Gaznaauto Сайт про автомобили
Позашляховики Range Rover традиційно були великими, ненажерливими і навіть трохи незграбними. Вихід моделі Evoque зламав усі стереотипи про те, якою може бути машина цієї британської марки. Але як у неї йдуть справи з надійністю? Чи продовжив Evoque стару традицію створювати легенди, міфи та анекдоти про проблеми Range Rover? У першій частині матеріалу розберемося з кузовом, салоном і електрикою, а пізніше розкладемо по поличках двигуни, трансмісію і ходову частину.
Техніка
З точки зору техніки Evoque — варіація на тему Land Rover Freelander. Тут така сама архітектура кузова і підвісок, мотори до рестайлінгу майже ті самі, аналогічних вузлів більшість. Але зовні кузов зовсім інший — машина нижча, витонченіша, з кращою аеродинамікою.
Evoque намагалися полегшити, а також забезпечити прийнятний запас простору всередині при зниженні рівня даху. У підсумку тут інші пороги і панелі днища, виконані з високоміцної сталі, а дах і капот алюмінієві. Передні крила і частина задніх дверцят відформовані з пластику. Усередині приладової панелі — розпірка з алюміній-магнієвого сплаву. Підвіски на перший погляд такі самі, як у Freelander: МакФерсон попереду і ззаду. Але передні важелі алюмінієві, змінилися матеріали маточин, і загалом підвіска серйозно переналаштована.
Компонування колишнє: розташування агрегатів рядно-лінійне, базовий привід передній, але в Росію поставлялися тільки варіанти 4х4 з муфтою Haldex у приводі задньої осі. Зустрічається і варіація з окремими муфтами приводу задніх півосей для версії з системою Dynamic Driveline, яка не тільки емулює блокування заднього диференціала, а й забезпечує управління вектором тяги (torque vectoring) на швидкісних трасах. Рульове управління — строго з ЕУР. У цьому компактному кросовері вже не застосовували шестициліндрові мотори, при цьому комфорт і динаміка покращилися порівняно з Freelander.
У Evoque зовсім інший салон, набагато вищого класу, ніж у попередника. Від себе додам: Evoque по-справжньому гарний у будь-якому з варіантів — п’ятидверному, тридверному або відкритому. Невелике зниження позашляхового потенціалу і поліпшення аеродинаміки створює одне з найкращих, на мій погляд, поєднань можливостей. Шкода, що в Молдові більша частина «успішних» віддасть перевагу неповороткому і непрактичному «повнорозмірному» Range, а Evoque розцінюється як «жіночий» і «студентський» варіант.
Хронологія
Січень 2008 року. На Детройтському міжнародному автосалоні представили перший концепт LRX, який є прямим попередником моделі: у неї той самий дизайн і концепція.
Березень 2008 року. Представлено концепт LRX для європейської публіки на Женевському автосалоні. Заявлено, що модель стане серійною.
Липень 2010 року. Серійний Evoque представлений публіці. На відміну від концептів, у нього є не тільки три-, а й п’ятидверна версія. Двигуни — бензиновий 2,0 з наддувом, потужністю 240 к.с. на версії Si4, а також дизельні 2,2 у варіантах на 150 і 190 к.с. для версій TD4 і SD4. Привід — передній на версії eD4 з молодшим дизельним двигуном і МКП або повний у решти версій. Коробки передач — 6-ступінчасті АКП і МКП.
Лютий 2014 року. Машину оновлено. Шестиступінчасті АКП Aisin на дизелях починають замінювати на 9-ступінчасті коробки ZF. Evoque першим отримав цю трансмісію, хоча її представили ще в 2011 році. Покращилася динаміка, знизилася витрата палива.
Лютий 2015 року. На Женевському автосалоні представлено рестайлінг із новою оптикою та освіженими екстер’єром і салоном. Мотори сімейства Ingenium замінюють старі. Дизельні двигуни з цього моменту мають об’єм 2 літри і потужність у 150 і 240 к.с. Вперше стала доступна повністю адаптивна оптика.
Лютий 2016 року. Поява найбільш незвичайної версії з кузовом кабріолет. Вона значно важча за п’ятидверні машини — майже на 300 кг, оскільки кузов посилено.
Весна 2018 року. Виробництво першого покоління Evoque згортається. Цех спеціальних версій виробляв Evoque ще понад рік.
Кузов
Зовнішні панелі
Поки що Evoque — це той випадок, коли корозія сама по собі практично не з’являється. Зовнішні панелі пофарбовані дуже якісно, відколи рідко бувають глибокими, і їх рідко не усувають вчасно. Тож основні дефекти — це помутніння на «хромованих» елементах і алюмінієвих кронштейнах дзеркал. Кузов же практично ідеальний. Відколи передньої кромки даху і пошкодження на стійках лобового скла часто присутні у любителів швидкої їзди — каміння люблять дах, а бокові молдинги, що відлітають, дряпають лакофарбове покриття на стійках. Все інше — наслідки ДТП і невдалого забарвлення «під товщиномір» з обдиранням шарів антикорозійного захисту до металу, але без створення такого ж якісного «бутерброда» покриттів, ретельної підготовки металу та з іншими помилками малярного цеху.
Зверніть увагу на якість пластикових накладок арок: на зовнішній їх поверхні не повинно бути жодних натяків на розташування кріпильних виступів з іншого боку. Поверхня має бути максимально однорідною, а зазори, як і належить машині цієї марки, ідеальними. Тільки біля дверей багажника зазори можуть бути нерівномірними — це родова проблема машин.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
Огляньте автомобіль на сліди невдалих полірувань — автомобілі такого класу часто проходять їх багато разів. Благо лакофарбове покриття доволі товсте, від 150 до 200 мкм у заводському варіанті. Дуже добре фарбують отвори і всі внутрішні поверхні, і, на відміну від Freelander, ущільнення задньої арки набагато акуратніше. Навіть у машин перших випусків не зустрічається корозія вивороту дверцят і не виникає необхідність у заміні молдингів. У трьохдверок цієї проблеми немає в принципі: зона наглухо прикрита пластиковою накладкою.
Знизу
Оглянути Evoque на підйомнику варто хоча б для того, щоб зрозуміти, чи виїжджала машина з асфальту на ґрунт. Більша частина днища прикрита аеродинамічними панелями і термоекранами, тож без часткового розбирання ви побачите небагато. Висновки про загальний рівень пошкоджень доведеться робити за порівняно невеликою видимою площею і непрямими ознаками.
Передусім перевірте стан піддомкратників і місць контакту заднього підрамника з кузовом. Так само без розбору видно внутрішню частину порога. Нижні частини лонжеронів у задніх арках — теж місце проблемне, і багато бульбашок фарби прямо під антигравійним покриттям — точно не до добра. Та й торцева заглушка порога в задній арці теж потребує уваги. Її можна оглянути, трохи відігнувши локер, за наявності накопичень бруду можна майже з упевненістю сказати, що поверхнева іржа буде, а якщо не пощастить, через прикритий заглушкою отвір вона полізе у внутрішню порожнину.
Ніша паливного бака і задні частини порогів з внутрішньої сторони теж страждають від корозії насамперед. Навіть на доволі свіжих машинах вуличного зберігання в цих місцях вже можуть бути здуття фарби. Не кримінально, але неприємно, і привід для торгу хороший. Адже усунення обійдеться недешево — зняття бака і підрамника з вихлопом обійдеться щонайменше тисяч у 50-100. Якщо простір між порогом і пластиковим фальшпорогом забито брудом, метал може постраждати дуже сильно — там багато технологічних отворів, від яких корозія піде всередину порога. І каркас пластикового порога зроблений з дешевої сталевої ти з кронштейнами, тож вона згниває швидко і руйнує кузов у місцях кріплення.
За можливості варто спробувати відвернути гайки на шпильках кріплення панелей кузова і локерів (пам’ятайте: з хорошою ймовірністю вони обламаються!). Місця встановлення таких шпильок на кузові є осередками корозії в арках і на днищі. За наявності ендоскопа можна спробувати оглянути чашки опор задньої підвіски — тут зазвичай є поверхнева іржа. До дірок дуже далеко, навіть на співплатформеному Freelander 2 перфорація з’являється рідко, а на свіжіших і якісніше пофарбованих Evoque проблема проявляє себе слабкіше.
Загалом, якість захисту від корозії тут вища, ніж заведено зараз на масових брендах, але все ж не дотягує до рівня машин кінця 90-х. Ні про яке повне покриття днища антигравійними складами не йдеться, метал прикритий пластиковими панелями, захищені шви і особливо — проблемні зони. Якщо машина експлуатувалася тільки в місті і обслуговувалася у дилера з регулярним промиванням днища, то стан буде дуже хороший.
Обладнання кузова
Основна проблема, яка дістає всіх без винятку власників, це моторчики приводу замків. Вони так само невдалі, як і на інших моделях Range Rover і трохи гірші, ніж вольвівські. На щастя, китайці давно налагодили постачання моторчиків на заміну, на китайському сайті-агрегаторі можна купити комплект менш ніж за 3 тисячі лів. Роботи будуть дорожчими в рази, але це дасть змогу уникнути витрати майже сотні тисяч на нові замки та їх прописування. Троси замків поки що цілком надійно працюють, обриви поодинокі. Склопідйомники теж підводять вкрай рідко.
Якість збірки зовнішніх елементів дуже хороша, тож майже всі пошкодження привнесені. Виняток — молдинги лобового скла, що постійно відлітають. Оригінал так само ненадійний, як і китайський варіант: проблема в невдалому кріпленні та аеродинамічних параметрах, які скопіювали максимально точно. Проклейка на двосторонній скотч або на силіконовий герметик знижує шанси на «відстріл» молдингів і попутні пошкодження ЛФП рамки лобового скла.
У фар порівняно швидко вигорають лінзи — їх могли вже міняти на автомобілі після 2015 року випуску. Бампери мають багато дрібних елементів і крихкі протитуманки. Оглядайте ретельно, кожна пошкоджена решіточка тягне на десяток тисяч лів. Хромовані елементи бамперів облазять у першу чергу. Друга неприємність — це «лижі» спереду і ззаду. Вони порівняно легко відриваються при неакуратному форсуванні профільного бездоріжжя або банальних бордюрів.
Оригінальні гайки кріплення коліс — міна уповільненої дії. При корозії зовнішньої легкосплавної оболонки їх розпирає всередині отвору диска, і дістати гайки звідти — нетривіальне завдання.
Велика частка нарікань стосується другорядних електронних систем — камер кругового огляду і заднього виду, парктроніків, замків, проклейки лінз датчика дощу. На щастя, поки що ці машини в тому віці, коли поломок майже немає. Але навіть рідкісні неприємності можуть зажадати багато грошей: ціна на запчастини та роботи для маленького Range Rover кусається.
| Деталь | Ціна оригіналу | Ціна неоригіналу | Ціна неоригіналу 2 |
|---|---|---|---|
| Кузовні деталі | |||
| Передня фара, ксенон | 160 014 | Немає в наявності | |
| Передня фара, галоген | 97 626 | Hella 34 338 | Немає в наявності |
| Передня фара, адаптивний bi- ксенон | 354 019 | Немає в наявності | |
| Скло лобове | 136 744 | Pilkington 26 666 | Vendor 9 057 / 19 142 |
| Крило переднє | 99 735 | Немає в наявності | |
| Бампер передній | 150 021 (Вікторія Бекхем едішен) | Dominant 29 776 | Blic 67 044 |
| Капот | 292 390 / 425 875 Sport | Blic 175 438 / 214 762 | |
Салон
Салон у Evoque настільки вдалий, що його згодом масштабували для наступних «великих» Range Rover. А якщо начистоту, то це просто якісний преміальний салон, яким він і має бути. Німецькі машини останнім часом не завжди тішать саме банальним відчуттям преміальності всередині. Ставка там робиться на функціональність і насиченість електронікою. При цьому Evoque похвалитися крутими можливостями бортової електроніки не може. Наприклад, мультимедійна система тут вельми посередня, тож навіть установлення в штатне місце китайського варіанта на Android — це в рази краща продуктивність і функціональність. Зате навколо чудові матеріали, і все це прекрасно намальовано. Немає відверто дешевих комплектацій, за які було б соромно. Шкода, якість підгонки панелей не найвища: шуми і скрипи на вікових машинах присутні.
Зносостійкість матеріалів помірна: кермо часто облазить лисинами вже до 140 тисяч пробігу, а до 200 тисяч воно точно потребує фарбування або обтягування. Шкіра сидінь теж старіє доволі швидко. Під важкими водіями витягується подушка і спинка, а боковина з дешевшого матеріалу підминається і під стрункими дамами. Але розриви і заломи трапляються рідко, здебільшого хімчистка і «праска» дають змогу відновити зовнішній вигляд кілька разів. При цьому вся дрібна фурнітура досить якісна — знос ручок і панелей мінімальний і мало помітний після чищення.
