Volvo C30 з пробігом: «сліпі» фари та підшипники, що гинуть у воді

Цей автомобіль одним тільки зовнішнім виглядом здатний порушити всі стереотипи про Вольво як про автомобіль для серйозних дорослих людей, які найбільше турбуються про власну безпеку та імідж врівноважених громадян. Це одна з найкрасивіших машин у своєму класі. І вже точно єдиний автомобіль у кузові «шутінг брейк», який можна купити, не продаючи нирки всієї родини. А наскільки складно володіти такою машиною, і на що звернути увагу під час вибору? У цій частині огляду розповімо про кузов, салон, електрику і ходову частину, а в другій частині потішимо інформацією про мотори і трансмісію.

Кілька слів про прекрасне

Гадаю, ні для кого не секрет, що лінійка моделей Volvo S40/V50 другого покоління зроблена на спільній платформі з Ford Focus II. І багато хто сприймає C30 саме як тридверний хетчбек, який є в лінійці Фокусів, і якого не вистачає в лінійці S40/V50. Але Volvo зробили щось більше.

Стилістика сходить до двох минулих купе-універсалів марки: Volvo 480 з вісімдесятих і прекрасного Volvo P1800 ES з сімдесятих. І хоча буква «С» у назві моделі начебто говорить, що це просто купе, судячи з усього, завданням дизайнерів було зробити купе-універсал, або shooting brake, як їх називають англійці. При згадці поняття «shooting-brake» у просунутого автолюбителя в голові виникають образи Ferrari FF, Reliant Scimitar GTE, BMW M Coupe і Mini Clubman, нарешті. Загалом, це вам не просто так, а шикарна машина, нехай навіть компактна і з багатьма масовими агрегатами.

Ідея дизайну в майже незмінному вигляді перекочувала з концепту Volvo SCC 2001 року. У серію настільки авангардний варіант одразу не пішов, і машина ще раз засвітилася як концепт у 2006 році на SEMA Show. Серію з концептів HEICO HS3 THOR, IPD C30 і EVOLVE C30 найчастіше називають просто за назвою виставки — SEMA Concepts.

1 / 3

2 / 3

3 / 3

Того ж року на концепті THOR_2, представленому в Ессені, було зроблено останній крок на шляху до серійного дизайну моделі. Він отримав боді-кіт «XC off-road look» з характерними елементами з нефарбованої пластмаси у позашляховому стилі. Після виходу машина отримала престижну премію у світі дизайну Red Dot.

Надалі модель часто використовувалася для створення концепт-карів за мотивами чергової технічної ідеї. А заодно ця машина стала одним із перших серійних електромобілів марки.

До речі, виробляли S40/V50 і C30 у Бельгії, в Генті. Так що легендарної шведської збірки ви не знайдете ніяк. Але ж якість машин визначається не тільки по заводу, хоча, мабуть, добре, що від NedCar компанія все-таки відмовилася.

Трохи техніки

З точки зору техніки особливих нововведень від С30 чекати не доводиться. Машина так і не отримала повного приводу, а в лінійці моторів і коробок багато спільного з Volvo молодшої серії і з Ford Focus 2.

Базовий мотор — бензиновий 1,6-літровий, причому в найпростішій версії на сто кінських сил. Він агрегатується тільки з механічною КПП IB5.

Зрідка можна зустріти і мотор об’ємом 1,8 л, якому теж призначена тільки механічна коробка передач — п’ятиступінчаста MTX-75, яку ставили і з дволітровими моторами.

Дволітровий мотор на С30 теж є тільки в найпростішому варіанті без фазообертачів. Але в комплекті з ним можна вже було вибрати АКПП PowerShift MPS6.

Рядні «п’ятірки» Modular Engine добре знайомі фанатам Volvo. На С30 ставили атмосферні мотори цієї серії об’ємом 2,4 л у поєднанні з МКПП Getrag M56 або з АКПП Aisin AW55-51. Турбовані варіанти 2,5-літрового мотора в двох варіантах за потужністю поєднувалися вже з більш серйозною МКПП Getrag M66 або з тим же автоматом Aisin.

Зрозуміло, були і дизельні мотори. Молодші дизелі об’ємом 1,6 і 2,0 літра знайомі за автомобілями Ford, а ось рядні «п’ятірки» — знову таки від Volvo. Причому найпотужніших версій — об’ємом 2,4 л (180 к.с.), та ще й з АКПП.

Рестайлінг 2010 року запам’ятався в основному тим, що зіпсував дизайн передньої частини автомобіля від Пітера Хорбері. Із серйозних змін у техніці з’явилося тільки керування автономним підігрівачем за допомогою SMS, а в решті зміни мають декоративний характер (роздвоєні вихлопні ти, вибір кольорів салону, колісні диски та інше).

А ще 2010 року з’явився електромобіль C30 Electric. Він не виділявся запасом ходу, який становив лише 150 кілометрів за батареї в 24 кВт*год, але зате в нього була пічка, що працює на біоетанолі або солярці. І це дозволяло в реальних зимових умовах мати пробіг більший, ніж у Tesla, що замерзають.

Але не будемо про минуле, давайте поговоримо про сьогодення. Чого можна чекати від С30 сьогодні?

Кузов

Зовнішню корозію на С30 знайти складно, можна виявити хіба що сліди зовсім вже невдалих ремонтів або невеликі спухання фарби біля кріплень дверних ручок. Ця машина явно пофарбована краще, ніж S40, та й молдинга на дверях у неї немає. Арки і пороги приховані за пластиковими навісними панелями, задні дверцята скляні, кромку капота прикривають бампер із радіаторною решіткою.

Невеликі шанси кородувати є у сколів на даху над лобовим склом і на стійках, але вони цими шансами користуються вкрай рідко.

На жаль, погляд знизу знайде вже чимало проблем, причому на машинах після рестайлінгу їх зазвичай не менше, ніж на більш ранніх. Корозія таїться здебільшого всередині колісних арок, вражаючи відкриті шви і точки кріплення. Не залишає вона і пороги, особливо в задній частині під пластиком, де збирається сміття.

На днищі корозія облюбувала місця над паливним баком, задньою підвіскою і під панеллю, що прикриває паливний фільтр.

До речі, сам фільтр варто міняти регулярно: оригінальний у сталевому корпусі з часом просто протікає.

Крило переднє
ціна за оригінал
11 730 лів

Пишно цвітуть рудиною краї вентиляційних отворів лонжеронів. Точки кріплення заднього підрамника теж зазвичай мають рудий наліт поверхневої іржі, особливо на старих машинах. При неякісних арматурних роботах по кузову можуть кородувати і точки кріплення пластику на крилах і порогах. Загалом, без підйомника на огляді цієї машини робити нічого. А якщо знайшли якийсь кримінал зовні, то майже напевно йдеться про наслідки ДТП або кричущу недбалість власника.

Але не засмучуйтеся сильно: це все ж Volvo, а отже, антикорозійний захист металу непоганий. Просто без додаткового антикору до семи-дев’яти років машини мають багато косметичних дефектів у прихованих зонах, які непогано б усунути. Просунутий «антикор» цілком може усунути якщо не всі, то більшість намічених проблем. При цьому збірка дуже якісна в усіх відношеннях, все виконано вкрай зручно і довговічно.

Особливих мінусів у оснащення кузова немає. Зрозуміло, підвищене навантаження на петлі та обмежувачі дверей дещо скорочує ресурс цих деталей, а задні двері не тільки малі, а й вимогливі до якості роботи ущільнень. Бампери міцні і тримаються добре.

А ось оптика з часом сильно мутніє, та й її якість залишає бажати кращого. Старіє начинка доволі швидко, газорозрядні (ксенонові) фари швидко втрачають більшу частину світлового потоку через помутніння відбивача лінзи і осадження пилу на самій лінзі вже років через п’ять-шість. Галогенні світять помітно довше, але у них інтенсивніше розтріскується сам пластик фари.

Низько розташовані пильовики моторного відсіку поступово втрачають кріплення. І, на жаль, неоригінальних деталей майже немає. Втім, це стосується майже всіх кузовних елементів моделі. Не особливо розраховуйте на «беушні» деталі: вони будуть досить дорогими, і навряд чи ви легко знайдете їх у наявності.

Салон

Салон у Volvo C30 чудовий, з ширяючою консоллю і якісним оздобленням. Підводить, власне, здебільшого консоль, в якій не вирізняються довговічністю кнопки і мультимедійна система. До речі, поставити щось замість оригінальної мультимедійної системи не вийде — дизайн-з…

Якість матеріалів хороша, але до «старших» моделей помітно не дотягує. І якщо на S60 першого покоління при пробігу тисяч у 200 хіба що шкіра салону блищить сильніше, то на C30 при таких цифрах на одометрі слідів віку вже вистачає. Страждають переважно боковинки сидінь зі шкірозамінника і приводи складання сидінь, розтягуються троси, зникають породисті тактильні відчуття від кнопок і важелів.