Gaznaauto Сайт про автомобили
За минулі три десятиліття мотори з розподіленим і безпосереднім уприскуванням палива остаточно витіснили всі інші типи конструкцій. Здавалося б, термін чималий, але інженери так і не змогли побороти «дитячі хвороби» важливих електронних компонентів, серед яких — датчик масової витрати повітря (ДРПВ), що відповідає за склад паливо-повітряної суміші. Давайте згадаємо, як влаштований ДМРВ, чому він такий важливий і як діагностувати його несправність.
Що таке ДМРВ
У сучасних моторах застосовуються два види системи живлення: за розподіленого впорскування форсунка подає паливо у впускний паток, за безпосереднього — в камеру згоряння. Для обох систем важлива коректна робота датчика масової витрати повітря, який колись був механічним (флюгерного типу), а зараз позбавлений рухомих механічних частин і виконаний термоанемометричним (від «анемо» — вітер).
Як казали шофери старої школи, ДВЗ не працює у двох випадках: нічому горіти або нічим підпалити. ДМРВ якраз і повідомляє електронному блоку управління про кількість повітря, що надходить, кисень якого і стає «паливом» для робочої суміші.
Отримавши такий сигнал, ЕБУ може забезпечити максимально повне згоряння. Пристрій, розташований у впускному тракті, складається з двох резисторів, які конструктивно можуть бути виконані в різних варіантах. У першому випадку резистор піддають впливу повітря, що проходить: при зміні інтенсивності потоку він охолоджується, його внутрішній опір змінюється. У другому випадку він не обдувається — за різницею показань із двох резисторів і обчислюють об’єм повітря, який потрібно подати в циліндри.
Виходячи з даних за масою і температурою повітря, що надійшло, ЕБУ визначає його щільність, а також прораховує тривалість відкриття форсунок і кількість палива, яке подається в камеру згоряння. Загалом, ДМРВ важливий і для досягнення максимальної потужності мотора, і для більш повного згоряння (екологічності), і для економічної їзди. Вихід з ладу цього датчика, як і більшості інших, призводить до спрацьовування сигналізатора Check Engine.
Однак далеко не завжди власник пов’язує спрацювання «чеку» з ДМРВ — особливо якщо двигун працює без особливих перебоїв, а динамічні характеристики автомобіля анітрохи не погіршилися. Тому важливо не залишати індикатор несправності двигуна, що загорівся, поза увагою, а зчитати помилки діагностичним комп’ютером.
ДМРВ або ДАД?
Датчик абсолютного тиску (ДАД) спільно з датчиком температури (ДТВ) також контролює, яка кількість повітря надходить у впускний колектор. На підставі цих показань контролер формує команду-імпульс на форсунки. Важлива відмінність ДАД від ДМРВ — відсутність повітря в корпусі, оскільки цей датчик працює на основі вимірювання показань різниці тисків на вході і тиску у вакуумній камері. Конструктивною особливістю ДАД є високочутлива діафрагма, яка розтягується під впливом тиску у впускному колекторі. Цей процес впливає на опір тензорезисторів, унаслідок чого змінюється напруга.
Датчик абсолютного тиску (на фото) і ДМРВ працюють за різними принципами
ДАД набагато дешевший за датчик масової витрати повітря, проте алгоритм його роботи менш досконалий. Та й взагалі далеко не всі блоки керування можуть коректно працювати з ДАД. Ба більше, під час переходу на датчик абсолютного тиску мотор може реагувати на відкриття дроселя з набагато більшою затримкою, ніж із рідним ДМРВ. І, звісно ж, просто замінити ДМРВ на ДАД без серйозних доопрацювань не вийде через різницю їхньої конструкції і навіть розташування.
Зазвичай думки про встановлення ДАД замість штатного датчика масової витрати повітря з’являються у разі відмови останнього, а також під час тюнінгу мотора — особливо якщо відбувається переведення атмосферника на турбонаддув. Однак деякі власники свідомо відмовляються від ДМРВ через його високу вартість і не найбільший ресурс. Адже за невдалого збігу обставин датчик може вийти з ладу вже через 60-70 тисяч кілометрів пробігу, а до цифри 120-130 тисяч на одометрі багатьох бюджетних автомобілів він практично гарантовано «вмирає».
Але ті, хто не заморочується доопрацюваннями двигуна, зазвичай їздять зі штатним датчиком масової витрати повітря, а не замінюють його зв’язкою ДАД+ДТВ (датчик температури повітря). Тим паче, що далеко не всі блоки керування двигуном працюють із датчиком абсолютного тиску краще, ніж із рідним ДМРВ. Який із датчиків досконаліший за конструкцією, однозначно відповісти складно — тим паче, якщо йдеться про спробу заміни одного (і часто вже несправного) витратоміра іншим. Адже історія знає безліч прикладів, коли щасливі власники намотували по кілька сотень тисяч кілометрів як на двигуні з рідним витратоміром, так і на моторі з датчиком абсолютного тиску, особливо якщо останній штатно ставили на заводі.
Чи можна обійтися без нього?
Відмова ДМРВ призводить до спрацьовування «чека», але двигун при цьому працюватиме і далі. Щоправда, залежно від новизни прошивки ЕБУ, «аварійна» програма, не побачивши сигналу, може підняти оберти холостого ходу приблизно до 1 500 об/хв. На відносно нових версіях програмного забезпечення несправність датчика призводить лише до підвищення витрати палива або падіння динаміки. У будь-якому разі, помилка датчика масової витрати повітря є важливою причиною для того, щоб перевірити його, хоча б вимірявши напругу.
Ігнорувати несправність не варто, оскільки навіть на відносно простих автомобілях (передньопривідна лінійка Lada перших поколінь) відмова ДМВП загрожує помітною перевитратою бензину або ослабленням вихідних характеристик мотора. Саме тому відповідь на популярне запитання «Чи можна взагалі обійтися без ДМРВ, якщо він закладений у конструкцію машини?» однозначна і звучить так: ні, не можна.
Як діагностувати несправність?
Крім непрямих ознак, про які ми згадували вище, існує цілком об’єктивний параметр, що вказує на стан датчика і його ресурс — це робоча напруга за увімкненого запалювання. Вивчимо його на прикладі «вазівського» датчика як одного з найпоширеніших.
Підключивши мультиметр у режимі вимірювання постійної напруги і ввімкнувши запалювання, можна зняти показання щодо вихідної напруги ДМРВ. Для нової або «еталонної» деталі вона становить 0,996 В.
Далі параметри оцінюються так:
1,010-1,019 В — гарний стан, про заміну поки що не потрібно думати 1,020-1,029 В — датчик працездатний, це приблизно половина залишкового ресурсу 1,030-1,039 В — ще справний, але ресурс добігає кінця 1,040-1,049 В — ДМРВ на межі виходу з ладу, скоро потребуватиме заміни 1,050 В і вище — витратомір потребує негайної заміни
За параметра 1,016 В (перше фото) датчик у хорошому стані, а ось 1,035 В — уже привід замислитися про купівлю нового
Потрібно враховувати, що багато тестерів завищують показання, тому існує ризик «приговорити» цілком справний датчик. До того ж його параметри багато в чому залежать від чистоти «мас» у ланцюзі.
Поганий обтиск проводів або згнила «коса» можуть вплинути на коректність роботи як ДРМВ, так і ДАД, що особливо характерно для моторів старих автомобілів.
Найкраще до купівлі не найдешевшого датчика встановити спочатку свідомо справний «беушний», позичивши його для перевірки на деякий час у колеги по роботі, сусіда по стоянці, знайомого по форуму з такою самою машиною тощо. Також варто більше вірити показанням діагностичного сканера, підключеного до роз’єму OBD-2, ніж дешевому мультиметру. Тим більше що хороший сканер зараз доступний будь-якому автолюбителю, а навчитися ним користуватися зможе кожен — інтерфейс у нього інтуїтивно зрозумілий. А з одним мультиметром у діагностиці сучасного автомобіля зараз обійтися все одно не вийде.
Промивати чи ні?
Чимало механіків з багаторічним стажем і пересічних власників автомобілів упевнені в тому, що «втомлений» ДМРВ можна оживити елементарним промиванням — тобто вийняти його з корпусу і гарненько «пролити» яким-небудь «карбклінером» або спиртом приблизно так само, як 20-30 років тому це робили з жиклерами карбюратора. Насправді ж існують спеціалізовані склади для очищення датчиків, які не мають нічого спільного з розчинниками відкладень, що використовуються для промивання карбюраторів. Тому і ціна у таких «вузькозаточених» очищувачів ДМРВ зовсім інша — і, як неважко припустити, вища. До того ж виробники подібних рідин прямо вказують, що вони не зроблять чудес і не перетворять «напівдохлий» датчик на абсолютно новий, а призначені для профілактичного промивання справних ДМРВ — зняти забруднення, пов’язані з пилом і оливним туманом, які потрапили у впускний тракт із системи вентиляції картера.
Практичний досвід застосування подібних «диво-засобів» показує, що вони справді можуть трохи знизити показники ще справного датчика, а ось тому, хто вийшов за 1,05 В, подібні маніпуляції вже будуть що мертвому припарки.
Головне — не пошкодити знятий датчик, який боїться навіть пилу, не кажучи вже про механічний вплив
Багато водіїв через недосвідченість самі гублять ще живі датчики під час промивання. Чутливі елементи не можна чіпати руками або протирати ганчіркою, та й сильний натиск рідини крім шкоди нічого не принесе. Тому до чищення ДМРВ у гаражних умовах потрібно ставитися з великою обережністю і пам’ятати: якщо датчик уже «помер», то це безпечно і йому вже не допоможе, але, навіть якщо він ще цілком справний, ця процедура може і не принести помітного результату.
