Скаржитеся на високі мита на автомобілі? Засмучуєтеся через підвищення утилізаційного збору? Незадоволені, що десь за кордоном можна за сущі копійки купити розкішний автомобіль? Ми іноді теж. Але поглянувши на ситуацію збоку, розумієш, що у нас автомобіль все ж набагато ближче до поняття «засіб пересування», ніж подекуди ще.
Сінгапур
Якщо ви думаєте, що схема з розрахунком мита виходячи з віку автомобіля і об’єму його двигуна неідеальна, то влада Сінгапуру з вами згодна. Їхня система податків і мита лише трохи стосується потужності та об’єму — в іншому все доволі просто. Треба тільки не забути число всіх мит. Хоча якщо ви задумаєте купити автомобіль, вам точно доведеться запам’ятати все. Приготуйтеся, вам сподобається.
Вартість автомобіля в місті-державі Сінгапурі складається з кількох сум. Перша — це власне вихідна вартість автомобіля, звана OMV (open market value — ринкова ціна). До неї потрібно одразу додати додаткове прогресивне реєстраційне мито (ARF — Additional Registration Fee): на перші 20 тисяч сінгапурських доларів вартості машини воно становить 100%, на частину ціни від 20 до 50 тисяч — 140%, а частина ціни, що перевищує 50 тисяч доларів, оподатковується за тарифом 180%. Наступний етап — акцизний збір, що становить лише 20% від OMV. Додаємо сюди ще відсотків 20-25 від OMV у вигляді маржі дилера, який уже розуміє, куди він потрапив — і можна вважати, що машину ви купили.
Ось тільки право нею володіти, водити і реєструвати її потрібно докупити окремо. Воно називається COE, certificate of entitlement — це ліцензія, що дає змогу реєструвати, володіти і використовувати транспортний засіб у Сінгапурі протягом 10 років. На сертифікати існує квота, а їхня ціна встановлюється в аукціонній формі — наприклад, 2018 року вартість COE на аукціонах засвітилася на рівні близько 37 000 сінгапурських доларів. І це зовсім не гарантує, що в разі сплеску попиту вона не зросте ще на десяток тисяч.
Тепер машину можна вважати купленою. Розслабилися? Даремно. Володіючи автомобілем, доведеться сплатити ще «екологічний» податок і дорожній податок, але це вже сущі дрібниці — тисяча-друга на рік. Щоправда, якщо ви володієте «мотлохом» віком за 10 років, то дорожній податок буде вищим: для машин, старших за 10 років, — плюс 10%, старших за 11 років — плюс 20%, і так далі до +50% для машин, старших за 14 років. Тепер, озирнувшись на все, що ми перерахували, ви вважатимете, що заправлення, миття, обслуговування і ремонт купленого автомобіля — це просто кишенькові витрати, чи не так?
Для наочності порахуємо вартість купівлі простенької машини за 20 тисяч сінгапурських доларів. Отже, сама машина коштує 20 тисяч. Отже, ARF на неї становитиме рівно ті самі 20 тисяч. Акцизний збір — ще 4 тисячі. Ну і 37 тисяч за COE, ми ж їздити на ній збираємося. Накинувши на отриману 81 тисячу доларів ще 20% маржі дилера, ми отримаємо 97 тисяч сінгапурських доларів, або 4,7 мільйона лів. Приблизно за ці гроші, згідно з офіційним сайтом, можна купити, наприклад… базову Toyota Corolla. Якщо ви хочете більш солідний Passat, то він коштує вже 147 з невеликим тисяч (7 з хвостиком мільйонів лів). Ну а заможні панове можуть зайти в салон Mercedes і прикупити S 560 L за 600 тисяч доларів, або 29 мільйонів лів.
Індонезія
Індонезія — країна з економікою, що динамічно розвивається, але рівень мит на ввезені автомобілі тут досить високий. Ще один нюанс — диференціація оподаткування автомобілів, що продаються, за типом кузова: приміром, седани, які вважаються «товарами з категорії розкоші», додавали в ціні 30-40%, а ось «утилітарні» кросовери — лише 10-20%. Минулого року індонезійський уряд навіть задумався про можливість зрівняти їхні позиції, щоб стимулювати виробництво седанів і збільшити обсяг експорту. Але… для нас усе це — просто фоновий шум, адже ми хочемо зрозуміти, наскільки дорого коштують автомобілі? Так от, вони коштують дорого.
Проста Corolla, яку ми вже згадували сьогодні, коштує 434 мільйони індонезійських рупій. Навіть за копійчаної вартості самої рупії ця сума перетворюється на два з гаком мільйони лів за поточним курсом. І це тільки початок: приміром, ціна на Land Cruiser — майже два мільярди рупій, тобто, майже 9 мільйонів лів. Ще трохи дорожче «крузака» обійдеться найдешевший S-Class. А от Hyundai підтверджує, що седани — це розкіш: приміром, Tucson на офіційному сайті має цінник від 385 мільйонів рупій — тобто лише від 1,7 мільйона лів. О, нормальна ринкова ціна, скажете ви — просто не треба купувати седани. Але… ні: крихітний Chevrolet Spark коштує майже 200 мільйонів рупій, або 925 тисяч лів, а ще примітивніший Hyundai i10 — 800 тисяч.
Toyota Corolla ‘2017-н.в. | Chevrolet Spark ‘2015-18 |
Малайзія
Малайзія, звісно, не досягла рівня Сінгапуру за кількістю та обсягом податків, зборів і поборів, які потрібно сплатити для купівлі автомобіля, але все ж таки митні ставки доволі суттєві, і рівень цін тут усе ж помітно вищий, ніж… та навіть ніж у Молдові, наприклад. Сума митного збору на автомобіль, імпортований в Малайзію, не залежить від об’єму двигуна — для автотехніки, імпортованої не з країн торговельної зони ASEA, вона становить 30% на машину в зборі і 10% на CKD-комплект. А ось акцизний збір — залежить: залежно від об’єму двигуна місцевий податок, який буде додано до вартості автомобіля під час продажу, становитиме від 60% до 105% його вартості.
Результати такої математики легко відчути в підсумковому ціннику, наведеному на офіційному сайті виробника. Наша «еталонна» Corolla, наприклад, коштує тут як мінімум 117 400 одиниць місцевої валюти, назва якої звучить як хвороба: малайзійський ринггіт. У перекладі на звичні нам гроші це 1,9 мільйона лів. Захотівши Volkswagen Passat, доведеться підкопити ще: тут він коштує від 160 тисяч ринггіт… ринггітів… загалом, від 2,6 мільйона лів.
На фото: Volkswagen Passat ‘2015-н.в.
Ісландія
На відміну від Індонезії і тим паче Куби, Ісландія, незважаючи на розмір — країна з високим рівнем автомобілізації населення. Машину тут купити може майже кожен, і статистика говорить про співвідношення в 1 автомобіль на 1,5 людини. Ось тільки платити цим людям доводиться помітно більше, ніж у деяких інших забезпечених державах.
Втомилися від Toyota Corolla? Добре, візьмемо Kia Ceed. За хетчбек уже попереднього покоління у нас просять від 830 тисяч лів. В Ісландії ж такий автомобіль коштує від 2,7 мільйона крон, що за поточним курсом дорівнює… майже 1,8 мільйона лів. Sportage коштує щонайменше 2,5 мільйона лів, а Sorento — 4,7 мільйона! Ну а тепер, коли ви розслабилися і не чекаєте підступу, ми додамо Corolla: вона коштує 2,1 мільйона лів. На цьому тлі 9 з чвертю мільйонів за довгобазний Mercedes-Benz S 350 d вже виглядають виправданими — адже у нас такий коштує 6,8 мільйона.
Норвегія
Забравшись на північ, зазирнемо ще в якусь благополучну, але недешеву країну — в Норвегію, наприклад. Незважаючи на те, що вартість місцевої крони помітно відрізняється від ісландської, рівень цін приблизно такий самий.
Приміром, той самий Kia Ceed коштує 240 тисяч крон, що в левому еквіваленті становить все ті ж 2 мільйони лів. Найдешевший Sportage, як і в Ісландії, коштує 2,5 мільйона лів, а ось Sorento — вже 6,5 мільйонів! Цього разу вам пощастило з Corolla: вона в Норвегії не продається. Але зате там є Auris! І ось за нього просять не менше 2,2 мільйона лів.