Gaznaauto Сайт про автомобили
Примітивний, маленький, тісний, незручний, ненадійний. Його записали в сотні анекдотів і «прикрасили» десятками ярликів, причому і ті, й інші — образливі, критичні і… несправедливі. Ну не був він таким! Поїздивши на найрізноманітніших ЗАЗ-965, як відновлених у найкращих реставраторів, так і не зворушених ними, ми озброїлися книжками, закликали свій досвід і вирішили особисто розібратися з іміджем першого Запорожця.
1. Маленький
Ніякий він не маленький — для свого класу Запорожець був навіть завеликий. За тодішньою класифікацією ЗАЗ-965 з його 650 кг маси і габаритами 3 330 х 1 395 х 1 450 мм відносили до мікроавтомобілів. При цьому багато моделей-аналогів були менш солідні — наприклад, Fiat 600 (3 215 х 1 380 х 1 405 мм), Morris Mini Minor (3 030 х 1 390 х 1 350 мм), NSU Prince (3 145 х 1 420 х 1 370 мм). Але радянському громадянину ЗАЗик здавався маленьким на тлі звичних Москвичів, Перемог, Волг і ЗІМів. Сьогодні нам, як людям, знайомим з Окою, Smart, Daewoo Matiz, Hyundai i10 та іншою сучасною дрібнотою, «горбатик» не здався б таким уже й маленьким.
1 / 2
2 / 2
2. тісний
Перебільшення! Так, не Волга, але для чотирьох дорослих людей, як заявлено в мануалі, цілком придатний. Ширина салону (1 300 мм) навіть більша, ніж у більшого Москвича-408/412 (1 220 мм), і запас простору над головою — теж більший, на цілих 15 мм! Спереду можна витягнути ноги, а ззаду двоє середньої комплектності чоловіків у нас сиділи, ледь торкаючись колінами спинок передніх крісел і з зазором «у плечах». Так, вищі люди тут підпирали б передні крісла сильніше, але це єдина претензія до місткості «Запіка»!
У всякому разі, практично у всіх чотиримісних автомобілів-конкурентів салон ще коротший, причому у багатьох різниця становить одразу близько 10 см: Renault 4 CV, NSU Prince, Trabant, Lloyd LP 600. Що стосується комфорту Запорожця, справедливим було б дорікнути йому за жорстку передню підвіску — але зате вона була практично непробивною. А що насправді здалося мені тісним, так це педальний вузол, але за це ЗАЗика чомусь ніхто не критикує. Зате кермо легке і цілком адекватне за зворотною реакцією.
3. Примітивний
Аж ніяк! Все, що є в конструкції ЗАЗ-965, спрямоване на досягнення компактності — але аж ніяк не на економію і не на спрощення. У СРСР з його неринковою економікою виробники не прагнули «наварити» побільше грошей на споживачах. Тому, мабуть, у Запорожці немає жодного відверто бюджетного рішення, жодної явно «фуфлижної», одноразової деталі. Усі вузли ремонтопридатні і розраховані на тривалу експлуатацію. За що не візьмися рукою — все міцне, надійне, нехай і не завжди витончене.
1 / 2
2 / 2
Споряджена маса:
650 кг
Компонування автомобіля, схема і пристрій двигуна, конструкційні матеріали, оснащення, оздоблення інтер’єру — все було зроблено на сучасному для того періоду рівні або з випередженням його. Приміром, більша частина іномарок-однокласників «Запіка», як і він, були саме задньомоторними, але крім нього лише дві-три моделі мали повноцінний чотирициліндровий силовий агрегат. Мало того, тільки у ЗАЗів він був раціональної для заднього розміщення V-подібної схеми. А ще жоден серійний легковик в СРСР не мав незалежної підвіски — крім Запорожця, зрозуміло!
4. Немічний
Брехня! Інші машини тоді були не більш «зарядженими»! З найпоширенішими моторами (27 і 30 к.с.) Запорожець мав енергоозброєність 24-21 кг на 1 к.с., а, наприклад, сучасний йому Москвич-407 — 22 кг на 1 к.с. Звісно, з повним навантаженням розклад змінювався, але це доля будь-якого малоформатного автомобіля, зумовлена, до речі, більш раціональним співвідношенням корисного навантаження і власної маси машини.
Загалом, динаміка справного «горбатого» цілком відповідала духу часу — інша справа, що підтримувати бюджетну машину в справності могли не всі власники. У сьогоднішньому міському потоці автомобіль тримається цілком впевнено — але тільки в межах перших двох-трьох передач. Потім, ясна річ, запал вичерпується — нинішні швидкості вже не ті.
5. Мотор непридатний — хронічно перегрівається
Невже ви думаєте, що в СРСР хтось міг поставити на конвеєр двигун, непридатний до експлуатації? Справний двигун МеМЗ-965 (Мелітопольського моторного заводу) підтримував штатний тепловий режим за будь-яких умов руху: з повним навантаженням машина проходила держвипробування на Півночі, на Кавказі, в Криму, Середній Азії — власне, там, де згодом її з успіхом і експлуатували.
Справжньою ж бідою Запорожців було те, що не всі власники підтримували свій автомобіль у належному технічному стані. Власне, це стосувалося не тільки ЗАЗів, і байдуже, про який тип мотора йдеться: якщо недоглянуті «водянки», приміром, залишали на дорогах калюжки води, то «повітряники» — грілися. Елементарна процедура миття або очищення двигуна ЗАЗу запобігала проблемам, але у багатьох горе-автолюбителів під кожухами системи охолодження мотор обростав масляною кіркою, армованою шарами пилу і пуху, і порушення температурного режиму було гарантовано.
А якщо після ремонту або обслуговування «умільці» викидали з-під капота хоча б частину бляшаних повітропроводів (але ж викидали поголовно, ледь не через одного!), конкретний перегрів не змушував себе довго чекати. На біду, мережі автосервісів — ні для ЗАЗів, ні для інших марок — у країні в 1960-ті не існувало, і прищеплювати культуру грамотного обслуговування запорожців було нікому.
ЗАЗ-965
Короткі технічні характеристики
Двигун: чотирициліндровий, V-подібний, 887 см³ Потужність: 30 к. с. (4 000-4 200 об/хв.) Максимальний крутний момент: 5,3 кгм (2 800-3 000 об/хв.) Габарити (Д х Ш х В): 3 330 х 1 395 х 1 450 мм Дорожній просвіт: 175 мм Максимальна швидкість: 100 км/год.
6. Боїться спеки
Вигадки! Докорінно помилковий стереотип, що поширюється в автолюбительському середовищі на всі мотори повітряного охолодження. Тим часом, виходячи з теорії ДВЗ, спека менше впливає на роботу мотора-«повітряника», ніж звичної всім «водянки». Причина проста: різниця температур між циліндром двигуна (140-180 °С) і теплоносієм — забортним повітрям (припустімо, 30 °С) набагато вища, ніж між тим самим циліндром і антифризом, що омиває його (90 °С). Вловлюєте суть? На тлі різниці в 110-150 градусів зміною температури повітря за віконцем Запорожця на 15 градусів, як кажуть фізики, можна знехтувати. Звідки ж узявся цей стійкий стереотип про те, що Запорожці особливо часто перегріваються у спеку?
Мабуть, річ у тім, що в СРСР половина «приватників» експлуатували машини тільки в теплий сезон. І саме влітку кількість Запорожців на дорогах істотно зростала: дачі, пора відпусток, вояжі до моря, в гори, на річку. А де вояжі — там перевантаження, там інтенсивний швидкісний режим, і, природно, за вищевказаних негараздів у моторі — його перегрів. Ось і стояли на узбіччях «Запіки» з піднятою кришкою капота, остигаючи і роблячи собі антирекламу. Взимку відсоток ЗАЗів на дорогах інший, режими руху — теж, і помітних силуетів з піднятим заднім капотом на порядок менше.
У наші дні ми їздили на відмінно відновлених, налагоджених і комплектних машинах, і зрозуміло, що стрілка термометра на приладовому щитку поводилася дисципліновано. З іншого боку, особистий досвід автора, який у студентські роки проїздив три роки на старовинному ЗАЗ-966 з таким самим мотором-«тридцяткою», як у «горбатого», підтверджує: чистий і правильно відрегульований «двигун» не гріється, як не муч його перевантаженнями і крутими підйомами.
7. Ненадійний
Надійний. Мало знайдеться випадків, щоб один із 322 166 екземплярів «горбатого», випущених у Запоріжжі з 1960 до 1969 рр., зупинився в полі і не зміг доїхати додому. Інша справа, що він не був настільки довговічним, як «державні автомобілі» — створені для роботи в держструктурах Побєда, Волга, ЗІМ. І все ж конструкція ЗАЗ-965 відповідала умовам експлуатації в будь-яких регіонах Союзу: міцна підвіска, недитячий кліренс (175 мм), жорсткий і «негнійний» кузов, потужний обігрівач (він же передпусковий підігрівач).
1 / 2
2 / 2
Слабкі місця, звісно, були — двигун служив не більше 35-50 тисяч кілометрів до середнього ремонту, швидше за інші вузли зношувалася передня підвіска. Але і тут все залежало від догляду: двигун вимагав хорошої оливи (а багато хто заправляв його низькоякісним автоломом), а шворні і втулки торсіонів «передка» потрібно було регулярно змащувати.
 |
 |
| Подібна надмірна клишоногість не була типовою для ЗАЗ-965 | Такий капот був у ЗАЗ-965 другої серії |
З роками масового виробництва ЗАЗ-965 занедбаних екземплярів на вулицях ставало дедалі більше, адже пошарпаний «горбатик» коштував сущі копійки, і вкладатися в серйозний ремонт резону не було. Проте в край «убиті» екземпляри продовжували абияк їздити і, крім користі своїм власникам, приносили моделі імідж ненадійної. Ми сьогодні ресурсних випробувань не проводили, але сміємо запевнити: справний, добре налагоджений ЗАЗ-965 поводиться на ходу абсолютно адекватно і справляє цілком приємне враження і на водія, і на пасажирів.
8. Скопійовано з Fiat
Контрольна витрата палива
на 100 км:
5,5 л
Так ставити питання не можна. Схожий зовні — так, але тільки спереду, і, скоріше, все ж стилістично. Відмінності істотніші: у Fiat 600 (1955 р.), який «знавці» називають прототипом Запорожця, корма була зовсім іншою — безступеневою (типу фастбека), а боковини виглядали зовсім архаїчно — з рудиментами у вигляді старомодних крил, які виступають. Щодо начинки взагалі розмови немає. Передня підвіска відрізняється принципово, колеса різних калібрів, двигун у «нашого» — V-подібний «повітряник», у «італійця» — рядний, водяного охолодження, з радіатором, прибудованим у правому крилі. З дійсно схожого — конструкція силової схеми кузова і коробка передач, об’єднана з головною передачею. Хоча точно така ж розгорнута вперед трансмісія була ще на Volkswagen Kafer 1938 року, так що хто кого скопіював, це питання.
 |
 |
| Така емблема використовувалася в перші роки виробництва «горбатого» | Заводським дзеркалом комплектувалися тільки експортні версії Ялти |
…Уффф! Здається, всю зведену на Запорожця наклеп ми розметали в пух і прах. Але справу з реабілітації «горбатого», яку ми звалили на себе, не закінчено. Наступного разу ми безпосередньо порівняємо ЗАЗ-965 з іномарками — його сучасниками і конкурентами. Тоді самі побачите, наскільки був крутий Запорожець.
Опитування
Вважаєте, що ми надмірно улесливі до Запорожця?
Голосувати
Ваш голос
Усього голосів:
Поділитися: 42 0 0 0 Підпишіться на нас у Яндекс Дзен
Додати коментар
Для коментування вам необхідно авторизуватися
Увійти
Коментар відправлено
12 коментарів
28.08.2016 14:09
Ім’я Прізвище
Старий Запорожець — незабутній улюблений перший автомобільчик з усіма його радощами і хворобами. Щодо перегріву — була річ, але не треба звинувачувати тільки недбайливих власників. Ребра повітряного охолодження циліндрів важко утримувати в чистоті, якщо масло підтікає з-під гумових ущільнювачів кожухів штанг штовхачів клапанів. Ось, наприклад, ви поміняли ці ущільнювачі, а вам у державному магазині автозапчастин продали чергове г*вно, гума вмить задубіла і масло знову потекло. На масло знову налипає пил, на ребрах циліндрів знову зростає «шуба». Як скоро вам знову захочеться перебирати двигун зі зняттям усіх циліндрів? Можливо, вже тоді була державна програма знищення вітчизняної промисловості через виробництво браку?
28.08.2016 18:21
Сам захоплююся історією вітчизняного автомобілебудування. Навіть писав статті на цю тему. Річ у тім, що двигун і коробку в ЗАЗ поставили не ті, які від початку передбачалися проектом. Як відомо, одночасно з розробкою ЗАЗ йшла розробка десантної амфібії. Спочатку планувалося низку вузлів цих машин уніфікувати. Двигуни і трансмісії для машин були різні. Так на ЗАЗ планувалося ставити опозитний мотор з охолодженням відцентровим вентилятором, що типово для двигунів повітряного охолодження, розташованих у задній частині машини. Саме з ним Запорожець і був зображений в ілюстрації до статті в журналі «Техніка Молоді» №5 за 1959 рік. Для військової машини було розроблено зовсім інший двигун, відповідно до зовсім інших ТЗ. У нього вентилятор був суміщений з генератором, був застосований відцентровий масляний фільтр, блок зроблений зі сплаву алюмінію і магнію. Але потужності заводу не давали змоги освоїти виробництво одночасно двох дуже різних за конструкцією і несумісних за деталями двигунів. Тому, керівництво міністерства вирішило проблему просто — движок буде один. Вибрали той, що підходив для розроблюваної військової техніки. Те, що конструкція цього двигуна не була розрахована на розміщення агрегату ззаду, нікого не хвилювало. Так і почалася велика епоха мук власників запорожців із перегрівом.
29.08.2016 12:2
За всієї поваги до автора і його матеріалів з багатьом щодо 965-го Запорожця, ну крім того, що це зовсім не копія FIAT600, поспішу не погодитися. У цій статті багато своєрідних виправдань очевидному, то чого, дійсно, було і є. Народний поголос зовсім не обманює: проблем із ЗАЗом — безліч — і справа не в руках, що ростуть із неправильного місця і головах з однією звивиною — особливості конструкції. Свого часу в моєму володінні був ЗАЗ 965А 1964 року — і мені дуже подобалася ця машина: веселим торохтінням двигуна, легким кермом, начебто з підсилювачем, ну і звісно, дизайн — симпатична машинка вийшла, як не крути! Однак, прагнучи зберегти машину в стоці, без усіх цих атрибутів колгоспу, мені ніколи не спадало на думку їздити на 965 м щодня. Він не пристосований під сучасний ритм життя. Це зовсім не «Жигулі», які досі повноцінний засіб пересування. Як не виправдовуй мотор НАМИ — але він перегрівається — навіть якщо очищати ребра на циліндрах і на кришці масляного піддону. Температурний режим двигуна постійно завищений — це позначається і на ресурсі, і на інтервалах заміни оливи, і на самій якості оливи. Думаю, автору доводилося чути, що за часів СРСР чимало ЗАЗовласників заливали оливу для дизельних моторів вантажівок. А спробуйте завести цей двигун у мороз! Ще одна біда: хронічний недозаряд АКБ — ті, хто постійно їздять на Запорожцях, міняють і генератор (наприклад, на виріб Bosch), і приводний шків. Косолапа задня підвіска з
