Gaznaauto Сайт про автомобили
Ми вже звикли до того, що машини з часом стають дедалі розумнішими і розумнішими. І якщо раніше незрозумілі «інжехтор з компухтером» викликали побоювання (карбюратор здавався якось надійнішим, а невелика кількість ізоляційної стрічки та алюмінієвого дроту могла врятувати від багатьох неприємностей на дорозі), то потім до наявності ЕБУ звикли й стали йому повністю довіряти. Мовляв, блок сам знає, скільки там треба дунути і плюнути, щоб машина поїхала. Знати-то знає, але деякими речами він керувати все-таки не вміє. Наприклад, тиском палива в рампі. І для контролю цього параметра на моторах із розподіленим уприскуванням досі використовують доволі примітивний, але дуже потрібний пристрій — регулятор тиску палива, або РТТ.
Тут додамо, тут зменшимо
Отже, для чого потрібен цей регулятор? Ось для цього і потрібен: регулювати тиск у паливній рампі (а отже, і в форсунках). Причина такої необхідності очевидна. У різних режимах роботи мотора (під різним навантаженням і з різними оборотами) кількість споживаного палива теж різна. І якщо повітрям завідує дросельна заслінка, то регулювати подачу бензину трохи складніше. Можна, звісно, змінювати час роботи форсунок, але цього недостатньо — потрібно змінювати і тиск у них. Інакше не вийде дотримуватися пропорцій стехіометричної суміші 14.7:1. На холостих обертах тиск має бути нижчим, на високих, коли витрата паливо-повітряної суміші вища, і тиск має бути більшим. Як це влаштувати, якщо тиск, який створює бензонасос, завжди однаковий?
Почати потрібно з того, що бензонасос — хлопець потужний, і потенціал у нього набагато вищий, ніж здається. Новий бензонасос створює тиск помітно вищий за необхідний. Воно й зрозуміло: з часом будуть забиватися фільтри (а в деяких насосах стоїть незмінний фільтр), можуть забруднюватися і форсунки, і паливна магістраль. Тому спочатку насос качає тиск більший, ніж потрібно. Надлишок цього тиску абсолютно не страшний: можна зробити клапан, який скидав би надлишки тиску в якусь зворотну магістраль, звідки це надлишкове паливо поверталося б у бак. Начебто тут все просто, і такий простенький клапан і міг би стати регулятором тиску, але залишається невирішеним дуже важливе питання з регулюванням тиску залежно від обертів. А де можна взяти тиск, який повідомляв би такому клапану про обороти мотора? Зрозуміло, у впускному колекторі, розрідження в якому тим більше, чим нижчі оберти. Ось цю залежність і можна використовувати в регуляторі тиску. І в підсумку вийшла дуже витончена конструкція, яка за своєю суттю є мембранним клапаном. Але якщо з одного боку на мембрану тисне паливо (що цілком логічно), то з іншого крім пружини є ще одне зусилля — вакуум впускного колектора. Саме тому до регулятора тиску підходять не тільки паливні тки, а й вакуумна тка з колектора. І працює ця система таким чином.
На низьких обертах сильне розрідження розтягує пружину, мембрана під дією тиску бензину легко прогинається, запірний клапан відкривається і дає змогу бензину спокійно текти в зворотну магістраль. Щойно оберти починають підніматися, розрідження в колекторі стає слабкішим, і вакуум уже не може ефективно заважати пружині натиснути на мембранку. Паливу потрібен більший тиск, щоб подолати опір пружини і відкрити запірний клапан. А отже, його стає більше. У обратку йде менше бензину, а в форсунки — більше. Таким чином регулятор підтримує приблизно постійний тиск палива в рампі. Зрозуміло, що абсолютно точно він цього зробити не може (точність механічного пристрою в будь-якому разі менша, ніж того хоче блок керування двигуном), але цього цілком достатньо, щоб ЕБУ міг регулювати паливну корекцію в не надто широких рамках. Ну а регулятор тиску палива завдяки своїй нехитрій конструкції отримав «свою» назву «перепускний», або «зворотний» клапан. Насправді, звісно, це не просто клапан, а доволі хитрий: керований вакуумом у впускному колекторі.
Що може піти не так?
Незважаючи на те, що влаштований РДТ не надто складно, він іноді може чудити. Найчастіше проблема з ним одна: якщо регулярно заправляти машину з калюжі на бензоколонці, він заб’ється всякою гидотою, якої в нормальному бензині бути не повинно. Щоправда, в цьому разі з більшою ймовірністю постраждають ніжніші форсунки, але і регулятор має право збунтуватися і, наприклад, закиснути. Крім того, на деяких регуляторах є свій маленький фільтр-сіточка, яка з часом теж забивається відкладеннями. У результаті РДТ починає або працювати недостатньо точно, або перестає працювати зовсім. Чим це загрожує?
Зрозуміло, загрожує це порушенням складу паливної суміші, яка може стати або занадто багатою на холостих обертах, або бідною — на високих. Симптоми несправності дуже різноманітні: тут можуть бути і чорний вихлоп із ти, і зниження тяги (і, відповідно, динаміки), і перегрів до гартівного запалювання… Загалом, наслідків дуже багато, і запідозрити в усьому цьому неподобстві регулятор тиску вдається не у всіх.
Звичайно, ЕБУ намагається ситуацію виправити. За сигналом керуючого лямбда-датчика блок бачить, що з сумішшю відбувається щось не те. Наприклад, у ній виявляється занадто багато кисню, що свідчить про брак бензину. ЕБУ намагається збільшити час уприскування форсунок, але на жаль: хоч би як довго форсунки намагалися впорскувати бензин, впорскувати їм нічого — просто не вистачає тиску. Іноді на цьому етапі під підозру потрапляє паливний насос: мовляв, він не справляється зі своїми завданнями. І справді: якщо в цей момент до рампи підключити манометр, може здатися, що барахлить насос — тиск буде низьким. Але звідки йому там взятися нормальному, якщо РДТ, що заклинило, вирішив все, що може, перепускати одразу в зворотну магістраль?
Ще один характерний симптом клапана, що заклинив у відкритому положенні, — поганий пуск мотора після стоянки. Справний регулятор дає змогу досить довгий час зберігати в паливній магістралі високий тиск. Несправний (застиглий саме у відкритому положенні) РДТ робити цього не може, внаслідок чого форсунки встигають «надихатися» повітрям. Доводиться довше, ніж зазвичай, крутити мотор стартером, щоб із паливної рампи вийшло все повітря і там набрався тиск бензину.
Якщо клапан заклинив у зворотному положенні (замкненим), то однією з ознак цієї неполадки будуть залиті під час пуску мотора свічки. У обратку надлишки бензину піти не можуть, тиск у рампі підвищений, і форсунки на холостих обертах ллють набагато більше, ніж того потрібно.
Як бачите, запідозрити в таких протилежних за своїм характером проблемах одну маленьку детальку складно. Але, на щастя, її досить легко перевірити.
Оскільки ступінь відкриття клапана залежить виключно від розрідження в колекторі, досить прибрати цей єдиний керуючий сигнал і подивитися, як зміниться характер роботи мотора. Іншими словами, буде достатньо запустити мотор і на холостих обертах від’єднати від РДТ вакуумну тку. Оскільки розрідження регулятор при цьому бачити перестане, він подумає, що обороти різко зросли, і йому нічого не залишиться, як максимально підвищити тиск. Це відразу ж змінить характер роботи мотора: спочатку обороти підвищаться, потім будуть помітні ознаки роботи на багатій суміші — наприклад, підвищена димність. Якщо зміни є, регулятор можна визнати умовно справним. Якщо ж жодної реакції на зняття тки не було, він точно помер.
Абсолютно, а не умовно справним регулятор можна визнати тільки після перевірки тиску палива в рампі манометром. Якщо під час зміни обертів коленвала в широкому діапазоні тиск залишається в нормі, РДТ справний, якщо ні — він не працює. Цей спосіб перевірки точніший, але не у всіх удома є відповідний манометр, а в стражденній душі — бажання його кудись підключати. Тож для швидкої, але цілком достатньої на першому етапі діагностики підійде простіший перший спосіб із відключенням вакуумної тки.
Що робити?
Теоретично ремонтувати регулятор тиску палива не заведено — його просто змінюють. Зазвичай він коштує не надто дорого, а ресурс у нього високий, тож завжди було простіше купити новий, швиденько його замінити і радіти життю ще багато десятків (зазвичай навіть сотень) тисяч кілометрів. Але якщо ви відчуваєте труднощі з пошуком запчастин або їхньою вартістю, то можна згадати, що регулятору може допомогти хороше чищення. Якщо вона не допоможе, то його доведеться все-таки міняти.
Чистити його можна будь-яким способом. Якщо у нього забилася сіточка-фільтр, допоможе який-небудь карбклінер. Якщо він зовсім брудний, можна використовувати і ультразвукову ванну, і будь-які інші способи, але, на жаль, шансів, що все це йому допоможе, не так вже й багато. Можливо, у нього вже зносився сам клапан, а можливо, мембрана. Тут уже ніяке чищення не врятує, а в деяких випадках воно може добити РДТ остаточно. Наприклад, якщо занадто агресивна хімія розквасить і без того напівмертву мембрану. Загалом, якщо з регулятором тиску є проблеми, краще змиритися з необхідністю купівлі нової деталі — це буде набагато простіше і надійніше сумнівного ремонту.
