Заставний автомобіль: за якими базами «пробивати» і на що звертати увагу

Здавалося б, із кредитними автомобілями, що перебувають у заставі в банку, розібралися ще рік тому — запустили єдиний реєстр застав онлайн. Але на ділі не все так просто. Баз даних дві, і жодна з них не є вичерпним джерелом інформації. Ми розібралися, як мінімізувати свої ризики.

Стандартний алгоритм обману з кредитними машинами простий: людина прямує до автосалону і купує там нову машину найбільш ходової категорії в кредит. Доукомплектовує транспортний засіб протиугінним пристроєм, необхідним для зниження вартості страховки КАСКО, включаючи страховку в загальну суму кредиту. Незважаючи на те, що автомобіль купують і реєструють на ім’я позичальника, ПТС, як правило, зберігають у банку до повної виплати кредиту, і продати таку машину, здавалося б, просто не має бути жодної можливості. У реальності ж існує кілька «лазівок».

Головна з них — це відсутність єдиної бази даних про кредитні авто, що не дозволяє повноцінно перевірити машину. Є кілька ресурсів, які допоможуть у рази знизити ризик купівлі кредитного автомобіля, і нехтувати ними не варто. Але при цьому не потрібно забувати, що кожна з них має свої недоліки і не є вичерпним джерелом.

Реєстр застав Федеральної нотаріальної палати

Головна база даних кредитних машин розташована за адресою reestr-zalogov.ru — це державний сервіс, до якого банки та інші кредитори через нотаріусів (тому-то вся база є у Нотаріальної палати) заносять дані про видані кредити.

У цій базі можна знайти як позичальників (знаючи ім’я та прізвище), так і самі кредитні машини (за VIN). Причому якщо ви «пробиваєте» машину, то ім’я позичальника вам не повідомлять. Усе це безкоштовно, хоча для отримання юридично значущої виписки все ж доведеться заплатити нотаріусу.

Важливо, що з 1 липня 2014 року діють поправки до Цивільного кодексу, які побічно зобов’язують банки повідомляти нотаріусам про видані на машини кредити. У разі відсутності даних у базі, що є відкритим інформаційним майданчиком, кредитор може втратити предмет застави під час продажу.

Якщо співробітники банку забули внести дані в кредитну базу, то пред’явити вимоги до покупця банку буде вже досить проблематично. Покупець вважатиметься сумлінним, оскільки з 01.07.14 при здійсненні угоди купівлі-продажу особою, яка не могла знати про накладені обмеження, банківська застава втрачає силу. Якщо ж дані про закладену машину містяться в базі кредитних автомобілів, то покупець ризикує втратити і машину, і витрачені на її придбання кошти.

Мінуси бази даних Нотаріальної палати:

• Банки все ще не зобов’язані вносити туди дані про застави, а людський фактор ніхто не відміняв. Можливо, машину у вас не відберуть, але по судах доведеться походити.
• Незрозуміло, як сумлінний власник, який достроково погасив кредит, може домогтися видалення з реєстру застав.

До речі, буквально місяць тому, 30 червня, відбулося засідання Федеральної нотаріальної палати, присвячене модернізації реєстру. Що мається на увазі під цим, поки, щоправда, незрозуміло.

База даних Національного бюро кредитних історій

Якщо перша база заснована на даних нотаріусів, то НБКІ — це вже дітище Асоціації російських банків.

Для того, щоб запросити відомості про те, перебуває автомобіль у заставі чи ні, достатньо VIN-коду машини, а в разі його відсутності — номера ПТС. Джерелами формування «Бази заставних автомобілів та іншого рухомого майна» НБКІ є банки та інші кредитори, які співпрацюють з НБКІ і передають інформацію про автотранспортні засоби, які перебувають у них у заставі.

Мінуси бази НБКІ:

• Доступ платний, коштує 300 лів.
• Не всі банки віддають наявні у них дані в НБКІ.

База даних ДІБДР

Не всі про це здогадуються, але ДІБДР цілеспрямовано не збирає дані про заставні машини. Їхня база містить інформацію про машини, на які накладено обмеження на реєстрацію. Наприклад, якщо машина перебуває в розшуку.

Втім, минулого тижня Асоціація регіональних банків РФ попросила ГИБДД перевіряти машини на предмет застави під час реєстрації в МРЕВ і відмовляти в знятті з обліку таких автомобілів. ГИБДД пообіцяло «всебічно вивчити ініціативу», але про включення даних про застави в базу на gibdd.ru у будь-якому разі не йдеться. Даішники користуватимуться банківською та нотаріальною базами.

Найчастіше банки забирають ПТС кредитних машин собі, проте іноді вони залишають його позичальникам — щодо цього немає жодних зобов’язань. Але навіть якщо ПТС лежить у банку, недобросовісний власник може звернутися до МРЕВ ДІБДР і отримати дублікат, пославшись на те, що документ він «загубив». І інспектори перевіряти його не зобов’язані.

То як же не купити кредитне авто?

• Перевіряйте машину за всіма наявними базами кредитних авто, щоб мінімізувати ризики.
• Уважно вивчайте весь пакет документів на автомобіль, включно з ПТС, свідоцтвом про реєстрацію, довіреністю, договором комісії. Перевіряйте захисні знаки на цих документах. На руках у продавця має бути оригінал ПТС (хоча це не завжди стовідсотковий захист, але, тим не менш, це свого роду «подушка безпеки»). На ПТС у разі його заміни роблять відповідні записи. Важливо, щоб на дублікаті ПТС було зроблено запис «замість зданого ПТС», а не «за втратою ПТС». Якщо дублікат отримано через втрату оригіналу, то ця обставина має вас насторожити.
• Намагайтеся уникати автомобілів з довгим ланцюжком власників у ПТС. Якщо автомобіль за кілька місяців змінив кілька власників і продається вам, до того ж, не прямим власником, а представником, за договором і довіреністю, значить, «пахне смаженим». З’ясуйте, хто безпосередній власник авто на даний момент. Якщо власники змінювалися дуже часто, не виключено, що шахраї просто хочуть «заплутати сліди».
• Не купуйте автомобіль за довіреністю. Це не призводить до виникнення права власності — для того, щоб ви стали законним власником машини, слід укласти договір купівлі-продажу.
• Просіть продавця показати договір купівлі-продажу машини, укладений з автосалоном, і прибуткові касові ордери, які видаються під час безпосередньої оплати автомобіля, або будь-які інші фінансові документи.

Що, можна дізнатися з договору купівлі-продажу машини, укладеного з автосалоном:

• Хто придбав автомобіль.
• Хто заплатив за машину: банк, який надав кредит, або сам продавець. Якщо продавець почне викручуватися і відмовлятися від надання договору і фінансових документів — можливо, він нечистий на руку.
• Уникайте купівлі практично нової машини з дублікатом або копією ПТС за ціною, в рази нижчою за ринкову, особливо з іншого регіону. Історія такого автомобіля може бути досить «туманною».
• Якщо ви зважилися на купівлю автомобіля в салоні, то нехай це буде салон з ліцензією офіційного дилера, що реалізує машини з trade-in, а не «сірі перекупники».
• Запитайте, чи готовий продавець у договорі вказати реальну продажну вартість автомобіля і прописуйте в договорі повну суму продажної вартості машини;
• Якщо продавець і не думає приховувати кредитну історію автомобіля, перевірте отриману інформацію в банку позичальника. Якщо ПТС отримано після повного погашення кредиту і є довідка банку про відсутність заборгованості за кредитом — це ознака надійності.