Gaznaauto Сайт про автомобили
Парктронік — штука в епоху камер і кругових оглядів дещо застаріла і безглузда, але зате надійна. І ламатися там начебто практично нічому. Проте іноді цей пристрій сліпне, провокуючи не дуже досвідченого водія прикластися бампером об що-небудь тверде. Звісно, в цьому разі найпростіше поїхати в сервіс, де причину поломки швидко знайдуть і усунуть спеціально натаскані на ці справи чоловіки. Але ж ми теж чоловіки, чим ми гірші? Можемо все зробити самі. Тим більше що робота нескладна, а привід втекти в гараж вагомий.
Що зазвичай перестає працювати?
Весь пристрій складається з декількох елементів: електронного блоку управління, датчиків, звукового пристрою і екранчика.
Блок керування — це основна частина парктроніка, яка обробляє сигнали датчиків і виводить їх у зрозумілому для людини вигляді на екран або звуковий пристрій. Ламається дуже рідко, але якщо вже ламається, то простіше купити новий парктронік: окремо блок у продажу практично не продається, а якщо і буває, то коштує як весь комплекс у зборі. Блок зазвичай гине тільки з однієї причини: якщо його встановити в такому місці, де часто збирається волога у всіх її видах (дощова вода, конденсат, сніг або лід). Загалом, більше нічого його налякати не може.
Звуковий пристрій — це та сама пищалка, яка дратує водія. І вона теж майже вічна. Якщо вона не пищить, причина мовчання не в ній самій, а в чомусь іншому.
Щодо екрана теж усе зрозуміло. Він теж не ламається.
А ось датчики — це ті самі штуки, які виходять з ладу першими. Воно й зрозуміло: вони стоять на вулиці, а отже, піддаються агресивному середовищу дороги і природи. Якщо парктронік перестав працювати, насамперед потрібно перевірити саме їх.
Ми колупатимемо доволі поширену систему Parkmaster з чотирма датчиками на задньому бампері, яку часто ставили дилери в якості «штатного» парктроніка на багато автомобілів. У неї є самодіагностика: у разі відмови датчика лунає звуковий сигнал (точніше, неприємний писк), а на екранчику з’являється напис, що складається з букви «Е» і цифри. Буква — скорочення від слова «error» (помилка), а цифра — номер датчика, що відкинувся. Тобто Е2 — це відмова другого датчика. А ось, наприклад, Е4 може говорити як про відмову тільки четвертого датчика, так і про відмову всіх чотирьох. І як тут визначити, що саме перестало працювати?
Ось він, лайфхак номер один: просто доторкніться пальцем до датчика. Справний вібрує (або клацає), і це дуже добре відчувається. Неважливо, є на парктроніку самодіагностика чи ні, цей спосіб допомагає відразу знайти несправний датчик. Звісно, під час перевірки парктронік має бути активним: запалювання ввімкнено, задня передача — теж. Запускати мотор при цьому не обов’язково: на заглушеній машині клацання датчика відчуваються відразу.
Припустимо, з’ясували, що датчики не працюють. Що робити далі?
Чи то є, чи то немає
В електричному ланцюзі буває тільки дві несправності: є контакт там, де його бути не повинно, або його немає там, де він бути повинен. У першому випадку ми маємо коротке замикання, у другому — обрив. У ланцюзі від блоку до екрана і пищалок рідко щось коротить або обривається. Якщо парктронік ставив нормальний фахівець, проводка цієї ділянки захована в салоні і добре укладена, проблем у ній бути не може.
А ось на ділянці ланцюга від блоку до датчиків проблеми цілком імовірні. Найчастіше страждають так звані гідророз’єми — вологозахищені з’єднання, які чисто теоретично дають змогу замінити несправний датчик без зняття бампера і розбирання салону. Зазвичай їх можна знайти де-небудь під заднім бампером або в місці виходу джгута проводки з багажника (найчастіше блок стоїть там) під днище автомобіля. Заради інтересу можна знайти ці роз’єми і прочистити їх. Зазвичай користі від цього не буває, тому що захищені вони дійсно непогано і служать набагато довше за самі датчики.
Замикання теоретично можливе, але тільки в одному випадку: якщо парктронік ставив зовсім вже криворукий фахівець. Можливо, десь є вигини проводки, в яких перетерлася ізоляція. Але це, швидше, щось зі сфери фантастики. Та й не дасть пошук цієї малоймовірної несправності зовсім нічого: нові парктроніки однаково продаються разом із проводами до блока, тож їх треба буде міняти в зборі.
Тож у будь-якому разі доведеться йти одним-єдиним правильним шляхом: заміною датчиків.
Лайфхак номер два і знахабнілі продавці
Оскільки кожна нормальна людина від природи трохи лінива, то спробуємо описати найпростіший спосіб заміни — без зняття бампера, без пошуку підйомника або оглядової ями (хоча, звісно, з ними було б зручніше). У нас все просто: працювати будемо на вулиці, причому постараємося зробити якомога менше зайвих рухів тіла. Але спочатку подивимося, скільки потрібно купити датчиків і — найголовніше — яких саме.
Парктронік пише помилку Е4. Потрібно міняти всі чотири датчики чи тільки четвертий? Користуючись «лайфаком пальця», із сумом визнаємо, що всі чотири датчики у нас померли. Справедливості заради зазначу: я це підозрював і раніше, тому що бачив спочатку напис Е3, потім — і Е4.
Купувати оригінальні датчики — вчинок мужній, але дивний. Зараз весь цей парктронік коштує близько двох тисяч лів, а вартість одного оригінального датчика в магазині — від 500 до 900 лів. Тобто навіть комплект найдешевших датчиків коштуватиме як вся система.
Як альтернатива на ринку є безліч виробників (самі здогадайтеся, з якої країни), які продають ці датчики відрами на вагу. Я, наприклад, купив універсальні датчики по 150 лів за штуку. Причому купив я їх в Інтернеті, тому що такі самі з тим самим артикулом мені в сусідньому магазині намагалися продати за 450 лів за штуку. Мда.
Діаметр датчиків буває різним, приблизно від 18 до 22 мм. Тому перш ніж їх купувати, потрібно дізнатися, які стоять на машині. Для цього їх треба витягнути з бампера і заміряти.
Витягувати їх треба назовні. І найскладніше тут — чимось їх так підчепити, щоб не подряпати бампер. Тому ось лайфхак номер два: для цього чудово підходить пластикова карта. Я на ній зробив виріз, після чого просто підчепив датчик і витягнув його. Звичайно, витягнув уже пальцями, а ось на початковому етапі витягування карта працює дуже добре. До речі, потім вона стане в пригоді для розбирання салону: карта не дряпає пластик інтер’єру і витягувати нею кліпси просто чудово. Не дарма, мабуть, їх розсилають банки і дарують гіпермаркети. Тепер я знаю, як їх використовувати.
Отже, вимірюємо датчик. Мій — 18,0 мм. Ось такі й купуємо. Зверніть увагу, що вони бувають різних кольорів. Найпростіше купити чорні та сріблясті, але в Інтернеті можна замовити будь-які. До речі, датчики можна потім пофарбувати. Але дуже акуратно, не заливаючи фарбою зазор біля мембрани і не залишаючи патьоків фарби на його поверхні. Загалом, простіше купити відразу потрібного кольору.
Отже, датчики у нас є, бажання відкрити парктроніку повіки — теж (ви ж читали колись Гоголя, так?) Погнали!
Повільно і вірно
Наш принцип відмови від зайвих рухів передбачає перевірки одного припущення: можливо, вийде замінити всі датчики за 20 хвилин. Для цього треба їх витягнути з бампера і потягнути на себе. Цілком імовірно, що довжини проводів вистачить на те, щоб витягнути через отвір у бампері гідророз’єм, відкрутити його і прикрутити до нього новий датчик. На жаль, це не наш випадок — датчики виходять сантиметрів на 10-15, далі їх не пускає проводка. Тому завдання трохи ускладнюється.
Спочатку треба знайти блок управління. Зазвичай він стоїть десь під обшивкою в багажнику, частіше — збоку. Тож знімаємо обшивку і шукаємо блок. Як це робити — говорити не буду, тут все залежить від вашої машини. У себе я знайшов його швидко — він стоїть саме там, куди його любили ставити дилери в далекому 2007 році.
А ось тепер починається те, що дорослі люди називають словом «секс»: треба розплутати дроти, які йдуть від блоку до датчиків. Мабуть, у тому ж самому 2007 році ізоляційна стрічка коштувала дуже дешево, тому нею замотали все, що траплялося під руку. Причому — в один джгут: і живлення, і дроти на датчики, і проводку на лампу заднього ходу, і проводку, яка потім має йти до салону на екран, і «пискавку». Тож озброюємося терпінням і розмотуємо все, що замотано.
Чотири однакових піни — це роз’єми датчиків. Шукаємо, як прокладені від них дроти, і звільняємо їх від ізоляційної стрічки і стяжок. Почнемо з крайнього правого датчика: він стоїть найближче до блоку і з ним працювати легше. Щойно дріт звільняється від пут, можна ще раз потягнути за датчик. Тільки заздалегідь потрібно переконатися, що дріт не затиснутий гумкою, крізь яку він проходить з підлоги багажника під днище машини. Тягнемо, і з бампера виходить не тільки сам датчик, а й гідророз’єм. Відкручуємо його і прикручуємо до нього новий датчик. Перевіряємо його роботу. Є, запрацювало! Помилка Е4 зникла, натомість з’явилася помилка Е3. Отже, четвертий датчик працює.
Однак є одна маленька заковика: гайка на гідророз’ємі у китайського датчика інша. Тут буде краще замінити весь дріт цілком — від датчика до блока. Тому від’єднуємо його від блоку і витягуємо все через бампер. Приєднуємо новий дріт (ділянку від блоку до гідророз’єму — піни у них стандартні, тож у блоці все з’єднується легко) і доводимо його до бампера знизу машини. Виникає питання: як тепер його протягнути через отвір у бампері, не знімаючи останнього з машини? А тут допоможе третій лайфак. Беремо будь-який непотрібний дріт достатньої довжини, складаємо його вдвічі і петлю, що утворилася, просовуємо в отвір у бампері доти, доки вона не опиниться знизу машини. Тепер у неї вставляємо новий дріт і витягуємо петлю назовні. Все, новий роз’єм стирчить з отвору. Приєднуємо другу половину дроту з датчиком і радіємо власній хитрості.
Зверніть увагу: хоча датчик і виглядає круглим, у нього є верх і низ. Верхня частина позначається або стрілочкою, або написом «Up». І ставити датчик потрібно в правильному положенні, інакше парктронік працюватиме неадекватно. Після того, як новий датчик у правильному положенні встає у своє штатне місце, можна ще раз перевірити роботу парктроніка. Помилки Е4 немає, ми молодці. Тепер залишається виконати подібну роботу з рештою трьома датчиками.
У моєму випадку міняти проводку на другий і третій датчики було складно, тому, попередньо звільнивши дроти, я витягнув назовні гідророз’єми і підключив до них нові датчики. З’єднання заізолював і повернув на місце — так простіше.
А ось ситуація з першим датчиком не така типова. Він просто відвалився від проводки. Що поробиш, вона теж може гнити. Тут теж найкращим рішенням було міняти всю проводку від блоку повністю. І робити це потрібно не поспішаючи і дуже ретельно: проводка не терпить нехлюйського ставлення.
Що ще важливо пам’ятати?
Переконавшись, що жодних помилок на екранчику немає і датчики працюють у штатному режимі, можна все збирати назад. Я б порадив так прокласти проводку, щоб наступного разу необхідності розбирати обшивку в пошуках блоку не було. Тобто з можливістю міняти датчик простим способом: витягуванням його разом із гідророз’ємом через бампер. У цьому разі заміна займе не більше хвилини: витягнув датчик, від’єднав роз’єм, під’єднав новий датчик і поставив його в бампер. Все! Щоправда, дроти при цьому бовтатися не повинні. Але пара стяжок під бампером усі питання знімає.
Сам блок у машині зазвичай кріпиться на двосторонній скотч. Його, звісно, слід замінити: вдруге він клеїться ненадійно або зовсім не клеїться, а коли блок відвалиться, він почне стукати в багажнику. Це неприємно.
Теоретично можливе налаштування парктроніка. Але після заміни датчиків воно не потрібне. Якщо помилок немає, а пристрій працює через пень-колоду, ви просто купили погані датчики. А блок калібрується або з’єднанням або роз’єднанням спеціальних пінів у ньому, або підстроюванням дроселів. Туди лізти не потрібно зовсім.
Перш ніж збирати обшивку і пластик багажника, треба переконатися, що всі компоненти парктроніка надійно закріплені, проводка не бовтається, піни в блоці стоять на своїх місцях. Потім потрібно провести «натурні» випробування біля перешкод. І тільки якщо все працює, можна збирати обшивку.
Датчики — штуки ніжні. Випадковий камінь — це не ваша провина, а ось натиск мийки високого тиску — це вже навмисне вбивство. Не треба з ними так.
Ну і останнє. Іноді після заміни датчиків парктронік починає працювати із затримкою. Винні в цьому знову-таки занадто дешеві датчики. Тож перш ніж ганяти заднім ходом, переконайтеся, що система не просто працює, а працює адекватно. Ну а потім вже або звикайте до її роботи, або ставте більш якісні датчики. Благо тепер, з правильно зробленою проводкою, це займе всього п’ять-десять хвилин.
