Mark II — з категорії машин, які називають «легендарними» навіть ті, хто ніколи на них не їздив. За часів «високого» рубля і низьких мит їх завозили доволі масово, і хоча більшість уже згнила або, за класичним сценарієм, була «намотана на стовп» у бічному ковзанні, дещо залишилося. Сьогодні розбираємо потенційні проблеми найостаннішого з «Марків» — Х110, який випускався в першій половині 2000-х. У першій частині торкнемося проблем кузова, салону та електрики, а в другій — ходової частини, трансмісії та моторів.
Витоки і техніка
Не станемо розповідати тут історію всіх поколінь моделі, починаючи з Corona Mark II з кінця 60-х, зупинимося на власне Х110. У цьому поколінні у Марка більше не було близнюків Cresta і Chaser, натомість з’явився дивний родич Verossa, який мав замінити їх, але продавався мляво. Шасі Х110 сильно уніфіковане зі старішими поколіннями Марків, а також із Crown S170.
Кузов машини сталевий, з поздовжньо розташованими двигунами і класичним компонуванням. Крім заднього можливий і повний привід.
Підвіски — спереду двоважільна, ззаду багатоважільна.
Мотори — тільки рядні шістки від 2 до 2,5 літрів, як прості з розподіленим уприскуванням, так і «безпосередні» з наддувом. Коробки — 4- і 5-ступінчасті гідромеханічні АКП і 5-ступінчаста механіка. Кузови — класичний седан (не хардтоп, як колишні Марки) і універсал.
Таймлайн
Квітень 2000 року. Модель представлена публіці на Токійському автосалоні та у фірмових центрах.
Жовтень 2000 року. Початок продажів.
Січень 2002 року. Представлено універсал Blit.
Листопад 2004 року. Закінчення продажів машин у кузові седан.
Червень 2007 року. Закінчення продажів Blit.
Кузов
Зовнішні панелі
Основна маса машин має доволі бадьорий вигляд, особливо якщо купувати її в традиційних місцях проживання Марків — на півднях або в Сибіру. Якщо ж ви купуєте пітерський або московський автомобіль, то шанси на проблемний кузов доволі великі.
Гнилі пороги, передні крила, рамка лобового по верхній кромці, задні арки, двері. Всі ці місця добре знають всі бувалі власники — там найчастіше вилазить іржа. Але навряд чи ви знайдете в продажу машину, яка виглядає сильно гнилою. Причина проста. Двері, капоти і крила в колір, а також відрізи носової частини і відрізані чверті на Mark II в 110-му кузові все ще дуже недорогі, що дає змогу підтримувати машину в зовні живому стані порівняно недорого.
1 / 5
2 / 5
3 / 5
4 / 5
5 / 5
Реальний стан кузова можна зрозуміти, тільки оцінивши пороги, рамку лобового скла і внутрішні порожнини. Пороги частенько зовні закидані «шпаклівкою» і залиті антигравієм, іноді переварені типовим марківським методом, з відрізом від кромки задньої арки. Форма у рідної деталі досить вигадлива, вирізати її «як треба» муторно, довелося б розібрати половину кузова.
Згнивають вони переважно зсередини. Бруд накопичується, починаючи з задньої частини, сильно страждає кормова частина підсилювача порога — він може просто бути відсутнім на половину своєї висоти. Причина в слабенькому металі і не найкращому виборі системи вентиляції, з заглушками в торцях. У грамотного власника поріг «пролитий» антикором, і корозія буде йти повільно, але машина давно «пішла в народ». Основна маса марководів не дуже-то розуміється на нюансах антикорозійної обробки й успішно доводить машину до переварювання.
Корозія верхнього шва рамки лобового скла лікується відсвердлюванням панелі даху, що не дуже дешево, хоча самі панелі поки що є в наявності.
Передні крила на стику з фарою і бампером облазять, а кромка арки гниє зсередини. Але основна проблема з ними — згниваючі вушка кріплення. На занижених машинах крило — це взагалі витратний матеріал. Власники стенсових Марків — основні споживачі крил, і чимало звичайних власників їх за те недолюблюють. Що не дивно: у нормального власника комплект крил з розпилу служить приблизно три-п’ять років, а у стенсера — сезон або менше.
Двері потроху облазять по нижній кромці, та й рамка зверху, буває, спухає, але загалом вони тримаються добре, та й навісні деталі змінити не проблема. А ось задні арки тримаються не сказати, щоб добре, але за умови вчасно проведених підфарбовувань все буде нормально. Внутрішніх вогнищ корозії у доглянутих машин немає, ну а якщо зовні арка розкатана, а внутрішня пошкоджена, то найімовірніше власник знав, на що йде.
Ще на Марках часто стоять пластикові обважування — як оригінальні, так і репліки. На жаль, навіть заводські пластмасски закріплені так собі, а «колгоспні» — і того гірше. Звісно, без зняття стан порогів визначити неможливо, що ускладнює діагностику. Нерідко під пластиком «все погано».
Ну і, звісно ж, потрібно розуміти, що майже всі Марки — биті. Привід задній, мотори потужні, ESP часто буває несправною (наприклад, внаслідок не надто вдалої заміни двигуна), а кузовні елементи коштують недорого. У зоні ризику, на жаль, навіть малопотужні модифікації з 2-літровим мотором. Але є і хороші новини: відновлення після ДТП не завжди робиться погано.
Ще Марки, як багато хто знає, бувають «конструкторами» і «розпилами». Будучи добре обізнаними про далекосхідні традиції ввезення, інспектори в МРЕВ знають, куди дивитися і як перевіряти. Вдаватися в подробиці і різницю між різними категоріями нелегально ввезених автомобілів тут не будемо: просто знайте, що в кращому разі на вас чекає постановка на облік через суд, а в гіршому — кримінальна справа. Тому краще не тільки уважно вивчити ПТС, а й домовитися про передачу грошей продавцю після того, як машина пройде огляд у ДІБДР.
Знизу
Крім уже згаданих порогів великих проблем зазвичай немає. Біда з вигнилою внутрішньою аркою кузова стосується здебільшого машин стенсерів або дуже недоглянутих екземплярів, і за великим рахунком це лікується не так вже й дорого. Залізо коштує копійки, а колгоспно заварити обійдеться не дуже дорого.
Здебільшого кузов знизу зазвичай доволі живий, з проявами корозії тільки по швах, особливо в задній частині, біля місць кріплень підрамника, з корозією самого заднього підрамника і погано вентильованих зон перед задньою віссю та в бамперах.
Ще страждає «телевізор» — передня панель кузова, якій найчастіше дістається під час дрібних ДТП. Заодно можна часто знайти пошкодження на стику внутрішньої арки переднього колеса і бризковика моторного відсіку: шов порівняно легко розгерметизується і повільно, але вірно підгниває. Розгерметизація шва верхнього лонжерона-підсилювача біля стику з передньою стійкою даху штука — неприємна, але часто обходиться без видимої корозії, треба просто перекласти герметик. Але краще зачистити і не забути залити внутрішні порожнини антикором.
Поверхнева корозія чашок підвіски спереду і опори амортизатора ззаду теж не рідкість, але загрози цілісності кузова вони навряд чи становлять. Все ж кузов добре продуманий, крім порогів тут немає елементів, що накопичують бруд і гниють швидко. Пофарбований він теж добре, відколи і корозія по крайках — рідкість, гниль зазвичай з’являється зі стиків і швів.
Обладнання кузова
Не можна сказати, що Mark II зовсім вже ідеальний. У нього і фари піскоструяться дуже добре, тому що пластик зовсім м’який, і кріплення бамперів аж ніяк не вічні, і ламкі кронштейни під фарами доводиться іноді міняти, і молдинги розшаровуються з часом. Але всі ці деталі елементарно змінюються, на розборі їх багато в будь-якому вигляді та стані. Власники часто міняють живе на живе просто тому, що захотіли освіжити зовнішній вигляд, підібрали елементи обважень нової серії тощо.
Деталь | Ціна оригіналу | Ціна неоригіналу | Ціна неоригіналу 2 |
---|---|---|---|
Кузов | |||
Передня фара | 26 247 | SAT 7 770 | |
Скло лобове | Немає у продажу | KMK 5 273 | XYG 7 715 |
Крило переднє | 24 306 | Немає у продажу | |
Бампер передній | 37 241 | SAT 12 884 | |
Капот | 24 103 | Немає у продажу | TYG 7 600 / 9 886 |
Салон
Попри вік, салони тримаються непогано завдяки високій якості матеріалів — і пластику, і шкіри, і тканини. Перфекціоністи назвуть купу елементів, які доводиться міняти з часом. Наприклад, скло приладової панелі, блок важелів відчинення багажника та паливозаливної горловини, кнопки склопідйомників, накладки на пороги, кнопки клімат-контролю та накладки центральної консолі навколо важеля АКП. Більшість такі дрібниці зазвичай не помічає, хоча за бажання, як уже було сказано, на Марк можна знайти буквально все і недорого.
Чемпіони за ресурсом — темні тканинні салони. Світлі шкіряні мають багатий вигляд, але програють за зносостійкістю. Через 15-20 років такий салон вимагає зазвичай якісної хімчистки — з промиванням покриття дверних карт, всіх накладок і щілин і чищенням, прасуванням і підфарбовуванням сидінь. Сама шкіра груба і міцна, але фарба облазить вузькими смужками в місцях вигинів, оголюючи темнішу основу, кришиться на навантажених місцях. У нападі фанатизму можна взагалі купити велюровий комплектний салон від топової комплектації iR-V — за варіант у хорошому стані зараз просять близько 400 євро.