Gaznaauto Сайт про автомобили
S80, S60 і XC90 першого покоління — останні моделі, зроблені шведами в рамках своєї технологічної незалежності. Потім настала «фордівська» ера, а потім і китайська. Чи є ще S80 у пристойному стані на вторинному ринку, чи модель вже увійшла у вік, коли нормальне щоденне використання через пробіг і старість уже неможливе? У першій частині будемо розбиратися з кузовом, салоном і електрикою, а в другій — з ходовою частиною, моторами і трансмісією.
Техніка
Volvo S80 стала першою машиною на новій платформі Volvo P2 власної шведської розробки. Коріння рішень видно в концепті Volvo ECC ще початку 90-х років, а дизайн Пітера Хобері надовго став візитною карткою марки, змінивши «валізу» вигляду. До речі, S60 зробили трохи раніше, але дизайн довелося «натягнути» на більшу «флагманську» модель, яку і випустили першою.
З виходом S80 дуже поспішали, тому в нову платформу тимчасово поставили старі агрегати, і вже через 2 роки після запуску всю техніку серйозно оновили.
Платформа P2 по-своєму унікальна. Для 1998 року це дуже передове рішення як у частині модульності, так і в частині конструкцій окремих її елементів. Ступінь масштабування дала змогу створити на ній і дуже великий кросовер XC90, і порівняно компактний S60, отримати варіанти з переднім і повним приводом, з п’яти-, шести- і восьмициліндровими моторами під капотом. Тут і дуже вдала кліматична система, і розвинена електроніка, яка дала змогу тримати машини актуальними дуже довго, і непогані підвіски — Макферсон спереду і багатоважіль ззаду.
Щодо пасивної безпеки Volvo, як завжди, була на висоті. У цьому поколінні машини отримали більш просунуту систему захисту від бокового удару, дуже потужну клітку салону, набір подушок безпеки зі шторками і підколінною подушкою, причому з багатоетапним розкриттям, а також сидіння, що страхують шию під час ударів ззаду, і багато дрібних поліпшень інтер’єру для підвищення травмобезпеки. Кузов показав чудові результати в краш-тестах, добре, що шведи тестували машини за дуже широкою програмою, включно з падінням на дах і ударами з особливо малим перекриттям, які увійдуть у моду тільки через 15 років.
Хоча в наступному поколінні Volvo S80 розділила платформу EUCD з Ford Mondeo, платформа Р2 нікуди не поділася. Її згодом модернізували в частині електроніки, перейменували на D3 і випускали на ній у США повнорозмірні седани та кросовери аж до 2019 року. У нас добре відомий Explorer V на цьому візку — там навіть важелі підвісок гранично схожі на деталі від S80, не кажучи вже про силову структуру кузова.
Ну а сама S80 I — це строго седан, кузов повністю сталевий за винятком капота. П’яти- і шестициліндрові мотори розташовані спереду поперечно. Причому «шістки» вдалося так поставити тільки в поєднанні з 4-ступінчастою АКП GM, яка має дуже цікаве компонування. Номінально розташування агрегатів рядно-лінійне, але по суті вся АКП розташована ЗА двигуном, що скорочує довжину силового модуля, даючи змогу розмістити його поперек. У п’ятициліндрових машин більш традиційна коробка Aisin і МКП, там уже без «фокусів» з компонуванням.
Привід у більшості машин передній, але у версії з 2,5Т після рестайлінгу є і повний з муфтою Haldex третього покоління. Що цікаво, кузов у повнопривідних версій не відрізняється, тільки деякі елементи задньої підвіски і бак. Усі мотори, окрім дизельного 2,5 до рестайлінгу — власної розробки Volvo із серії Modular Engine першого та другого поколінь. Дизель 2,5 взяли від комерційних VW, але після 2001 року теж замінили на мотори власної розробки.
Таймлайн
Серпень 1998 року. Розпочато продаж моделі. Двигуни шестициліндрові 2,8Т 272 к.с. і 2,9 204 к.с. з 4-ступінчастою АКП GM, або п’ятициліндровий 2,0Т 163 к.с. з 5-ступінчастою МКП. Кузов тільки седан.
Лютий 1999 року. З’являються простіші версії з атмосферним мотором 2,4 літра у версіях 140 і 170 к.с. і з турбодизелем 2,5D 140 к.с. Усі мотори можуть комплектуватися МКП або 4-ступінчастою АКП Aisin.
Лютий-березень 2000 року. Оновлення АКП для всіх машин з п’ятициліндровими моторами, крім дизеля. Замість 4-ступінчастої АКП поставили 5-ступінчасту. Поява наддувного мотора 2,4Т 200 к.с. Усі мотори оновилися, вони відповідають стандарту Євро-3, є зміни щодо потужності, навісного обладнання тощо. Версія 2,0Т отримала потужність 180 к.с., мотор 2,9 у новій версії розвиває 196 к.с., мотор 2,8 Т6 за тієї самої потужності отримав іншу розмірність поршневої групи та об’єм.
Листопад 2001 року. Поява дизеля власної розробки. Він замінює фольксвагенівський 2,5D на дві версії, 2,4D 130 к.с. і D5 потужністю 163 к.с. Старший мотор поєднується як з МКП, так і з п’ятиступінчастою АКП Aisin.
Березень 2003 року. Рестайлінг моделі. Косметичні зміни кузова, зокрема нові фари, дзеркала, радіаторна решітка. Зміни інтер’єру. Заміна мотора 2,4Т на потужніший 2,5Т 210 к.с., а також відмова від моторів 2,0Т. Поява повнопривідної модифікації з двигуном 2,5Т.
Весна 2006 року. Поява другого покоління S80, зняття з виробництва першого покоління.
Кузов
Зовнішні панелі
Машини Volvo традиційно вважаються нержавіючими. Але у мене для вас погані новини: час не щадить нікого, і знайти іржаву S80 дуже легко. І це не обов’язково буде машина перших випусків — навіть на екземплярах 2006 року корозія легко знаходиться, якщо знати, де шукати.
В очі пошкодження зазвичай не кидаються. Але варто оглянути уважно задні арки, верхню кромку лобового скла, іноді й кромку кришки багажника. Невелика корозія там частенько є, у свіжіших машин може бути ще рідна фарба і мінімум відколів, а у дорестайлінгу — ремонтне забарвлення або бахрома. Стик крила і накладки рамки лобового теж варто оглянути ретельно, під молдингом можна знайти іржу. Подивіться на рамки дверей, тут така сама біда, як на S60: внутрішній шов розгерметизується, це не дуже помітно, але усунути складно. Простіше змінити двері.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Загалом, навіть зовні огляд потрібно проводити ретельно. За багатьма машинами доглядали погано, а перефарбування з «обдиранням» фарби разом із цинком часто призводить до того, що через п’ять років замість точкових дефектів кородують арки цілком. Особливо це характерно для дорестайлінгу, оскільки у машин до 2003 року фарба сильно вигоряла на сонці, і їх перефарбовували цілком у косметичних цілях. Попутно малярі збирали всі помилки, які тільки могли.
Обов’язково варто відкрити двері і придивитися до накладок порогів. У більшої частини машин пузириться фарба біля стику арки і пластикової накладки ззаду — це означає, що поріг іржавіє всередині. Іноді в отворах передніх дверей у нижній частині є сліди схожої біди. Ну і нижній край переднього крила, якщо дивитися уважно, теж часто вже почав іржавіти.
Ступінь пошкоджень порогів можна встановити, тільки зрізавши зовнішній шар металу, але оскільки під пластиковою накладкою бруд може накопичуватися роками, а промити без розбирання все нереально, то в багатьох власників корозія порогів перебуває в занедбаній стадії, коли проржавів не тільки зовнішній поріг, а й обидва підсилювачі всередині, особливо в задній частині. З огляду на те, що на Volvo деталі складної форми і між собою зварені в безлічі точок, якісно все відновити дуже складно.
Видима корозія бічних дверей вже трапляється, і це поганий знак. Як правило, у машин з видимою іржею вже давно немає порогів.
Знизу
У машин до рестайлінгу загальний стан у більшості випадків стерпний. У задніх арках багато поверхневої іржі, якщо їх не антикорували регулярно, на днищі немає серйозних ушкоджень, але в зоні бензобака і підлоги багажника корозія вже атакує шви і кронштейни, що залишилися без захисту мастикою. Втім, кронштейни і листові елементи — з доволі товстої сталі, а несучі елементи кузова — з ще більш товстої. Шви прикриті хорошим шаром герметика, в більшості випадків він ще цілий.
Наскрізна корозія в задніх арках і під підлогою багажника трапляється переважно в місцях скупчення бруду.
По-справжньому проблемні елементи — це згадані вище пороги і чашки передньої підвіски. Стан порога можна оцінити, тільки знявши пластикову накладку. Але корозія у верхніх точках кріплення помітна, якщо відігнути або зняти декоративну накладку прорізів. У місцях заглиблень під кріплення іржа зазвичай є. Залежно від умов експлуатації пошкодження можуть бути дрібними або вже серйозною проблемою. Але основна біда — всередині порога і знизу. Бруд між пластиком і металом вимивається дуже погано, провокуючи корозію. В арках за локерами ще є грязьові кишені, і якщо в передній арці вона не сильно шкодить, то в задній місце куди більш вразливе. Наскрізна корозія внутрішньої арки в поріг або самого порога знизу під пластиковою накладкою зустрічається регулярно. Знайти машину без цієї проблеми можна, але складно. До речі, із зовнішнім станом ЛФП проблема майже ніяк не корелює, у чудових зовні машин у задній частині порога можуть виявитися наскрізні дірки вище за рівень пластику. А у машин до рестайлінгу абсолютно цілі пороги за загального вигорілого і «сумного» зовнішнього стану ЛФП.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Під капотом проблема серйозніша, ніж із порогами. Навіть у найошатнішої машини останніх років випуску можна знайти корозію і навіть дірки на чашках підвіски і бризковику моторного відсіку. У зоні ризику здебільшого перші роки після рестайлінгу, 2003-2004 роки поголовно мають тут наскрізну іржу або сліди «лікування», а більш ранні і пізніші машини можуть демонструвати нормальні арки без слідів пошкоджень як зовні, так і всередині.
Проблемна зона — це стик чашки з верхнім лонжероном кузова і з переднім бризковиком моторного відсіку. Непомітно «підлікувати» біду, не висвердлюючи чашку цілком, навряд чи вийде, тож дивіться уважно на шви точкового зварювання, зніміть розширювальний бачок і перевірте під ним кузов. З лівого боку зняти комутаційний блок двигуна не вийде, але посвітити ліхтариком варто обов’язково. Будь-які сліди іржі — це серйозно.
Корозія зсередини чашки, під крилом, на стику з локером — не так страшно, але якщо герметик шва відійшов, то це теж обіцяє великі ремонти. На чашках підвіски товстий метал, на рестайлінгу ще й двошаровий, і якщо корозія вже є, то зачисткою і фарбуванням ви її не приберете. Є ентузіасти, які відсвердлюють всі пошкоджені елементи і змінюють чашку з верхнім лонжероном на «донорські», а ось будь-які латки — це все тимчасове рішення. Ну а масштабний ремонт поблизу панелі з VIN номером може обіцяти багато пригод з експертизою в ДІБДР. Загалом, якщо у машини є корозія чашки, то брати її не варто — в усякому разі довгого і щасливого життя у вас з нею не буде.
Додаткову увагу варто приділити надмоторній ніші. Тут забиваються клапани дренажних каналів, і з часом починає накопичуватися вода. Біда в тому, що буквально трохи вище розташоване ущільнення блоку SEM — центрального струморозподільного хаба у машин на платформі Р2. Сальник з часом втрачає герметичність і починає протікати прямо на сам блок у салоні. Вода може надходити також із короба проводки, який тут розташований зверху моторного щита, і вода з лобового і по водовідбивальному щитку стікає прямо в нього. Там вона пошкоджує з часом проводку — ізоляція не вічна, а заодно знаходить собі шлях у салон. Тож досвідчені власники заливають короб силіконовою змазкою, зливи чистять, клапани знімають, а сальник проводки намагаються регулярно міняти або змащувати.
Взагалі вода в салоні — доволі часта історія. Крім протікання причиною може бути дренаж кондиціонера, він з часом може забитися, і вода потече в салон. Ну а протікання обігрівача трапляються у кожного. Підводять кільця ущільнювачів, а може потекти і сам радіатор, він тут доволі швидко кородує, якщо антифриз не змінюють. Радує, що підлога добре сохне — під килимом великий простір зайнятий тками системи вентиляції, і корозія підлоги на S80 зустрічається рідко. Але перевірити стан все одно не завадить.
Обладнання кузова
Як і у S60, кріплення бамперів тут залишає бажати кращого: і передній, і задній провисають регулярно. У переднього заодно ламає нижню спідницю. Протитуманки — розхідник, краще не вмикати їх без потреби. Самі фари доволі міцні, але навіть скляні дорестайлінгові схильні до затирання і розтріскування, та й «двірники» на них мають дуже маленький ресурс редуктора. Закисає він легко, а коштує дорого. На рестайлінгу фари вже з пластиковим ковпаком, схильні до затирання, але піддаються поліруванню. А ось лінзи в них вигорають швидко: якщо фари ще «рідні», то напевно світити вони не будуть, потрібно міняти лінзу або відновлювати відбивач.
Особлива біда — це моторчики блокування замків, вони виходять з ладу легко і невимушено. Сам моторчик копійчаний, але робота з розбору дверей і самого моторчика коштує грошей. Та й не скрізь замок лагодитимуть, а б/в уже в дефіциті. Склопідйомники страждають зносом роликів напрямних і відваленими ущільнювачами передніх стекол. Якщо є перекіс або ривки, краще не тягнути, а замінити ролики. Благо коштують вони копійки, а робота добре освоєна спеціалізованими сервісами.
| Деталь | Ціна оригіналу | Ціна неоригіналу | Ціна неоригіналу 2 |
|---|---|---|---|
| Кузовні деталі | |||
| Передня фара | 23 881 | TYC 6 544 | Polcar 9 517 |
| Передня фара ксенон | 51 718 | Polcar 67 390 | |
| Скло лобове | 26 892 | Pilkington 15 153 | KMK 9 877 |
| Крило переднє | 31 564 | Jesse Lai 19 669 | Blic 19 188 |
| Бампер передній | 43 819 | Blic 22 564 | Lucid 15 540 |
| Капот | 53 804 | Немає в наявності | |
Салон
Якість оздоблення дуже хороша, та й зі зносостійкістю сидінь і керма особливих проблем немає. При догляді воно працює нормально довгі сотні тисяч кілометрів. Інша справа, що пробіги машин зараз 300+ або навіть 500+, при цьому за багатьма з них вже довгі роки нормально не доглядають, а шкіра і дерево вимагають уваги постійно.
Звісно, є типові поломки на кшталт замків підлокітника, поламаних внутрішніх склянок ручок дверцят, затертих ручок гучності і блоку склопідйомників, та й пластик центральної консолі тут дряпається потроху. Основний біль — це поломки приладових панелей: у них відмовляють дисплеї, не працює перемикання режимів БК, поспішає годинник, а ремонт доволі складний. Трапляються відмови модуля блокування рульової колонки і збої в контактній групі замка запалювання та антені іммобілайзера.
1 / 15
2 / 15
3 / 15
4 / 15
5 / 15
6 / 15
7 / 15
8 / 15
9 / 15
10 / 15
11 / 15
12 / 15
13 / 15
14 / 15
15 / 15
Кліматика доволі вдала, щоправда, не всі вміють поводитися з автоматичним кліматом, до того ж іноді підводять тяги заслінок змішування, але це дрібниці. Кондиціонер умовно вічний: якщо машину не били, радіатори на місці, тки не кородували, то він працюватиме. Найчастіша причина відмови — це поломка проводки на муфту або датчики тиску чи витік через корозію ток у підкапотному просторі. Банально через бруд на полицях пильовиків моторного відсіку (і часто через їхню наскрізну корозію).
Електрика
Найнеприємніша проблема — це, звісно, залитий блок SEM. Його покращували кілька разів — перші варіанти були не герметичні. Пізніші варіанти однозначно надійніші, шанси спалити машину після дощу або просто не завестися значно менші. Перевірити стан не завадить, але без розбирання і зняття це зробити складно. Просто вмикайте все і перевіряйте. Заодно варто помацати дроти і килим під блоком, перевірити на предмет вологості.
З менш глобальних неприємностей: у машин до рестайлінгу не найвдаліші дросельні заслінки від Magneti Marelli, у яких датчики положення дають збої. Блок АБС теж проблемний, найбільше клопоту з рестайлінговими блоками з ESP. І електронний контролер вентилятора радіатора ламається, і ресурс самого вентилятора замалий, після півтори сотні тисяч краще поміняти щітки і підшипники. Всі деталі досить специфічної конструкції, аналоги підібрати складно або неможливо, неоригіналу з електрики дуже мало, Volvo замовляла ексклюзивні деталі, що не зустрічаються на інших марках і моделях. Звісно, всі елементи лагодять, але ось ті ж дросельні заслінки піддаються ремонту насилу — потрібно розпилювати корпус. А замінити її на нормальну бошівську можна тільки разом із блоком управління і переробкою проводки.
Електрик, який знає ці машини, власнику S80 все одно знадобиться, тому що дрібніших збоїв не багато, а дуже багато. Аж до 2005 року по електриці машини потроху покращували, але до ідеалу так і не довели. Економному власнику непогано б мати свій клон дилерського сканера VIDA і вміти з ним поводитися, щоб не кататися кожні кілька місяців у сервіс.
Робота для фахівця завжди знайдеться: тут купа не дуже логічних реле, розташованих поза основними блоками, які відповідають за живлення блоків управління двигунами, є проблеми з пайкою багатьох блоків електроніки, від приладової панелі до підсилювача магнітоли. Загалом, що краща комплектація, то більше клопоту.
Проміжний підсумок
Якість виконання кузова у Вольво доволі висока, тому шанси знайти нержавіючий автомобіль є, але за станом заліза потрібно стежити і постійно потроху вкладатися в антикор і локальні роботи. Все ж вік у машин вже дуже солідний.
Щодо електрики, то вам просто необхідний спеціалізований вольвівський сервіс — ті, хто працює з цими машинами вже не перше десятиліття, зазвичай напам’ять знають усі потенційні проблеми та їхні рішення. У наступній частині вивчатимемо типові проблеми ходової частини, моторів і трансмісії.
