Пам’ятається, раніше багато хто говорив: навіщо тобі машина, ти ще гараж не купив. Що ж, справедливо. Але якщо подивитися на ситуацію сьогодні, коли машина є в більшості сімей, а в деяких їх навіть дві, то стає страшно від думки, скільки ж має бути в нас гаражів, щоб вистачило кожному? Так може він і не потрібен зовсім, гараж цей?
З чого все починалося
Цю наукову працю про гаражі почну з короткого екскурсу в історію «гаражного руху».
Ще років сорок-тридцять тому автомобілів в СРСР було мало, їх просто не вистачало. І навіть за досить високої вартості для купівлі якоїсь «копійки» або 412-го «Москвича» треба було відстояти в черзі. Трохи впевненіше почувалися жителі південних республік, які готові були переплатити на Волгу ГАЗ-24 шалені гроші, тільки б отримати її швидше. І переплачували, знаходили способи. Щоправда, наприклад, коштувала 1976 року ця Волга дев’ять з половиною тисяч, а платити за неї спекулянтам доводилося і 20, навіть 25 тисяч. Головне — щоб вона була чорною.
Загалом, купити машину було важко. І тому немає нічого дивного, що зберегти свого залізного коня хотіли якнайкраще, при цьому іноді вважаючи, що машина ця — «на все життя». Начебто, як зараз, за версією деяких «майстрів», олія в АКПП — теж «на весь термін служби». Зрозуміло, для виконання цієї практично нездійсненної місії гараж був просто необхідний. І справа не тільки в мікрокліматі та захисті машини від злодіїв і викрадачів, справа в тому, що машину треба було зберігати за особливими рецептами, особливо взимку, коли машину експлуатувати було до сліз шкода.
Наприклад, неодмінно треба було поставити її на козли. Причому не просто вивісити, а й трохи підперти чурбачком задній міст і передню балку. Колеса, само собою, треба було зняти. Акумулятор, який тоді було купити складніше, ніж зараз півлітрівку живої води, потрібно було забрати додому і раз на місяць заряджати.
Особливо просунуті йшли далі. Літолом або солідолом змащували все, що можна змастити. Хорошим тоном вважалося зняти і забрати додому хромовані детальки: вони не будуть тьмяніти і кородувати в місцях стику з кузовом.
І апофеоз дійства — зняти і потягти додому обшивки дверей, які теж можуть вбирати вологу і гнити.
Прошу зауважити, що я анітрохи не сміюся і вже тим паче не засуджую всі ці заходи минулого. Був такий час, були такі правила, були такі умови. Але ось як тут обійтися без гаража? Просто ніяк.
І тоді почалася вона — епоха гаражобудівництва! Ми пробіжимося всіма віхами цього чудового часу, подивимося, з чого будували гаражі та виберемо найкращий.
Що важливо?
У будь-якому гаражі є кілька параметрів, які мають турбувати майбутнього його власника. Перший — вологість, другий — температура, третій — здатність протистояти злодіям. Розберемо по пунктах.
Основний ворог будь-якого автомобіля — це вологість. Вміст водяної пари значно прискорює корозію. Звідки вода з’являється в гаражі, ми розповімо трохи нижче. Поки що запам’ятовуємо: найсухіший гараж — найкращий, особливо для янгтаймера. Волога «вбиває» насамперед залізо, потім страждає електрика: гниє проводка, окислюються контакти. І залишати автомобіль у вологому гаражі надовго просто не можна.
Є, звісно, у води і переваги: у вологому гаражі краще зберігаються гумотехнічні вироби, наприклад, ущільнювачі дверей або покришки. Але залізо все-таки дорожче.
Температура побічно впливає на вологість. З одного боку, теплий гараж зазвичай сухіший, але от якщо їздити на машині щодня, але в зимові морози ставити її в теплий гараж, вологість у ньому підніматиметься. По-перше, просто через те, що машина в теплому гаражі почне відігріватися, через що з’явиться конденсат, по-друге, сніг, який легко протягнути з собою в теплий гараж, розтане і зробить свій внесок. А з урахуванням того, що взимку на машині і без того повно залишків дорожньої хімії, гнити в теплому гаражі взимку машина буде дивовижно.
Ну, і останнє: чи зможе захистити гараж від проникнення викрадачів? Тут все елементарно: чим міцніше, тим краще.
Автомобіль «у пальто»
Найпримітивніший «гараж» — це чохол-накидка. Переваги всі на поверхні: дешево, та й місце не важливе: де припаркувався, там і гараж. Втім, і недоліки теж так само очевидні: запчастини в такому гаражі зберігати не вийде, від хуліганів він теж не врятує. Особливо небажано використовувати чохол зі щільної непродувної тканини: якщо немає вентиляції, машина страждатиме від конденсату.
Загалом, вибір сумнівний. Але до біса доступний.
Вода, вода, кругом вода…
Підозрюю, що дерев’яний гараж а-ля комора був освоєний у будівництві першим. Чи можна назвати такий гараж хорошим? Навряд чи.
Основна причина полягає в тому, що в хорошому гаражі має бути якомога менше гігроскопічних матеріалів. Дерево вбирає вологу легко, потім так само легко її віддає. І страждає не тільки ЛФП автомобіля, а й деякі інші елементи. Наприклад, гальмівна система. Як відомо, гальмівна рідина сама по собі теж дуже гігроскопічна, а вода в гальмівних магістралях не тільки знижує ефективність гальмування (особливо тривалого), а й завдає шкоди металевим ткам. Іржавіти зсередини може навіть бензобак, якщо тримати в сирому гаражі машину з напівпорожнім баком.
Часто дерев’яні гаражі мають земляну підлогу. Тобто, не мають її зовсім. І це теж погано з тих самих причин: у ній накопичується волога.
І останнє: дерево добре горить. Є, звісно, сучасні вогнетривкі просочення, але допомагають вони не завжди. Тому з такою будовою потрібно бути обережним.
Старий добрий «іжорець»
Металургійне виробництво на Іжорі заклав ще батюшка Петро Олексійович. Але про іжорські гаражі дізналися набагато пізніше, коли після Великої Вітчизняної Війни підприємство в Колпіно стало працювати на благо народного господарства. Останньому були потрібні гаражі для зростаючих автопарків, тому їх і почали випускати у великій кількості. Згодом виробництво цих легких металевих гаражів освоїли багато заводів, але «іжорець» став на той час уже ім’ям прозивним. Тому ми говоримо «іжорець», а маємо на увазі будь-який металевий гараж. Чим він хороший і чим поганий?
- По-перше, він теж недорогий. Але не варто забувати, що під нього потрібно купувати місце. Якщо його не оформити належним чином, вас попросять гараж прибрати.
- По-друге, він не такий сирий, як дерев’яний. Звичайно, якщо не стоїть у калюжі, але це вже питання інше. І все ж де б він не стояв, не треба залишати в ньому земляну підлогу, як у варіанті з деревом. Найбюджетніше і цілком прийнятне рішення — настелити дерев’яну підлогу.
- Третій недолік помітять не всі: гараж підійде тільки для зберігання, а ось поколупатися в улюбленій машині, найімовірніше, не вийде: не дасть змоги площа гаража. Тож якщо плануєте займатися в гаражі ремонтом і обслуговуванням автомобіля, «іжорець» вам не підійде. Збільшити його дуже проблематично, зв’язуватися з цим сенсу немає.
І, звісно, він не захистить дорогий автомобіль від викрадення. Піднімати його краном як Юрій Дєточкин у відомому фільмі, гадаю, не стануть, а ось розрізати його за допомогою хорошого інструменту можна.
Камінь на камінь, цегла на цеглу …
Цегляний гараж — це найкраще вирішення житлового питання для автомобіля. Але треба звернути увагу на два питання: підлога і вентиляція.
Не найвдаліший атрибут цегляного гаража — бетонна підлога. Не всі знають, але бетон теж вбирає й утримує вологу. Якщо вирішувати питання за мінімальним цінником, то можна, так само як і в попередньому випадку, настелити підлогу з дощок. Якщо робити капітально, то дуже непогано застелити підлоги плиткою.
З другим питанням доведеться помучитися. Частенько вентиляцію влаштовують просто: пару цеглин з перфорацією кладуть на передній і задній стінках боком і вуаля — природна вентиляція готова. Насправді користі від неї мало, є схеми розрахунків таких вентиляцій, і якщо їх не дотримуватися, то гараж залишиться сирим.
Хороший ефект може забезпечити сучасна система примусової вентиляції. Це дорожче, але, що ще сумніше, вимагає наявності електрики в гаражі. А вона є не завжди.
Звісно, такий гараж просто ідеальний. У ньому можна створити чудові умови зберігання, причому не тільки на ніч, а й для тривалої стоянки автомобіля «вихідного дня». А якщо будувати такий гараж під себе, то можна зробити цілу майстерню, якщо, звісно, є бажання.
Що ще важливо в гаражі?
Якщо ви стурбовані пошуком гаража для свого улюбленого автомобіля, то звертайте увагу на таке.
Важливо, щоб гараж не стояв у низині і не був островом у постійній калюжі. Навіть якщо запалити в ньому тисячу багать, волога з вулиці буде в ньому завжди, хоча б через вентиляцію. Має бути організовано водовідведення зі стоками, а якщо купуєте або збираєтеся орендувати гараж у кооперативі, дізнайтеся, як йдуть справи з прибиранням снігу взимку. По-перше, не завжди приємно зранку махати лопатою, а по-друге, сніг — це та ж вода. Тим паче слід уникати гаражів, які побудовані так «вдало», що їх у снігопад замітає.
Друге питання — наявність оглядової ями. Воно, звісно, непогано. Але яма — це ще одне потенційне джерело вологи. Тому уважно перевіряємо її стан: ніякого конденсату і слідів води на стінках і на підлозі бути не повинно. У принципі, якщо під час будівництва відразу потурбувалися про влаштування якісної гідроізоляції, нічого поганого в ямі немає, а якщо плануєте обслуговувати в гаражі машину, то вона просто необхідна. Але будьте з нею обережні й обов’язково перевіряйте її під час купівлі гаража.
Немає сумнівів, що для тривалого зимового зберігання машини «вихідного дня» цегляний опалювальний гараж був би дуже хороший. Але подумайте заздалегідь, чи буде у вас можливість опалювати його весь сезон. Задоволення це не з дешевих, особливо якщо площа гаража велика. Якщо ж топити від випадку до випадку, то затія втрачає будь-який сенс: перепади температури спричинять утворення конденсату і швидку корозію. Краще не топити зовсім.
А може…
Найцікавіше, що у великому місті гараж у принципі — не найкраще рішення. Найчастіше це занадто дорого, і утримання нової машини в гаражі протягом трьох-п’яти років не окупиться. А якщо гараж поганий, то ще й завдасть шкоди. І тому простіше і дешевше ставити машину на критий паркінг з хорошою природною вентиляцією і без істотних перепадів температур. Тобто з виконанням ключових умов зберігання автомобіля. Звичайно, залишається відкритим питання з можливим викраденням або випадковим пошкодженням машини сусідами, але тут вже доведеться шукати компроміс.
Якщо ж ви шукайте місце, куди поставити на зиму улюблений Aston Martin V8 Zagato 1986 року, то прийміть мої співчуття. І взагалі, навіщо тобі машина, ти ще гараж не купив?