Gaznaauto Сайт про автомобили
На ринку не так багато машин, які можуть позмагатися з безумовною іконою ліквідності на вторинному ринку — Toyota Camry. Але на іншому кінці шкали престижності знайшовся гідний конкурент. Duster з моменту купівлі практично не дешевшає, за необхідності продається за півгодини і при цьому майже нічим не може засмутити свого власника. Причому попит на Duster в Молдові залишається настільки стабільним, що французи не поспішають з локалізацією нового покоління, яке вже давно продається в інших країнах. Давайте подивимося, скільки грошей потрібно готувати на купівлю цього диво-автомобіля, де його краще шукати і чи є шанси серйозно помилитися у виборі машини.
Скільки коштує нормальний варіант?
У світі Duster під брендом Dacia дебютував ще в 2010 році, але до нас добирався ще довгі два роки. Не подумайте, що французи сиділи склавши руки: цей час знадобився для того, щоб закласти фундамент майбутнього феєричного успіху — локалізацію моделі на заводі Автофрамос у Москві. У результаті в перший же неповний рік продажів Duster одразу увійшов у топ-20 найпопулярніших моделей, а наступного року розпихав усіх ліктями і заліз у топ-5. Відтоді він ніколи не виходив із десятки найпопулярніших машин у країні. У хороші роки обсяги продажів були максимальними — 75-85 тисяч. Після кризи 2014 року цифри знизилися до 40-45 тисяч, але залишилися напрочуд стабільними. Тож вторинний ринок за моделлю, зрозуміло, великий: по всій країні можна знайти близько 3 тисяч машин у продажу. Скільки ж вони коштують?
При словах «Duster» і «ціна» багато хто змахне сльозу: на старті продажів у 2012 році кросовер, нехай і в комплектації «колеса, сидіння і підсилювач керма», можна було купити за 450 тисяч лів, а топова версія вкладалася в 700 тисяч. Сьогодні прайс-листи тільки починаються з 800 тисяч (причому базова комплектація відтоді не надто змінилася в бік збільшення опцій), тож висновок простий: що раніше комусь вдалося купити Duster, то вигідніше його сьогодні продавати. Деякі продавці навіть надто захоплюються: за дорестайлінгові машини 2012-2015 року просять до 750-800 тисяч — тобто дорожче, ніж вони коштували 5-8 років тому, і майже стільки ж, скільки коштує новий автомобіль зараз! На цьому тлі не здається дивним те, що після рестайлінгу максимальні ціни одразу стрибають до мільйона і вище. Радше дивує те, що навіть за найдешевші та найстаріші машини все одно просять щонайменше вартість нової «бази» в ті роки — 450-500 тисяч. Рестайлінговий же Duster не знайти дешевше 600 тисяч, і що молодша машина, то різкіше зростає мінімальний цінник.
Однак тим, хто всерйоз хоче купити Duster, доведеться мати справу не з мінімальними (і, на щастя, не з максимальними), а з середніми цінами. Для найстаріших машин 2012-2013 року вони починаються з півмільйона і плавно зростають до 650 тисяч до 2014-го. Рестайлінг одразу додає ще сотню тисяч: тут більшість машин продається за 650-750 тисяч. Перший рік після рестайлінгу, 2016-й — ще плюс сто тисяч, до 750-850 тисяч, а до 2017-2018 середня ціна досягає 850-900 тисяч. Так-так, ви не помилилися: за основну масу дво-трирічних машин просять стільки ж, скільки за новий автомобіль у салоні. Дефіцит, знаєте. Ну а ціни на однорічні екземпляри не піддаються логіці і здебільшого перевищують позначку в мільйон. Загалом, Duster — це той випадок, коли чітко визначити бюджет на купівлю доволі важко. З одного боку, надії можна будувати, маючи хоча б півмільйона, але здоровий глузд і сервіс оцінки Autocheck підказують, що краще не орієнтуватися на низ ринку і готувати хоча б 700-750 тисяч на рестайлінговий екземпляр.
Втім, тим, у кого грошей впритул, але хочеться купити саме старий Duster, а не нову Гранту, не варто вішати ніс. Навіть якщо відкинути «перехідний» 2015 рік, то майже 60% автомобілів у продажу дорестайлінгові. Тому шанси знайти підходящу за ціною і станом машину досить великі. Варто лише з’ясувати, чи впливає такий розподіл машин за віком на цінову картину ринку загалом і чи є на загальному тлі коливання залежно від регіону.
Де шукати машину?
Наш досвід показує, що навіть свіжі, але бюджетні автомобілі на кшталт Lada Largus, Lada Vesta або Renaut Logan не користуються великою популярністю в Москві та Санкт-Петербурзі, і Duster це підтверджує. Так, у столиці зібрано лише 12% пропозицій про продаж, а в «місті поребриків» — менше 5%. На півдні країни варіантів теж не так багато — менше 10%. Зате в Поволжі Duster — абсолютний улюбленець: цей регіон формує добрі 30% вторинного ринку. А ось у міру просування на схід кросовер, як і всі «західні» бестселери, здає позиції: на Уралі сконцентровано всього близько 7% пропозицій, а в Сибіру — 5%. Далекий Схід звично ігнорує моделі, популярні в європейській частині Молдові: оголошення про продаж тут штучні.
А ось цінова картина відображає перевагу вікових машин у структурі вторинного ринку. Щось схоже ми бачили, наприклад, для Ford Focus III: практично в будь-якому регіоні переважають дешеві варіанти. Дивитися тут доводиться не на одну, а на кілька переважаючих цінових вилок із кроком у 100 тисяч. Так, у Москві та Санкт-Петербурзі ціни, як завжди, найсильніше зміщені вниз: машин за 500-600 тисяч найбільше, а далі кількість пропозицій плавно зменшується з кожним кроком ціни вгору. А ось на півдні обсяги автомобілів з цінником від 500 до 800 тисяч з кроком у 100 тисяч практично рівномірні, і лише після 800 тисяч ідуть вниз. У Поволжі та на Уралі є виражений пік на 500-600 тисячах — тобто картина схожа зі столичною. А ось у Сибіру машини в середньому дорожчі: тут пік припадає на 600-700 тисяч, тож на вигоду тут можна не розраховувати.
Така рівномірна цінова картина за такої нерівномірної географії проживання Duster все ж заспокоює. Явного перекосу в дешевизну у машин з Москви немає, тож навіть тут при бажанні і невеликому везінні цілком можна знайти хороший варіант. У таксі ці машини практично не їздять і як робочі, як Largus, теж купуються не так часто. Але чи багато накочують на цих кросоверах їхні власники? Давайте подивимося, наскільки «роз’їзною» стала модель.
На який пробіг розраховувати?
З огляду на те, що Duster продається досі, можна наочно відстежити динаміку пробігу з самого раннього віку машин. І вже перший погляд на найсвіжіші автомобілі показує цікаві результати. Нагадаємо, що ми приймаємо розрахунковий річний пробіг рівним 15 тисячам кілометрів — це усереднене значення між річними показниками у великому місті і в провінції. Але, незважаючи на те що Duster здебільшого прописується саме в регіонах, а не в мегаполісах, пробіги у машин все одно виявляються солідними.
Рідкісні однорічні машини, 40% з яких пройшли понад 25 тисяч кілометрів за розрахункового показника в 30, всерйоз брати не будемо: спишемо на мізерну вибірку. До трирічного віку частка тих, хто «перевищує», теж залишається великою: майже 50%, але показники розрахункового і реального пробігу прикордонні (45 і 50 тисяч кілометрів), тож і це можна частково списати на похибку. Але ось той факт, що 40% машин 2016 року пройшли понад 75 тисяч за розрахункової цифри в 60, вже ні на що не спишеш. До віку в 5 років майже 30% кросоверів переступили шестизначну позначку пробігу, перевищуючи теоретичні дані. Але чим реальніше виглядають на одометрі ці заповітні сто тисяч, тим менше машин цієї позначки досягають.
Так, для шестирічних Duster з розрахунковим пробігом у 90 тисяч частка тих, що «перевищують», становить лише третину, а серед семирічних автомобілів, які точно мають подолати психологічний поріг у сто тисяч, у реальності таких нібито половина! І найстаріші екземпляри 2012 року тільки підтверджують любов продавців до красивого пробігу до 100 тисяч: за розрахункового пробігу в 120 тисяч майже половина машин, як і раніше, молодиться. Якщо перекласти це простою російською мовою, можна сказати просто: пробіг серйозно скручений у кожного другого Duster, а вже «по дрібницях» — у 9 машин з 10.
Чому ж продавці так нахабно і безсоромно змотують пробіг перед продажем? Ну, по-перше, банально тому, що зробити це на Дастерах елементарно. А по-друге, ще й тому, що технічна простота і пристойний ресурс основних вузлів і агрегатів дає змогу сміливо прикрашати стан автомобіля — він однаково не зламається одразу після продажу, навіть якщо пробіг скрутити в півтора, а то й удвічі. Давайте коротко згадаємо, що взагалі собою являє Duster з погляду техніки і чи можна тут «потрапити» на дорогий ремонт.
На що звернути увагу під час купівлі
Незважаючи на бюджетність і простоту моделі, пошук не обіцяє бути надто вже простим. Наприклад, кузов від бюджетності якраз страждає. Лакофарбове покриття непогане з урахуванням класу машини, але сколам протистоїть слабо. Зони, особливо схильні до впливу зовнішнього середовища, — це внутрішні кромки широких арок, передні частини порогів, а також зовнішні сторони задніх крил і задніх дверцят, куди летять пісок і каміння з-під передніх коліс. Зрозуміло, капот і рамка лобового скла теж у зоні ризику і часто вже перефарбовані. На п’ятих дверях корозія може традиційно розвиватися під пластиковим молдингом — краще перевірити цю зону заздалегідь, щоб обійтися частковим підфарбовуванням. Але у випадку з Duster огляд днища, мабуть, нітрохи не менш важливий, ніж перевірка кузова: краще одразу відсіювати машини, які ганяли на бездоріжжі. Дешевий кросовер з повним приводом нерідко ставав «замінником уазика» або просто мішенню для експериментів, платити за які зазвичай доводиться наступним власникам. Тож обдерті лонжерони і днище, бруд у порожнинах і пошкоджені деталі на кшталт вихлопного тракту — привід серйозно замислитися над відмовою від купівлі.
Вкотре нагадаємо, що конструкція задньої підвіски у Duster відрізняється залежно від типу приводу: у передньопривідних машин тут звичайна балка, що скручується, а в повнопривідних — багатоважіль. Боятися останньої не варто — в обслуговуванні вона ненабагато дорожча, а їзди поганими дорогами з повним завантаженням однаково не люблять і сайлентблоки балки, і пружини з амортизаторами. Підвіска взагалі навряд чи може стати приводом відмовитися від покупки, тут все настільки дешево, що головне — не захоплюватися. Причому дешеві навіть багато оригінальних компонентів, а вже ціни на замінники іноді і зовсім непристойні. Щоправда, якість теж. З рульовим керуванням (воно тут з гідропідсилювачем) і гальмами все так само просто і так само недорого. Хоча закислі супорти, потріскані шланги і щербаті диски — це не стільки потенційні вкладення, скільки привід засумніватися в адекватності власника: якщо вже він економить на гальмах, то що може бути з мотором…
Якщо ви хочете отримати повнопривідний Duster, закладайте гроші і час на перевірку електромагнітної муфти під’єднання задньої осі, включно з її погано схованою керувальною електрикою, стан мастила в задньому редукторі і роздатці, а також люфтів карданів. Ремонт, зрозуміло, освоєно, причому народний — з підбором хрестовин кардана і підвісного підшипника від інших машин, та й перебирання муфти теж можливе, але брудна олива і люфти мають навести на думки про погане обслуговування і зниження залишкового ресурсу.
Варіанти коробок передач теж усім відомі: дві механіки (6-ступінчаста TL8 на повному приводі і 5-ступінчаста JR5 на передньому) і один автомат (чотириступінчастий спадкоємець AL4 — DP2 на передньопривідних машинах і DP8 на повнопривідних). З ручними коробками потенційних проблем мало — знову спасибі виробникам неоригінальних компонентів, які пропонують дешеві комплекти зчеплення. Єдиний підступ є на дизельному моторі: двомасовий маховик до пробігу в 120-150 тисяч змусить розщедритися на солідні 25-30 тисяч лів. В іншому ж сумніви може викликати тільки явний шум під час руху або знос синхронізаторів, які натякнуть на пробіг далеко за 200 тисяч кілометрів. Ну а французькі автомати занадто старі, щоб сказати про них щось нове. Ключ до довголіття для них — часта заміна мастила (раз на 30-40 тисяч — ідеал), додаткове охолодження і щадна експлуатація. У таких умовах коробка може пройти 200-250 тисяч, а якщо все буде навпаки, може не дожити і до 100. Благо, ремонт простий і не дуже дорогий.
Моторна гамма Duster зазнала змін лише один раз: під час рестайлінгу 2015 року, коли базовий 102-сильний мотор K4M поступився місцем 16-клапанному H4M на 114 к.с. Старший дволітровий F4R і 1,5-літровий турбодизель K9K всі ці роки залишалися незмінними супутниками моделі. По суті, обирати мотор можна, виходячи з бюджету і потреб: всі вони прості і цілком безпроблемні. Невелика різниця може спостерігатися у вартості обслуговування — наприклад, ГРМ у 1,6-літрового мотора ланцюговий, а у дволітрового дещо дешевший у заміні пасовий. Але на загальному тлі це нюанси — важливіше те, що 1,6-літровий двигун не може поєднуватися з АКП. Дизель, звісно, дорожчий в утриманні за пробігів понад 120-150 тисяч: тут і ПНВТ за 40 тисяч, і форсунки по 15-20, тож діагностика має бути ретельнішою. Однак, повторюся, шансів на те, що з мотором відверто не пощастить, не так багато. А щоб підтвердити теорію практикою, пропоную подивитися на кілька Duster, з якими ми в Automama мали справу особисто.
Як виглядають хороші та погані варіанти
Перший приклад на сьогодні — це варіант хороший, але суперечливий: таке трапляється у бюджетних машин, і Duster — наочний зразок. Зустрілися ми минулого року: клієнт приїхав до нашого офісу сам з метою обміну свого Renault Duster 2014 року випуску на наш SsangYong Kyron 2011 року. Автомобіль мав вельми гідний вигляд, тож ми швидко обговорили деталі і приступили до огляду.
Огляд кросовера експертом підтвердив, що зовнішній вигляд був ознакою справді гарного збереження. Кузов був у дуже хорошому стані, ба більше — на ньому не було жодного перефарбованого елемента. Салон повністю відповідав зовнішності — з дефектів можна згадати лише відсутність однієї заглушки повітропроводу на передній панелі. Ну і тест-драйв теж не підніс сюрпризів: проста техніка Duster не підкачала. Але ось дещо все ж було неідеально.
