Gaznaauto Сайт про автомобили
Якщо почуття, які Молдовани відчувають до седана Toyota Camry , — це кохання, то виходить, що емоції щодо кросовера Highlander — справжня пристрасть. Адже це повнорозмірний кросовер, який випускався зокрема з повним приводом і в трирядних модифікаціях, а в його основі лежить улюблена тисячами Camry 3,5. Чи означає це, що поєднання вийшло бездоганним і таким, що заслуговує на обожнювання? Пора це з’ясувати. У першій частині матеріалу ми розберемося з тим, які сюрпризи з кузовом, салоном і електрикою можуть чекати на покупця моделі, першим екземплярам якої вже виповнилося десять років, а в другій перейдемо до моторів і коробок передач.
Техніка
У прес-релізах люблять писати, що третє покоління Toyota Highlander засноване на платформі Lexus RX, і загалом це правда. Але RX четвертого покоління, своєю чергою, базується на платформі, яка запозичила у Camry XV50 багато рішень з електроніки та внутрішніх компонентів. З кардинальних відмінностей від седана тут підвіска: ззаду повноцінна багатоважіль, а не МакФерсон. Ну і, звісно, габарити і силова структура кузова істотно відрізняються. Але з точки зору експлуатації та обслуговування великий Highlander найбільше нагадує саме Camry. Якщо говорити технічною мовою, то перед нами машина з п’ятидверним кузовом універсал у варіантах на 5, 7 або 8 місць. Довжина бази при цьому не змінюється, тільки конфігурація салону.
Кузов суцільносталевий, розташування силового агрегату поперечне, рядно-лінійне. Базовий привід — передній, а опціонний повний привід для машин з двигуном 3,5 реалізовано за допомогою кутової передачі та електрогідравлічної муфти на задній осі. Коробки передач до рестайлінгу тільки автоматичні, 6-ступінчасті. Після рестайлінгу 2015 року моторну лінійку розширили, додавши мотор 2,0 з турбонаддувом потужністю 220 к.с. для низки ринків. З кінця 2016 року у версій із двигуном 3,5 без гібридного приводу з’явилася 8-ступінчаста АКП. На ринках Азії та Австралії машина носила ім’я Kluger.
Хронологія
Навесні 2013 року на Нью-Йоркському автосалоні представлено третє покоління Highlander. Двигунів запропоновано два: V6 об’ємом 3,5 л і потужністю 273 к.с (2GR-FE), а також рядна «четвірка» 2,7 л на 188 к.с (1AR-FE). Коробка передач — виключно 6-ступінчастий гідромеханічний автомат. Привід передній або повний для версій 3,5 і тільки передній для 2,7. Салон — на 5, 7 або 8 місць. Доступна гібридна версія з сумарною віддачею 310 к.с., в основі якої лежить двигун 3,5 з циклом Аткінсона, що видає 248 к.с. (2GR-FXE).
Грудень 2013 року: початок виробництва і продажів машин у США.
Весна 2015 року. Машини 2016 модельного року для Європи отримали новий мотор 2,0 з турбонаддувом потужністю 220 к.с. (8AR-FTS) у поєднанні з переднім і повним приводом. Повний привід став доступний і з двигуном 2,7.
Березень 2016 року. На Нью-Йоркському автосалоні представлено рестайлінг моделі. Крім змін зовнішності та комплектацій оновлено мотор 3,5, тепер це версія з безпосереднім уприскуванням і потужністю 299 к.с. (2GR-FKS), в поєднанні з яким йде і нова 8-ступінчаста АКП.
Грудень 2019 року. Випуск третього покоління Highlander згорнуто.
Кузов
Зовнішні панелі
Як не дивно, зовнішні сліди корозії на Highlander зустрічаються навіть трохи рідше, ніж на Lexus тих самих років. Здається, у США не дуже економлять на фарбуванні та підготовці металу. Навіть на традиційно проблемних у Toyota машинах білого кольору видимої іржі зазвичай немає. Основна біда — відколи на зовнішніх панелях, та ще й дрібні вм’ятини через невелику товщину металу. Багато кратерів у фарбі зазвичай на передній кромці капота і передньому бампері. На бічних панелях відколи теж не рідкість. У трасових машин крім передньої кромки капота страждає і передня кромка даху, але знову ж таки поки що у більшості машин корозії там немає. Задні двері тримаються молодцем, а протерта фарба в отворах дверцят, що трапляється часто, теж поки що не призводить до появи іржі.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Арки повністю прикриті пластиком, причому він зафіксований «залізобетонно», бруд під нього не потрапляє, натертостей немає. Низи дверей і пороги теж надійно прикриті зовні. Неприємно, що хромове покриття на машинах віком років від п’яти вже має багато дрібних точок і помутнінь, але в наших умовах це майже неминучість. На світлих машинах неохайно виглядають рідні датчики парктроніків: з них постійно сочиться бруд, але на працездатності він не позначається, це просто особливості аеродинаміки.
Знизу
Огляд знизу дуже бажаний, навіть якщо машина зовні виглядає ідеально. Уже на трирічках неприємні сліди корозії зустрічаються на кріпильних елементах, хомутах, підрамниках і розпірках кузова. При цьому саме днище прикрите від пошкоджень пластиковими пильовиками: вони кріпляться не до самого днища, а на довгих кронштейнах. У підсумку лонжерони і панелі підлоги мало забруднюються і добре продуваються — поки пластик цілий, звісно. Проблемними місцями є переважно місця зварювання кронштейнів і порогів, нижні заглушки порогів і піддомкратники. У задній частині кузова, починаючи від поперечного підсилювача підлоги заднього ряду, зустрічається і поверхнева іржа. Поки що неглибока, але на кронштейнах кріплення поздовжнього важеля задньої підвіски її вже зазвичай багато, та й над паливним баком вона теж присутня, як і на днищі багажника, над запаскою.
Загалом у всьому цьому немає нічого страшного, але чимало власників люблять замазувати сліди іржі бітумною мастикою, причому деякі машини приходять «підмазаними» зі США. І що там, під шаром чорного бітуму, сказати складно. Зазвичай він відвалюється шматками разом із металом під час спроби його зачистити. А ще, якщо говорити про американське походження, серед ввезених екземплярів трапляються биті автомобілі та «потопельники». У випадку з Highlander досить типові історії — це дрібне підтоплення, коли в лонжеронах днища була вода і бруд. А для битих машин це удар переднім підрамником — він тут м’який і розташований низько. У результаті кузов зовні буде в ідеальному стані, хоча удар підрамником спровокує спрацьовування подушок безпеки. Перегонники чудово знають, що це ласий варіант: зовнішній огляд покаже, що машина в рідній фарбі, і тільки зам’яті місця кріплення підрамника натякнуть на те, що все не так просто. Тож перевіряйте історію машин з-за океану, благо Carfax ще доступний.
Обладнання кузова
М’яке скло і лінзи фар, що вигорають, у машин зі звичайним галогеном і ксеноном — це, по суті, всі об’єктивні претензії, які висловлюють власники. Відповідно, у машин зі світлодіодними лінзами ближнього світла проблем на одну менше. Шкода, вони рідко зустрічаються. Відмови блоків склопідйомників і замки, що підмерзають, люфт трапеції двірників у Highlander ранніх випусків теж можна віднести до типових нарікань, але всі вони не масові та ситуативні, залежні від особливостей експлуатації.
Втім, якість якістю, але від особливостей нікуди не дітися. Так, сітка в бампер майже обов’язкова — радіатор кондиціонера заминається камінчиками і не дає проходити повітрю. Ну і забруднення між радіаторами кондиціонера і двигуна сильні. Варто звикнути до регулярного промивання пакета радіаторів, особливо у наддувної версії. Важкий капот варто зачиняти, кидаючи з невеликої висоти — м’який метал легко пом’яти, намагаючись закрити капот, натискаючи на нього. У салонний фільтр летить велике сміття — аеродинаміка просто «відмінна». Люк у даху мало того що поскрипує, так ще й його шторку регулярно перекошує, оскільки вона оснащена ручним приводом. А після сильних дощів прислухайтеся, чи не хлюпається в дверях вода, оскільки зливи іноді забиваються.
