Останнім часом, такий тривожний у багатьох відношеннях, в умах Молдован дедалі частіше виникають думки про переїзд. І не куди-небудь, а, наприклад, за океан. Або хоча б за море… Загалом, за кордон. Це й не дивно, адже всі хочуть спокою і стабільності.
Питання про те, де все це отримати, звісно, спірне. У будь-якому разі добра половина жителів Молдові навіть рідними дорогами пересувається виключно на колесах. Тому, вирушаючи на нове місце, багато хто задається питанням: як же законно перевезти з собою і авто? Пропонуємо увазі читачів дані з цієї теми від дипломатів та історії тих, хто пережив і вирішив це питання на власній шкурі.
Заздалегідь обмовимося, що ми звернулися по інформацію в посольства найпопулярніших країн, які найчастіше обирають Молдовани, які наважилися виїхати, — США, Німеччини, Ізраїлю, Австралії та Фінляндії. Однак з усіх, до кого ми звернулися, дійсно повноцінну відповідь вдалося отримати тільки від американського представництва. На тлі останніх геополітичних подій це навіть кумедно.
Ось, наприклад, у посольстві Німеччини нам після закінчення тижневого очікування відповіли, що це занадто «специфічне питання» і порадили самостійно звернутися в німецьку федеральну службу. У посольствах інших країн ми не удостоїлися навіть такої відповіді. І оскільки процес добування цих дуже вже офіційних даних і так затягнувся, ми вирішили більше не мучити читачів в очікуванні корисної інформації, а звернулися до досвіду автомобілістів, які вже переїхали. Але про все по порядку. Почати варто все-таки з того, як правильно вивезти автомобіль.
Вивезення авто з Молдові
Як виявилося, просто вивезти машину за межі країни, як велику валізу, не можна. Щоб потім не розбиратися з бюрократичною машиною і не нажити собі проблем, краще все зробити за правилами.
У прес-службі Федеральної митної служби нам пояснили, що треба спочатку зняти його з реєстраційного обліку, а потім на митниці пред’явити відповідні папери і повідомити про наміри більше не повертатися. Щоправда, якщо автомобіль не простий, то й так просто від митників відбутися не вийде. Наприклад, якщо машина рідкісна або просто «у віці», тобто представляє якусь культурну цінність, співробітник митниці може і не пропустити автомобіль.
«Якщо автомобіль становить культурну цінність і це підтверджено паперами, то на його вивезення має бути дозвіл. Інакше вивозити не можна, за це передбачена кримінальна відповідальність. Культурною цінністю автомобіль може визнати тільки Міністерство культури РФ. Але може трапитися і так, що ви вирішили вивезти якусь рідкісну машину, наприклад Mercedes 1930 року, а документів на нього ніяких немає. Тоді співробітник митниці може затримати авто і відправити його на перевірку, щоб Мінкульт визначив, чи представляє воно якусь цінність і чи можна його вивозити», — повідомили у прес-службі ФМС.
Найцікавіше, як зазначили у відомстві, що на практиці так мало хто заморочується. Зазвичай емігранти йдуть двома шляхами — або продають машину, або, вже приїхавши на нове місце, оформляють спочатку тимчасове ввезення, а потім наново роблять на машину місцеві документи, нібито «втративши» колишні.
Ввезення авто в США
У посольстві Америки зазначили, що люди доволі часто переїжджають до країни, перевозячи з собою і машину. Однак не будь-яким автомобілем там дозволено користуватися, якщо власник збирається кататися на ньому довго. У цьому разі авто має відповідати вимогам безпеки та екологічним стандартам відповідно до законів США. Якщо ТЗ їм не відповідає, а ви ні за які коврижки не бажаєте з ним розлучатися, то доведеться довести його, так би мовити, до американського розуму.
Ось, наприклад, що йдеться на офіційному сайті американської митниці:
«Транспортні засоби, вироблені за кордоном, повинні відповідати вимогам США до безпеки, а саме нормам викидів. У зворотному випадку автомобіль має бути приведений у відповідність до цих вимог.»
За детальним описом до вимог щодо викидів для імпортних автомобілів доведеться звернутися безпосередньо до служб США. Однак практично напевно можна сказати, що автомобілі стандарту «Євро-4» не пройдуть за вимогами.
Якщо ж ви приїхали на своїй «конячці», але найближчим часом маєте намір її продати або відправити назад на батьківщину, то для вас і вашої машини жодних обмежень немає, але тільки протягом року. Після закінчення цього терміну машину доведеться все-таки вивезти. Це зручно для тих, хто приїхав за океан на навчання або по роботі. Ну а якщо автомобілю 25 років і більше, то не існує жодних додаткових вимог до безпеки та екологічних стандартів.
Як правило, класичні або старовинні автомобілі звільняються від вимог агентства з охорони довкілля (EPA) і Міністерства транспорту (DOT) щодо забруднення довкілля та вимог безпеки. Якщо транспортний засіб старший за 21 рік, не існує жодних вимог дотримання EPA при ввезенні. Автомобіль старше 25 років може бути на законних підставах імпортований в США без урахування федеральних стандартів безпеки механічних транспортних засобів (FMVSS).
Крім цього, відомо, що автомобілі неамериканського виробництва оподатковуються наступними митними зборами: легкові автомобілі — 2,5 %, вантажівки — 25 %, мотоцикли — безкоштовно або 2,4 %. Класичні або антикварні автомобілі обкладаються митом у 2,5%. Усі ставки ґрунтуються на ціні автомобіля на момент імпорту.
З особистого американського досвіду
Прошерстивши форуми майбутніх і вже досвідчених американців, ми дійшли висновку, що досвідчені емігранти одразу радять новоявленим спершу продати свій автомобіль на батьківщині і потім спокійно купити аналогічний в Америці. На такі запитання зазвичай дають такі відповіді:
«У Штатах не можна їздити на машинах марок, які не пройшли сертифікацію на безпеку (місцеву, американську, за американськими стандартами). Жодна з російських марок такої сертифікації не має, тому їх тут немає і бути не може. Навіть якщо привезти, вам її не зареєструють і номерів не дадуть. З тієї ж причини тут немає машин французьких марок і дуже мало — італійських. Тест на сертифікацію включає креш-тести і коштує кілька мільйонів доларів, його роблять тільки для масово імпортованих моделей.»
«Переобладнати машину під американські стандарти коштуватиме дорожче, ніж перевезти.»
«Якщо не встигаєте продати за справедливою ціною, продайте за несправедливою. Тут купите краще, не буде зайвої мороки з перевезенням. Та й гроші потрібніші. Для початку візьміть доларів за 1 000 — 1 500 просто для поїздок, а потім виберете по серцю.»
Ввезення авто в Німеччину
У цій країні ввезення машини зовсім не обкладається податками для тих, хто збирається остаточно влаштуватися в німецьких землях. Просто німці вважають автомобіль однією з особистих речей, життєво необхідних під час переїзду. Щоправда, для того, щоб транспортний засіб визнали власністю, а також для того, щоб того, хто переїжджає в Німеччину, визнали таким, що підпадає під цей виняток, потрібно виконати низку умов.
«Автомобіль має перебувати у власності того, хто переїжджає до Німеччини, щонайменше 6 місяців на момент переїзду. Також потрібно довести, що транспортний засіб, який ввозиться, є особистою власністю, а також, що йдеться саме про переїзд до Німеччини. Потрібно також довести, що нове місце проживання буде саме в Німеччині та що йдеться саме про нове місце проживання, а не про повернення назад після недовгої відлучки», — каже редакторка сайту tupa-germania.ru.
Майте на увазі, що якщо ви не є власником машини, то, найімовірніше, податок все-таки доведеться заплатити. Винятків немає, навіть якщо вона належать найближчим родичам. Дуже важливо звернути увагу на правильність перекладу документів. Буває, що в документах на в’їзд вас позначили як Yuri Iwanow, а в документах на машину значиться Jury Ivanov. Така дрібниця цілком дає привід німецьким митникам взяти з вас мито.
Крім того, тут, як і в Америці, не чіпають тих автомобілістів, хто приїхав до країни на машині на рік і менше. Але потім так само доведеться або відправити авто назад, або продати, або все-таки реєструвати за всіма німецькими правилами. Тож якщо з машиною ви все-таки розлучатися не плануєте, краще оформити все відразу. Тому що довести, що машина є вашою власністю і ви переїжджаєте сюди назовсім простіше відразу, ніж говорити про це після закінчення навіть кількох місяців.
Звичайно, з одного боку, ви цілий рік можете кататися німецькими дорогами з просто перекладеними німецькою російськими документами. Але якщо за цей рік ви встигнете вляпатися в аварію, то проблем потім не оберетеся. До того ж через півроку після переїзду вам все одно доведеться отримувати німецькі права — з російськими кататися вже буде не можна. То чи не простіше оформити все відразу?
«Ще один важливий момент: після переїзду машина має щонайменше рік залишатися у володінні того, хто переїжджає. Тільки потім її можна буде продати або передати іншому власнику. Інакше мито змусять заплатити заднім числом», — пише редактор сайту tupa-germania.ru.
Крім того, тут, як і в Америці, діють свої норми на екологічну безпеку, яким машина, що ввозиться, має відповідати. Інакше для особистого користування вам просто не дозволять її провезти.
З особистого німецького досвіду
Цікаво, що не всі емігранти потрапляють під аксіому «зазвичай продають і на місці купують іншу». Наприклад, Михайло із Самари, який перебрався до німецького міста Ульм уже років 10 тому, розповів нам, що навіть не думав створювати собі проблеми і просто продав свою «шістку».
«Само собою, я продав автомобіль перед тим, як переїхати, тому що перевозити ТЗ занадто дорого і муторно. Взагалі не знаю таких, хто б так заморочувався. Та й взагалі, тут досить просто купити стару, але пристойну машину. До того ж не всі російські машини можуть тут їздити, вони просто не проходять за екологічними нормами», — ділиться досвідом Михайло.
Однак широке обговорення, яке розгорнулося на сайті tupa-germania.ru під інформацією про те, як усе-таки машину перевозити, свідчить про те, що питання має місце і не в одиничному порядку. Ось, наприклад, Natasha Xrisanfova буквально в січні цього року розповіла там, що вони з чоловіком надовго перебираються до Німеччини:
«Чоловік тут навчався і тепер працює, тобто блю-карт і трудовий договір у нього. Я відповідно переїжджаю як дружина — відновлення сім’ї. Машина в Молдові зареєстрована на мене, виходить, що наше авто потрапляє під такий free-переїзд».
Однак тут є невелика заковика з тим, який саме автомобіль ви збираєтеся перевозити і чи прийме його німецька сторона з технічних, а не юридичних питань. Користувач сайту Дмитро поділився аналогічною проблемою в середині грудня минулого року:
«У мене Opel російської збірки. Інформація вкрай суперечлива. Хтось каже, що рік можна їздити на російських номерах, хтось — 6 місяців на рік. Хтось пише, що ТО не пройти з «Євро-4» і потрібно «Євро-5», інший каже, що пройшов з «Євро-4», але незрозуміло, скільки років тому. Десь я вичитав, що є виняток із правила обов’язкового реєстрування авто протягом року, що для студентів і тих, хто працює за ВМЖ, реєструвати авто не треба на весь термін ВМЖ». Тобто існує великий ризик привезти автомобіль і впертися в бюракратичну стіну.
Трохи пізніше там же в коментарях Дмитро повідомив, що свій російський Opel він-таки продав. Бо навіть зі зростанням євро перевезення автомобіля в Німеччину виявилося невигідним — близько 2 000 євро, та ще й час-нерви.
У підсумку можна суб’єктивно припустити, що вирішують спочатку продати авто здебільшого ті, хто переїжджають до Німеччини одразу на ПМЖ, а не спочатку на роботу-навчання. Останні все-таки «заморочуються» і оформляють все як годиться.