Gaznaauto Сайт про автомобили
Деякі виробники нас навчили тому, що каталітичний нейтралізатор — це зло, яке треба якомога швидше вирізати. Інакше — керамічний пил у циліндрах, задирки і всі інші радощі, про які розповідають на форумах, пишуть у журналах і якими тата-автомеханіки лякають неслухняних синів. Багато автолюбителів погоджуються на ампутацію цього екологічного апендикса, але потім жахаються від зробленого: мотор починає жерти масло з неймовірним апетитом. Невже це через видалений каталізатор?
Все-таки каталізатор чи нейтралізатор?
У коментарях нам періодично намагаються зробити соромно. Мовляв, досить уже називати каталітичний нейтралізатор каталізатором. Це неправильно, неграмотно і взагалі «фу». Давайте все-таки спочатку розберемося, чи можна називати цю деталь каталізатором. Почнемо з курсу хімії.
Завдання нейтралізатора (або каталізатора) — скоротити викид в атмосферу оксидів азоту NOх і незгорілих вуглеводнів. Зробити це можна у два етапи. Спочатку треба розділити NOx азот і водень. І на першому етапі в нейтралізаторі відбувається реакція, яку можна записати так:
2NO => N2 + О2 або 2NO2 => N2 + 2*O2
Таким чином ми замість шкідливих оксидів азоту отримуємо абсолютно нешкідливі азот і кисень. Зауважу, що тут відбувається реакція відновлення.
Другий етап — реакція окислення, під час якої вуглеводні СО вступають у реакцію з киснем, що звільнився в першій реакції. Той, хто вчився в школі добре, зрозуміє такий запис:
2CO + O2 => 2CO2
У підсумку ми отримуємо нешкідливий азот і звичайний вуглекислий газ (діоксид вуглецю). І все це було б неможливо якраз без каталізатора — речовини, яка прискорює хімічні реакції, але не бере участі в них.
Як каталізатори в нейтралізаторі можуть виступати платина, родій, паладій і навіть золото. Без них процес був би неможливий, і вся начинка нейтралізатора — це, за великим рахунком, і є каталізатор, який має вигляд напиленого на керамічні стільники шару дорогоцінних металів. А нейтралізатор — це не тільки каталітичний блок, а ще й корпус, і лямбда-датчики, і кожух-теплоізолятор. «Пилить» у циліндри якраз керамічний блок — каталізатор реакції, а не весь нейтралізатор у зборі, тому зазвичай кажуть про видалення саме каталізатора, іноді — із заміною його полум’ягасником. Тож помилки тут немає: цю штуку цілком можна називати каталізатором.
Ну а нейтралізатор, вбудований у випускний колектор, і зовсім називають катколектором. Тож і тут помилок у термінології немає.
Що не так?
Теоретично перші каталізатори стали ставити ще в 1975 році. Але великих проблем від них тоді ще не було, і до останнього часу ніхто і подумати не міг, що каталізатор може стати причиною задирів і мастиложора. Річ у тім, що нейтралізатори стояли далеко від блоку циліндрів — у випускній системі де-небудь під днищем автомобіля. Так, каталізатор може померти і там: забитися і розвалитися.
У цьому разі страждання автомобіліста незначні: машина гірше тягне, але мотор залишається цілим. Може ще дратувати з’явилася помилка лямбда-датчиків, які не розуміють, що відбувається з кількістю кисню. Вирішення проблеми елементарне — каталізатори вирізають, ЕБУ прошивають під Євро-2 або ставлять на лямбда-зонди обманки, які імітують штатну роботу каталізатора.
Ситуація стала набагато гіршою, коли каталізатори стали ставити близько до блоку. У разі руйнування основи каталізатора керамічний пил став потрапляти в циліндри. Дивно, що досі існують люди, переконані, що пил із випуску потрапити у впуск ніяк не може. Мовляв, ці канали ніяк не перетинаються. Насправді вони перетинаються дуже навіть здорово. Наприклад, у момент перекриття клапанів — підходу поршня до верхньої мертвої точки, коли впускний клапан уже відкритий, а випускний — ще не закритий. Ну або через EGR.
Найімовірніше, в невір’ї в можливість керамічного пилу потрапляти в циліндри частково винні інженери з гарантії одного корейського бренду (а, може, і не одного), які свого часу всіма силами переконували жертв каталізаторів у тому, що руйнування цього чудового елемента не може призвести до задирів. Хоча при цьому гарантія на каталізатор становила лише тисячу кілометрів (кілька років тому вона стала більшою), а вбитий мотор пропонувалося міняти за свої гроші. Загалом, керамічний пил у циліндри потрапляти може, це факт, сперечатися з ним не варто, і зупинятися на цьому питанні не будемо і підемо далі.
Шляхи вирішення
Керамічний каталізатор з часом виходить з ладу на будь-якій машині. Але небезпеку становлять насамперед ті, які стоять на випускному колекторі на відстані 15-20 см від ГБЦ. Крім того, є мотори, де каталізатор примудрилися ставити у випускний колектор, вбудований прямо в ГБЦ. Згодом моторів з катколекторами стає дедалі більше (бо вони екологічніші — швидше прогріваються), а проблема — дедалі масовішою. Світовий автомобільний розум почав шукати способи боротьби зі злом.
Очевидно, що найкращий спосіб — це встановлення нового каталізатора. Але його вартість така непристойно висока (десятки тисяч лів), що погодитися на таку заміну можуть тільки нащадки Онассіса, Рокфеллера та інших завидно багатих дядечків. А з урахуванням того, що каталізатор здатний накритися і за 20 тисяч пробігу, звичайні люди йдуть іншим шляхом. Менш законним, але більш раціональним — шляхом видалення каталізатора.
Цей метод практикується вже давно і загалом успішно (є винятки, про які скажу нижче). Тут найголовніше — виконати цю не дуже законну операцію вчасно. Це питання складніше, ніж здається насправді. І ми потихеньку прийшли до головного питання: чи може видалення каталізатора підвищити витрату масла? Може! Але тільки якщо видалити його занадто пізно.
На практиці це має такий вигляд. У сервіс приїжджає машина із забитим каталізатором. Причому неважливо, яка саме — хоч «японець», хоч «кореєць», хоч «німець» (хоча в останніх проблем із каталізатором набагато менше. Вони гублять мотори своїми шляхами, більш по-європейськи технологічними). Скарги — відсутність тяги і помилки кисневих датчиків. Мотор «крутиться» неохоче (це важливо), машина страждає відсутністю динаміки.
Каталізатор виявляється дійсно забитим до стану цегли. Його видаляють, в ідеалі — з корекцією прошивки. І машина починає їхати. А через деякий час її власник повертається зі скаргою на те, що з’явився «масложер». У більшості випадків причина дуже проста: керамічна крихта вже потрапила в мотор і свою чорну справу зробила. Але мотор відгукувався на педаль газу не надто охоче, через що його не дуже-то розкручували. А до червоної зони він часто не міг розкрутитися в принципі. Після того, як причину підвищеного тиску на випуску було усунуто, водій на радощах став газувати трохи сильніше, а головне — мотор став краще реагувати на педаль газу. А витрата оливи у мотора з задирами дуже сильно залежить від оборотів колінвала. Так виникає відчуття, що «масложор» з’явився якраз після видалення каталізатора. Хоча майже завжди він у цьому випадку був і раніше: поршнева була вже загублена пилом.
Таким чином, видалення каталізатора після того, як він уже сильно пошкоджений, часто буває марним. І перед тим, як його вирізати, варто перевірити циліндри ендоскопом. Якщо задираки є, боржомі пити вже пізно, а активна їзда завідомо існуючий «масложор» тільки збільшить. Крім того, присутній масложор сам здатний вбити нормальний каталізатор — масляний туман з присадками через зростання тиску в картері заб’є його досить швидко. Перевірити стан каталізатора не складно. Для цього не обов’язково його знімати з машини і розглядати стільники, достатньо провести перевірку сканером. Наприклад, за допомогою Scan Tool Pro, з яким впорається навіть новачок.
Варто визнати, що в цьому випадку підвищення витрати масла з видаленням каталізатора пов’язане дуже і дуже побічно. Але існують ситуації, коли масложор починається саме через видалення каталізатора.
Мої знайомі з різних сервісів згадали тільки один мотор, який так болісно сприймає цю процедуру — Chrysler Pentastar. V-подібний мотор об’ємом 3,6 л можна знайти під капотом Jeep Wrangler і Grand Cherokee, а також у деяких моделей Chrysler, Ram і Dodge. У нього каталізатор стоїть якраз у вбудованому в головку блоку колекторі, тож «пилити» в циліндри з часом він починає добре. Звісно, багато що залежить від тонкощів експлуатації та якості бензину, але зазвичай до ста тисяч пробігів каталізатор час вирізати.
Чесно кажучи, ніхто з фахівців не зміг однозначно відповісти, чому саме Pentastar такий критичний до видалення каталізаторів. Найімовірніше, справа дійсно в протитиску, який створює каталізатор. Без нього витрата оливи стає більшою, тому після видалення каталізатора доводиться його створювати штучно — установкою полум’ягасників або інших пристосувань, які створюють перешкоду для відпрацьованих газів.
Видаляти чи ні?
З проблемою масложора після видалення нейтралізатора зустрічається багато хто, і майже всі списують це на брак протитиску. А ось фахівці, які розбирали десятки (якщо не більше) моторів з підвищеним масляним апетитом, упевнені в протилежному: справний мотор після видалення каталізатора їсти масло літрами не буде (якщо він не Pentastar). Але переконати в цьому прихильників теорії протитиску неможливо. Ці сектанти настільки ж вперті, як і ті, хто не вірить у можливість потрапляння керамічного пилу в циліндри.
Так що в підсумку: можна видаляти каталізатор чи ні? Якщо відкинути вбік етичний бік питання, то видаляти можна. А деяким навіть потрібно. Наприклад, усім корейським автомобілям з моторами Gamma і Theta або Nissan і Infiniti з моторами VQ, QR, VK45, VK50 і VK56. У них і каталізатори слабкі, і розташовані вони невдало. Тож прикладів із задирами від керамічного пилу навалом. А видаляються вони там без наслідків. Але знову ж таки — тільки за умови повністю справного мотора. Якщо масложор уже є, він, найімовірніше, стане ще помітнішим. І дуже захочеться виставити винними тих, хто видаляв каталізатор.
Ну а найкраще, звісно, намагатися продовжити каталізатору життя. Основна причина його раннього виходу з ладу — несправності системи запалювання, що дають змогу бензину догоряти у випуску. Погані свічки, несправні котушки, неякісний бензин — все це помітно знижує ресурс нейтралізатора.
Ну і остання порада — не треба ганяти по калюжах. Якщо нейтралізатор стоїть під днищем, він може тріскатися від різкого перепаду температур. Щоправда, на кількість пилу в циліндрах це практично не впливає: як я вже говорив, встановлений далеко від мотора каталізатор вбити його не може.
