Скажу одразу: популярність цієї моделі для мене залишається загадкою. Я не дуже люблю «сірі» машини і точно знаю, що свого часу були більш універсальні, більш драйверські та більш прохідні кросовери. Чому саме RAV4 у другому-четвертому поколіннях виявився лідером популярності, я не можу зрозуміти, тим більше пояснити той факт, що їхня популярність з роками постійно зростала. Конкуренцію за популярністю йому можуть скласти тільки значно дешевші авто. Спробуємо розгадати секрет успіху «Рафіка», і почнемо з кузова, салону, електрики і ходової частини. А в другій частині поговоримо виключно про мотори та коробки передач.
Славний предок
Найперший RAV4 покоління XA10 свого часу викликав фурор. Компанія випустила машину, яка зберегла практично легкову керованість, але при цьому мала прохідність непоганого позашляховика і універсальність мінівена. Звичайно, це не був перший кросовер у принципі. Російські водії згадають Ниву, а в Штатах, найімовірніше, машини АМС. Але справжній успіх отримала саме Тойота, вона продавалася мільйонними накладами і поклала початок «кросоверному буму» дев’яностих.
Що тому стало причиною? Потужна розкрутка, вдала конструкція, готовність ринку — найімовірніше так. Машина однозначно була вкрай якісною, в неї компанія вклала масу сил, через що і змогла продавати Рав мільйонними тиражами.
Але машини не вічні, і з 1994 року, коли з’явився перший «Рафік», спливло багато води, автовиробники встигли зробити висновки, знайти оптимальні для себе рішення і ніші. В останньому році двадцятого століття (якщо хто не знає, це 2000 рік) публіці показали наступне покоління Toyota RAV 4 XA 20. Власне, про нього наша розповідь сьогодні.
Техніка
Покоління XA 20 успадкувало основні риси вдалої концепції, закладеної в першу машину. Привід міг бути постійним повним, майже як у чемпіонської Celica, але в базовій комплектації він залишався переднім. RAV 4 міг похвалитися незалежними підвісками, чотирициліндровими моторами об’ємом від 1,8 до 2,4 л і обов’язковими АКПП для всіх моторів (крім найслабшого).
Кузов цього покоління міг бути п’яти- або тридверним, а ось від відкритого кузова тут відмовилися. Зате з’явився дволітровий дизельний мотор для європейських покупців.
Перший «Рафік» спочатку не мав прямих конкурентів, тож власники мирилися і з простацьким салоном, недоліками комплектацій і «спортивним» мотором як альтернативою базовому.
Машина другого покоління отримала добрий десяток конкурентів різного рівня серйозності, але здавати позиції не збиралася. Щоб успішно з ними боротися, Рав отримав більш ґрунтовний салон, поліпшену ергономіку, серйозно підріс рівень пасивної та активної безпеки (не секрет, що перший RAV 4 вирізнявся не надто стабільною керованістю при зміні базової гуми). А головне — більш моментні мотори 2,4 л, які були необхідні для досить важкої машини. При всьому при цьому RAV 4 залишився досить простою машиною, настільки, наскільки це взагалі було можливо.
Навіть зараз ціна на подібні машини тримається на досить високому рівні. То чи не настав саме час розібратися, чи має сенс купівля цього автомобіля?
Кузов
Позашляховики часто страждають від корозії в порівняно «молодому» віці. Але до доглянутих RAV 4 це практично не стосується. Незважаючи на хорошу прохідність, це абсолютно міська, або, скоріше навіть, «асфальтова» машина, її стихія — це місто і приміські траси. Не дарма в наступному поколінні від складної повнопривідної трансмісії відмовилися, поставивши дуже просту муфту.
Зате в міських умовах добре захищений пластиком і відмінно пофарбований кузов проявляє себе дуже добре, у всякому разі, зовні. З мінусів можна пригадати хіба що корозію «фартуха» під решіткою радіатора, задніх дверцят під накладкою і невдалу форму порогів, через яку вони дуже схильні до «піскострую» і потроху облазять. Якщо їх вчасно не підфарбовувати, то в цій зоні з’являється безліч відколів і вогнищ корозії.
Крило переднє
19 268 лів
Майже завжди неприємності підстерігають у зоні заправної горловини бака: на тках накопичується бруд і розвивається корозія.
Так само в зоні ризику традиційно залишаються задня арка і «хром», який частенько облазить.
Під пластиковими накладками корозія зазвичай розвивається повільно, здебільшого це відбувається в зоні кліпс кріплень і в місцях контакту пластику з кузовом. Особливо вразливі точки кріплення накладки задніх дверей і порогів. Дбайливі власники ці місця зазвичай захищають, але, на жаль, і занедбані екземпляри теж трапляються.
Вода в багажнику — типова неприємність, тому потрібно регулярно міняти ущільнення задніх дверей і ліхтарів і регулювати замок. Але якщо петлі цих дверей іржаві і в поганому стані, то все це не допоможе, і доведеться їх замінити. І не варто з цим затягувати: в запущених випадках текти може призвести до розвитку корозії і проблем з електрикою задньої частини машини.
Вода в салоні є майже завжди. Проблема криється в сальнику-заглушці джгута проводів моторного щита. Якщо заглушка трохи підсохла, вода з лобового скла потрапляє прямо на джгут, по ньому — в салон. А підсихає вона зазвичай після трьох-п’яти років експлуатації в нашому кліматі. Трохи допомагає її змащування, але по-хорошому, потрібна подача консистентного мастила в гофри і «просиліконування» всіх джгутів на підході.
Все це призводить до того, що у солідної частини машин, на жаль, підлога під ногами водія вже зі слідами корозії та навіть з дірками. Причому страждає вся «ванна» аж до петель кріплення заднього дивана, включно зі швами поперечного підсилювача і зоною прокладки поздовжнього джгута порога. Потім через вбирання вологи в картонну «шумку» корозія освоює зону вздовж центрального тунелю.
Бампер передній
20 715 лів
Що можна порадити? Доторкніться до підлогового килима, і якщо він вологий, постарайтеся його зняти. Непрямою ознакою серйозних проблем у цій зоні є іржаві болти кріплення передніх сидінь. На щастя, це єдине слабке місце кузова.
На жаль, Toyota часто купують ті люди, які хочуть їздити і не хочуть вкладатися в обслуговування або просто стежити за автомобілем. Якщо машину довго не мили або не очищали після поїздок по серйозному бруду, то шанси на те, що ви легко знайдете безліч дрібних вогнищ корозії, а подекуди ховатимуться і доволі серйозні пошкодження, великі. Ситуація ускладнюється порівняно тонкими кузовними панелями. Від бульбашок на ЛФП до наскрізної корозії тут один крок (точніше — пара років).
Пошкодження на крилах і дверях варто усувати відразу, щойно їх помітили. І не лінуйтеся відігнути пластикові накладки і відмити бруд у швах між крилом і фарою.
Капот
16 576 лів
Зверніть увагу на болти кріплення опор стійок і кронштейна АБС. На «стаканах» у моторному відсіку навіть невелика корозія зсередини свідчить про те, що з боку колісної арки більша частина металу вже перетворилася на труху, а відновлення обійдеться «в копієчку».
Ще дещо погіршують статистику привізні «американські» RAV 4. Їх на нашому ринку багато, в роки «низького долара» такі машини везли у великих кількостях. Їхнє антикорозійне покриття помітно гірше за європейські машини, і вони потребують регулярної обробки внутрішніх порожнин кузова. Втім, «нашим» машинам це теж не зашкодить.
Під час купівлі варто дуже уважно оглянути кузов на предмет «позашляхових» пошкоджень: потертостей днища, зірваних кріплень бамперів, забоїн на деталях підвіски. І, звичайно ж, перевірити шви порогів знизу, особливо в задній частині. Якщо шов не рівний, набряклий, то, найімовірніше, всередині порога є бруд і, як наслідок, вже серйозна іржа.
Зверніть увагу на лонжерони і бризковик задньої арки, там теж насамперед видно сліди колишніх позашляхових подвигів і поганого миття кузова.
Якщо в салоні тхне бензином, то, можливо, після позашляхових вилазок підгнив паливний бак. Якщо бруд потрапляє на його верхню частину, то там розвивається корозія, яка легко призводить до появи дірок на баку і на кузові. Помити складно, але можна: зніміть лючок для доступу до паливного насоса в салоні і керхером з кутовою насадкою порожнину можна очистити. А ще краще — просто переконатися в тому, що там чисто.
Каламутні жовтіючі фари — характерна прикмета RAV 4, тому не дивуйтеся, якщо оптику замінили перед продажем на «свіжу».
Лобове скло у RAV 4 м’яке, до того ж внаслідок неправильного використання кліматичної системи воно легко тріскається. При пробігах до сотні тисяч ще можна було зустріти ці елементи у відмінному стані, але зараз ціле скло говорить або про рідкісно акуратну експлуатацію, або про ретельну підготовку до продажу.
Про такі дрібниці, як поводки двірників, що іржавіють, і говорити не варто, для десятирічної машини це нормально. А ось закисаючий механізм приводу очисника задніх дверцят і протікання системи омивання зустрічаються регулярно, і це вже не дрібниця.
Салон
Салон зустрічає водія великою кількістю жорсткої пластмаси і невеликими скрипами і стуками. Втім, вони погано помітні на тлі слабкої шумоізоляції. Зате якщо ще й скла тримати відкритими, то цвіркунів ви не почуєте зовсім.
Кількість машин з додатковою шумоізоляцією доволі велика: мало хто хотів миритися з дискомфортом на шорсткому асфальті і на зимовій гумі. Багато в чому це плюс, адже заодно могли усунути протікання в ногах водія вчасно, а пошкодити щось установкою ШВІ тут складно: розібрати і зібрати салон Рава дуже легко.
З типових несправностей відзначимо бовтаючийся блок управління склопідйомниками, слабкі замки дверцят (особливо задніх), люфт кнопок у панелі ліворуч і покриття керма, що облазить, і всіх «контактних поверхонь». Причому, навіть на машинах без шкіряної обшивки.
На вікових машинах, у яких не міняли вчасно антифриз або, що ще гірше, лили різні герметики в систему охолодження для запобігання протікання помпи або радіаторів, часто забитий радіатор пічки. На жаль, неприємність ця теж типова.
Слабку мультимедійну систему вважати поломкою не можна, але треба бути готовим, що ні нормальної навігації, ні пристойного звуку вона не забезпечує. Добре, що хоч розташована вдало, можна замінити на дводинові сучасні пристрої з мінімальними додатковими витратами.