах АІ-92 становив 4 рубля за літр. Якщо нафтопереробка не в змозі стримувати оптові ціни, страждає роздріб, яка також змушена грати балансуючу роль на ринку моторних палив. Але запас міцності у неї набагато нижче, ніж у НПЗ, що в підсумку призвело до руйнування ряд операторів. Уникнути масового закриття АЗС допомогло екстрене зниження акцизів на бензин і дизпаливо в червні 2018 року.

Зміна макроекономічних чинників відбулося різко і непрогнозовано в 2018 році, але про майбутнє підвищення акцизів і ПДВ в 2019 року відомо заздалегідь. Також був розроблений спеціальний демпфуючий механізм, що згладжує коливання цін на моторні палива. Він компенсує заводам частина збитків від продажу бензину і дизпалива на внутрішньому ринку зі знижкою до експорту. З урахуванням нововведень і балансує функції нафтопереробки різкого зростання роздрібних цін в 2019 року не відбудеться. Однак за відсутності демпфуючого механізму або при зниженні дисконтів НПЗ він склав би не менше 4,1 рубля за літр.

Для споживачів склалася модель регулювання вигідна, вони можуть розраховувати на стабільний рівень цін. У той час як на Заході коливання нафтових котирувань повністю відображаються у вартості палива. Але не слід забувати про НПЗ, які продовжать зазнавати збитків, незважаючи на введення демпфуючого механізму в 2019 році. Це дестимулює розвиток галузі і може привести до зупинки окремих заводів.

Рішенням може стати збільшення компенсацій виробникам за рахунок вирівнювання прибутковості зовнішніх і внутрішніх поставок. Але це обернеться багатомільярдними втратами федерального бюджету. У цих умовах регулятору потрібно знайти компроміс між виконанням фіскальної функції і забезпеченням стійкого розвитку галузі.

З літра по нитці

Цю тему 3 вересня обговорили експерти на «круглому столі», організованому «парламентської газетою». Приводом стала нова редакція статті Податкового кодексу (підписана президентом в липні), яка передбачає, що після зниження акцизів в червні цього року вони знову виростуть з 1 січня 2019 року — з 8213 до 12 314 рублів за тонну бензину п’ятого класу (з урахуванням індексації на рівень інфляції) і з 5665 до 8541 рубля за тонну дизеля.

Збільшення акцизів призведе не тільки до зростання цін (за очікуваннями Федеральної антимонопольної служби і міненерго, він буде обмежений або близький до темпів інфляції), а й до збільшення доходів регіонів, які зможуть поліпшити місцеву інфраструктуру. А левову частину грошей на благоустрій доріг регіони повинні знайти самі, звернув увагу завідувач сектором «Промисловість і інфраструктура» Інституту енергетики та фінансів Сергій Кондратьєв.

Частка податків у кінцевій ціні літра моторного палива оцінюється по-різному: наприклад, на початку цього року ФАС говорила про 65 відсотках (без структурної розбивки), а незалежні галузеві консультанти Vygon Consulting називали цифру 36 відсотків за підсумками 2017 року (частка акцизу в ціні — 7,5 відсотка). Російський паливний союз дає удвічі вищу оцінку — майже 70 відсотків у вигляді податків, близько 20 відсотків — акциз.

У минулому році, найімовірніше, частка податків у ціні могла складати і 65 відсотків, але сьогодні вона скоротилася за рахунок того, що виросла в ціні нафту, вважає керівник напрямку «Фінанси і економіка» Інституту сучасного розвитку Микита Масленников. Він пояснює зростання частки нафти в ціні тим, що піднялися доларові котирування, а курс рубля ослаб, через що рублева ціна і підвищилася. Влітку це підтверджували і учасники ринку: наприклад, глава «Роснефти» Ігор Сечин оцінював зростання ціни сировини для переробки в 25 відсотків.

У всіх галузях, які мають експортну альтернативу (в тому числі в паливній), Росія фактично живе в рамках валютного ціноутворення, так як курс рубля до долара або євро до сих пір включений в формулу розрахунку цін на продукцію першої переробки, пояснила голова Комітету з економіки асоціації нафтопереробників і нафтохіміків Тамара Канделакі. При цьому споживач — і населення, і бізнес — живе в рублевої зони, адже його дохід не прив’язаний до курсу іноземної валюти. Нинішня система оподаткування не враховує цей дисонанс, вважає Тамара Канделакі.

Експерти згодні в одному: внутрішня ціна на бензин і дизель з 2019 року може вирости як через опосередкованої прив’язки до ціни на зовнішньому ринку, так і з-за зростання акцизів, однак ефект на роздрібне ланка можна амортизувати. Зокрема, якщо встигнути до кінця року на рівні уряду розрахувати, який обсяг відрахування по акцизу на нафту в рамках завершення податкового маневру буде діяти для кожного переробного заводу, уклав Масленников.

Акцизи на бензин хочуть підвищити в два рази

В уряді планують рятувати дороги за рахунок автомобілістів.

У Кабміні зайнялися питанням підвищення акцизів на бензин. Міністерство фінансів розробило законопроект, яким пропонується збільшити їх в два рази — з 198 до 396 євро за тонну бензину і з 46-98 до 92-196 євро за тонну дизельного палива.

Кошти, отримані за рахунок цього, обіцяють направити на ремонт доріг, пише «Комерсант-Україна».

За оцінками учасників ринку, збільшення ставок призведе до дуже значного подорожчання бензину — на 2 грн для бензину і на 50 копійок для дизпалива. Тобто після підвищення акцизу ціни на паливо в Україні будуть на рівні країн Східної Європи, при тому що його якість залишиться тим самим — набагато гірше європейського.

Нагадаємо, півтора місяці тому міністр інфраструктури Володимир Козак заявив, що на сьогоднішній день в Україні діють найнижчі акцизні збори на паливо порівняно з іншими країнами Європи. В Україні вони складають 198 євро за тонну на бензин і 46-98 євро за тонну на дизельне паливо, а в Європі мінімальні ставки — 466 євро за тонну бензину і 375 євро за тонну дизельного палива. Він також припустив, що збільшення акцизу дозволить поліпшити якість доріг в Україні і, відповідно, підвищити рівень безпеки руху.

Однак потім чиновник заявив, що його неправильно зрозуміли і «питання про підвищення акцизу на дизельне паливо не варто, а на бензин — навіть не розглядали».

За підрахунками аналітиків, Україна посідає четверте місце з кінця серед 32 країн Європи за цінами на бензин. Дешевше, ніж в Україні, він продається тільки в країнах Митного союзу.

Але при цьому за купівельною спроможністю Україна також знаходиться в числі європейських аутсайдерів. Так, на середню зарплату (з вирахуванням податків і соцвиплат) в Україні можна придбати 229,7 літра бензину. Більш низький показник лише в Болгарії — 198,2 літра. Для порівняння, в Люксембурзі на зарплату можна придбати більше 2100 літрів палива, в Росії — 770 літрів.

Posted on

Добавить комментарий