Gaznaauto Сайт про автомобили
Возити з собою трос у багажнику — це хороша звичка. Особливо взимку, коли він може виручити і того, хто його з собою возить, і того, хто його не возить, але несподівано застряг десь на узбіччі або в заметі. А якщо ви щасливий власник машини з механічною коробкою передач і слабким акумулятором, то трос іноді може замінити і стартер, причому зробити він це може дуже ефективно. Є тільки одне питання: як цей трос вибрати?
Буксирувати чи витягувати?
Любителі позашляхових покатушок про троси знають все і навіть трохи більше, а ось пересічним і особливо не дуже досвідченим автовласникам нагадаємо, що існують різні типи тросів, які можна поділити на дві основні групи: динамічні та прості буксирувальні.
Динамічні (вони ж ривкові) троси — це троси, які вміють розтягуватися. Принцип їхньої дії можна порівняти з пружиною: під час натягу буксирувальником динамічні троси тягнуться, накопичуючи енергію, потім починають скорочуватися і виривають машину, що застрягла, із засідки. Ну або не виривають, якщо засідка занадто серйозна. Головне — ними не вийде смикнути машину різко, ударом. А ще вони чудово накопичують зусилля, тому саме висмикувати ними простіше, ніж просто тягнути за собою. Такі троси люблять джипери. Хоча, якщо чесно, вони люблять все — від такої динамічної стропи до залізного троса на своїй лебідці, тому що у кожного троса є свої переваги, якщо вміти ним користуватися. А джипери зазвичай це вміють.
Звичайні буксирувальні троси не розтягуються. Якщо спробувати не витягнути, а висмикнути застряглу машину таким тросом, можна отримати хороший удар від несподіваного жорсткого ривка і клюнути обличчям у кермо. А можна і вирвати буксирувальний гак або шматок кузова дуже старої і занадто гнилої машини. Насамперед це стосується сталевих тросів, але вміючи можна розвалити машину і простою еластичною стропою з хорошим тяговим зусиллям.
Прості троси (не динамічні) можуть бути неметалевими (стрічки або канати) або металевими. Щоб зрозуміти, який трос підійде краще за всіх, потрібно визначитися, навіщо він взагалі потрібен.
З джиперами все зрозуміло: їхні машини частенько застряють, тож їм насамперед потрібен трос для евакуації застряглого автомобіля. Тут, як говорили вище, всі засоби хороші: іноді вистачить динамічної стропи, іноді знадобиться лебідка зі сталевим тросом та ще й з яким-небудь поліспастом. Іноді — все відразу. Залишимо ці розваги любителям їздити дикими місцями — їхні смаки занадто специфічні, і вони самі знають, що їм вибрати. Звичайному автолюбителю тягати з собою непристойно дорогу десятиметрову динамічну стропу із заявленим тяговим зусиллям тонн у 12 необхідності немає. Проте саме динамічна стропа — чудовий варіант троса для витягування застряглої машини. Якщо, наприклад, доводиться взимку регулярно їздити куди-небудь на дачу, де ніколи не чистять дороги, або просто за містом, то динамічний трос може стати в пригоді. І вже тим більше, якщо коробка передач автомобіля — якийсь варіатор, який дуже боїться буксирування. Тягати таку машину «на краватці» все одно не можна (якщо що — доведеться викликати евакуатор), а висмикнути її зі снігового полону буде зручніше саме динамічним тросом.
Інша справа — автомобіль з механічною коробкою передач, та ще й не зовсім новий. Такі старенькі машини, що побачили життя, можуть підкидати деякі неприємні сюрпризи, а буксирування тросом вони не бояться. У багажник такої машини краще кинути простий трос: його вартість нижча, ніж хорошого динамічного, а буксирувати машину простіше таким тросом. Так, ривок під час старту з ним, звісно, помітніший, ніж із динамічним тросом, зате його довжина незмінна, і часто це зручніше, ніж стежити за натягом динамічної стропи. Якщо що, простим тросом простіше запустити мотор машини, що їде «на краватці», що у випадку зі старим автомобілем особливо актуально.
Тепер перейдемо до другого питання: якщо з динамічною стропою все зрозуміло (беремо пачку грошей і йдемо в магазин), то з простим тросом трохи складніше. Який краще вибрати: канат, стрічку або металевий трос?
Головне — петлі
У металевого троса є тільки одна перевага: його складніше порвати. Щоправда, поки він не проржавів і не прогнив. Поки він новий, іноді він може справді виручити. Але клопоту з ним багато.
По-перше, його краще не чіпати руками без рукавичок: з часом він може почати «кошлатитися», і пошкодити ним руку простіше простого. По-друге, після кожного використання його бажано просушити, інакше він буде іржавіти. По-третє, він займає багато місця в багажнику. Ну і, нарешті, він практично не здатний розтягуватися, тому буксирувати ним потрібно вміючи: ривок при старті з металевим тросом виходить серйозним. Припустимо, ви вмієте буксирувати, але чи впевнені ви, що той, кого ви попросите про допомогу, вміє це робити не гірше за вас? Не факт. Одним словом, такий трос — це більше для фанатів металу.
Неметалевого троса вистачить у більшості випадків. Ним, так само, як динамічною стропою, можна витягнути машину із замету, а за необхідності — і відбуксирувати автомобіль до будинку або автосервісу. Вибір його типу — поліестерова стрічка або канат — не так уже й важливий. Важливіше, як зроблені його кінці. Трос рідко рветься по живому, і найбільш його слабкі місця — це петлі. Тому під час вибору неметалевого троса важливо оцінити, як вони зроблені. Якщо на петлях стрічки стирчать нитки — це дуже погано. Хороша петля прошита не тільки по периметру, а й хрест-навхрест. Петлі каната можуть бути різними: вони можуть бути вплетені в канат і обтиснуті металевою обоймою, можуть бути просто прив’язані або їх може зовсім не бути. В останньому випадку канат доведеться або прив’язувати до буксирувального вушка (або петлі), або використовувати такелажні скоби — шакли. Друге, звичайно, краще, але якщо слово «шакл» наводить жах, можна зробити на канаті петлю і протягнути в неї балонний ключ — надійний дідівський метод фіксації троса. А ось прив’язувати трос (будь-який неметалевий) прямо до вушка — це злегка нерозважливо, тому що цей вузол може так затягнутися, що трос доведеться розрізати. А це робити прикро. Тож якщо з в’язанням вузлів у вас у житті якось не склалося, зверніть увагу на наявність петлі або кріпильного пристрою. На стрічках ці речі є завжди, на деяких канатах їх немає.
До речі, карабіни, якими часто оснащені не найдорожчі троси, — річ теж не найнадійніша. Звісно, виглядає легко: заклацнув такий карабін на буксирувальній петлі або гаку автомобіля, смикнув, відстебнув — і все. У житті часто буває інакше: заклацнув карабін, смикнув, він розігнувся і полетів під дією натягнутого троса в машину. А це не просто прикро, а й небезпечно, тому краще не чіпляти його до вушка, а протягнути через вушко трос, і вже на ньому замикати карабін. Вийде щось на кшталт поліспаста, що сильно знизить навантаження на карабін.
У чому небезпека?
Найгірше, що може трапитися з тросом, це його обрив. Від цього ніхто не застрахований, тому звести до мінімуму його наслідки необхідно. Для цього потрібно використовувати гасителі, які потрібно повісити на трос. Можна купити спеціальні гасителі — обважнювачі, які продаються в магазинах. А можна просто повісити на трос куртку, яка не дасть тросу, що порвався, заліпити гаком у машину або в того, хто опиниться поблизу.
Другий момент стосується вкручуваних буксирувальних гаків, які зараз зазвичай використовують на легкових машинах. Штука, звісно, класна, з претензією на естетику, але має одну особливість — може зламатися в районі різьблення. Тому вкручувати її потрібно до кінця, а смикати за неї краще строго співвісно, а не на вигин. Іноді це неможливо, і машину доводиться тягнути убік, і в цьому разі краще робити це не ривком і обов’язково — з гасителем на тросі. І без зайвих глядачів у безпосередній близькості. Втім, техніка буксирування — це вже інша тема.
Останнє, про що хотілося б нагадати сьогодні, це про необхідність під час буксирування дотримуватися правил дорожнього руху. Згадати їх можна тут, а можна відкрити збірник ПДР і перечитати їх повністю: зробити це зайвий раз багатьом буде не шкідливо. Так, про всяк випадок.
