Gaznaauto Сайт про автомобили
Смартфон, навіть найдешевший або геть застарілий, містить у собі безліч елементів, наявних лише в найдорожчих і найпросунутіших автосигналізаціях. А отже, можна змусити спеціальний додаток керувати смартфоном у режимі охоронної системи! Чи справді старий і подряпаний мобільник, що припав пилом на полиці, в тандемі з додатком-«сигналізацією» може знову почати приносити користь — тепер уже вашому автомобілю?
Телефон і автосигналізація — що у них спільного?
М рясний додаток, що перетворює смартфон на «електронного сторожа», — ідея, загалом-то, лежить на поверхні! Як відомо, у хорошій сучасній сигналізації, крім традиційної реакції на коливання кузова, розбиття скла, відчинення дверцят, увімкнення запалювання тощо, є можливість керуватися каналом мобільного зв’язку, спілкуватися з господарем за допомогою телефонних дзвінків і СМС. А крім того — проробляти різні корисні штуки з використанням GPS: повідомляти про координати припаркованої машини, про виїзд автомобіля за межі заздалегідь позначеної ділянки, малювати трек маршруту.
Власне, все те саме могло б зробити і більшість смартфонів, якби ними керував додаток з алгоритмом роботи, близьким до алгоритму роботи автосигналізації. Таких застосунків чимало, і, хоча частина з них розрахована на протидію крадіжці безпосередньо телефону, деякі розраховані і на охорону автомобіля. Знайти їх у магазині додатків Google Play нескладно. А підійдуть для цих завдань якраз застарілі апарати, давно «списані на берег».
Додатки-«сигналізації»
Встановимо і випробуємо кілька програм, щоб зрозуміти їхню сутність і можливості. Додаток під нехитрою назвою «Сигналка» безплатний і має доволі простий і логічний інтерфейс, що радує. Також він має два режими роботи.
- Перший режим роботи. У ньому додаток робить зі смартфона «сигналізацію», що дзвонить і СМСящую на заздалегідь забитий номер у разі спрацьовування датчика руху, виходу машини за межі певної зони і т.п. Відповідно, другий телефон, на який надходитимуть тривожні повідомлення, не потребує такого додатка і може навіть бути звичайним кнопковим телефоном. Але тоді вмикати/вимикати сигналізацію доведеться вручну, що складно зробити, якщо смартфон глибоко захований у салоні машини.
- Другий режим роботи. У цьому разі вам знадобляться два смартфони — на обидва ставиться застосунок «Сигналка», після чого один ховається в салоні машини і служить сторожем, а другий смартфон, який у власника завжди з собою, той самий застосунок використовує як пульт керування першим через Bluetooth. Це найзручніший режим, що дає змогу не чіпати захований у салоні гаджет без потреби — якщо він, звісно, постійно підключений до електроживлення.
У налаштуваннях програми можна відрегулювати чутливість датчика коливань, радіус зони стеження, вихід машини за яку викличе сигнал тривоги (від 20 до 120 метрів), а також події, на які надходитиме СМС — спрацьовування датчика руху, увімкнення/вимкнення, низький заряд батареї тощо. Є і режим трекера, в якому після виходу машини за межі зони стеження пристрій почне надсилати вам координати кожні 5 хвилин.
Так виглядають повідомлення, які приходять від смартфона в ролі сигналізації:
Автор іншого застосунку, під ще однією «оригінальною» назвою «Охоронна сигналізація», оформив його інтерфейс, відверто кажучи, невдало. Не все в ньому інтуїтивно зрозуміло, багато незрозумілих заморочок, що вантажать звичайного користувача, на кшталт біжучого графіка коливань корпусу смартфона.
Інтуїтивності немає — потрібна інструкція із застосування. Інструкція є, але серед екранних розділів («Головне», «Калібрування», «Налаштування», «Інше») її не видно — її можна знайти, тільки якщо натиснути на три крапки в правому верхньому кутку екрана, де ховається додаткове міні-меню. При цьому додаток ще й платний…
Так чи інакше, цікаво, що розробник зробив у програмі наголос на найповніше використання датчика руху смартфона — акселерометра. Користувач не просто може регулювати його чутливість за принципом «більше/менше», як у попередній програмі, а регулює її в числових значеннях незалежно за кожною з трьох осей координат X, Y і Z. У налаштуваннях програми користувач може виставити кути, досягнення яких призведе до спрацьовування сигналізації та надсилання тривожного СМС. І в цьому ж СМС ви отримаєте цифрові дані про зміну вузлів по осях координат.
За відомого положення смартфона можна буде, напевно, навіть зробити висновки про те, що відбувається з машиною, розпізнавши піддомкрачування, просідання на крижині, що похрумтіла під колесом, або навантаження на евакуатор. Чи зручно це і наскільки необхідно — питання відкрите, але в усякому разі, це рішення незвичайне, що відрізняє додаток від інших.
Так виглядають повідомлення, які приходять від смартфона в ролі сигналізації:
Користь чи пустощі?
Неприємна особливість «сигналізації» на основі телефону в тому, що в неї категорично немає жодних захисних функцій. Вона зуміє повідомити власника про тривогу, але перешкодити викрадачами завести автомобіль, якщо інших захисних електронних або механічних засобів на машині немає, нездатна.
Відповідно, виникає питання:
в яких ситуаціях бюджетна система сигналізації зі старого мобільника може мати сенс? Власне, варіантів тут два.
- Якщо на машині вже є в наявності непоганий охоронний комплекс із сигналізації, іммобілайзера і замка капота, але в охоронної системи слабкі сервісні функції — недалекобійний брелок, немає GSM і GPS. У цьому разі старенький смартфон зуміє підвищити зручність використання наявної «охоронки» — зробити необмеженим радіус дії контролю, повідомляти про координати машини, віддалено прослуховувати обстановку в салоні тощо.
- Ще бюджетніший варіант — поєднання смартфона з саморобними найпростішими блокуваннями, які здатні зробити багато хто з тих, хто має навіть невеликі електро- і радіотехнічні навички. Пара-трійка хитрих і несподіваних блокувань на основі прихованих кнопок, комбінації штатних клавіш тощо можуть часом виявитися навіть не гіршими за просунуту «сигналку». А смартфон, знову ж таки, додасть до саморобок віддалений зв’язок з машиною.
Монтаж і живлення смартфона
Наостанок — важливий відступ. В описах додатків-«сигналізацій» не йдеться нічого про електроживлення смартфона, і не кожен про це одразу замислиться. Однак живлення смартфона, якщо ви раптом надумаєте його використовувати як «сигналізацію», — питання особливе.
У режимі ввімкнених GPS і GSM, а також при постійно активному G-сенсорі, що очікує на коливання кузова машини, апарат розрядиться максимум за півдоби. А якщо ми використовуватимемо «списаного на пенсію» дідуся або новий, але надбюджетний ґаджет, акумулятор якого далекий від рекордів ємності та якості, добре, якщо батарея протримається кілька годин…
А отже, доведеться влаштовувати для телефону постійне живлення. Справа ця нескладна, але потребує певної метушні. Спершу потрібно знайти місце для смартфона в салоні машини — одночасно непомітне під час поверхневого огляду і відносно доступне, щоб можна було виконувати якісь дії з сенсорним екраном за необхідності. Ну і щоб GPS працював. Це, м’яко кажучи, взаємовиключні речі, але, сподіваємося, ви впораєтеся.
Після цього до місця, де буде захований смартфон, доведеться підвести дріт живлення від точки, де постійно (незалежно від положення ключа запалювання) присутні 12 вольт. А потім у безпосередній близькості від смартфона з цих 12 вольт потрібно зробити 5 вольт — за допомогою автомобільної зарядки з microUSB-штекером на шнурі.
При цьому треба зазначити, що постійне підключення телефону до зарядки — допустиме, але не найоптимальніше рішення… Так, після завершення заряду контролер батареї переходить у начебто безпечний компенсаційний режим очікування, але…
Літієвий акумулятор, особливо літній, може не цілком адекватно відреагувати на постійне перебування під струмом, особливо в умовах великих перепадів температур у машині — від перегрітого на сонці салону до морозу під мінус 25 градусів. Існує навіть невеликий, але ризик займання.
Загалом, думайте самі — чи треба вам таке щастя, чи краще залишити смартфону більш традиційні для нього завдання?
