Gaznaauto Сайт про автомобили
Одна з популярних легенд свідчить, що перший передньопривідний автомобіль у Радянському союзі мав усі шанси з’явитися більш ніж за 15 років до випуску «вісімки». Нібито цілком серйозно розглядався проект локалізації на ВАЗі не седана Fiat 124, а хечтбека Renault 16. Вивчаємо архівні документи 1960-х і розбираємося, наскільки ця версія правдива.
Новий радянський автопром
У середині 60-х років конвеєри вітчизняних автозаводів залишалися хронічно недозавантаженими — спостерігався дефіцит. Легкові машини сходили з конвеєрів п’яти автозаводів. ГАЗ випускав «Волгу» приблизно по 55 тисяч автомобілів на рік, представницьку «Чайку» максимум по 300 машин, причому в останній рік правління М.С. Хрущова її з політичних мотивів ледь не зняли з виробництва, і річний випуск впав до лічених десятків машин, але після зміни лідера країни його швидко відновили.
1 / 2
2 / 2
«Москвич» тоді був безумовним лідером — на рік МЗМА виробляв понад 80 тисяч автомобілів. Запорізькому автозаводу, за проектом, розрахованим на 150 тисяч автомобілів на рік, ледь вдавалося виготовити лише 40 тисяч «Запорожців». Ще близько 30-35 тисяч припадало на позашляховики ГАЗ-69 Ульяновського автозаводу. Нарешті, представницькі ЗІЛи були присутні в номенклатурі товарної продукції майже номінально — їх збирали поштучно, всього по кілька машин.
1 / 2
2 / 2
У січні 1965 року, лише через три місяці після приходу до влади Брежнєва, на ВДНГ відбулася нарада членів уряду з директорами і головними конструкторами всіх вітчизняних автозаводів. Там вперше було озвучено рішення Брежнєва і голови Уряду М.О. Косигіна довести до початку 70-х років випуск легкових автомобілів у країні до 700-800 тисяч, а також різко збільшити масштаби виробництва великовантажних вантажівок.
Для цього Брежнєв і Косигін вирішили будувати в країні кілька нових автозаводів із масового виробництва автомобілів. Один призначався для легкових (ним зрештою став ВАЗ), іншому доручали випуск важких вантажівок (майбутній КамАЗ), третій, спільний із партнерами з соціалістичних країн, реалізовано не було, четвертим став оборонний «Іжмаш», п’ятим — нова територія МЗМА-АЗЛК, проєкт якої було запропоновано ще в 1960-му.
Сьогодні ми поговоримо про вибір об’єкта виробництва (базової моделі) на майбутньому ВАЗі. Ця тема обросла великою кількістю домислів і небилиць.
Слідом за тією історичною нарадою 1965 року вийшли постанови ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР про будівництво нового заводу з виробництва 500 тисяч легкових автомобілів на рік. Півмільйона машин на одному заводі-гіганті здавалися справжнім проривом. Провідним фахівцям галузі належало вирішити питання, яким буде цей новий масовий радянський автомобіль. Добре відомо, що в результаті було укладено контракт із концерном FIAT, а об’єктом виробництва стали звичні тепер Жигулі. Але в роки перебудови прозвучала думка, що пропонувався варіант зробити «більш сучасний» передньопривідний автомобіль.
Ми з французами дружимо?
Альтернативою FIAT-124 народний поголос найчастіше називає Renault-16, який роком раніше, ніж FIAT, у 1965-му отримав титул європейського «Автомобіля року», і легенда ця виявилася дуже живучою. Нещодавно я вирішив вивчити документи Мінавтопрому за 1966 рік, щоб перевірити, чи справді у нас замість FIAT хотіли випускати Renault, чи це вигадка.
Перш за все, я підняв документи про науково-технічне співробітництво Мінавтопрому з фірмами Італії та Франції у сфері автомобілебудування. На початку 1966-го до Франції, для вивчення місцевих заводів, поїхали дві групи фахівців Мінавтопрому. Але, як виявилося, завод легкових автомобілів Renault не входив до сфери їхніх інтересів! Перша група займалися вантажівками, автобусами, спеціалізованими машинами та автопричепами. До неї входили представник міністерства М.І. Орлов, співробітники НАМИ А.В. Родіонов і А.М. Хлєбніков, ГАЗ представляли Ю.А. Фокін і М.І. Дроздов, а ЗІЛ — Б.Ф. Хмелін. Вони відвідали заводи, що випускали вантажівки Berliet, Unic, Saviem; автобуси Saviem, Unic, Verney; агрегати Glaenzer Spicer, Marrel; а також фірми, що виробляли спеціалізовані кузови і напівпричепи.
1 / 2
2 / 2
Друга група інженерів, фахівців з автомобільних приладів, відвідала заводи, що випускали автотракторне електрообладнання. Вона складалася з трьох осіб: головного інженера «Глававтоелектроприладу» Ф. В. Сушина, директора НДІ автоприладів В. І. Шаховцева, заступника директора Московського електрозаводу ім. Куйбишева А. А. Оленіна. Ця група відвідувала не автозаводи, а виробників комплектуючих виробів. Наприклад, фірму Cibie, що випускала фари, Norma, що спеціалізувалася на автомобільних лампах, зокрема нових тоді йодного типу, компанію Marshall, виробника склоочисників, котушок запалювання і бензонасосів, а також виробників широкого спектра виробів Pari-Ron і Ducellier. Ці фірми пропонували стартери, генератори, розподільники і котушки запалювання, реле-регулятори, вимикачі, електромоторчики, склоочисники, опалювачі та інші пристрої.
Науково-технічне співробітництво з фірмами Франції пішло в гору в осінні місяці 1966-го, після візиту в СРСР генерала Де Голля. Передбачалася навіть можливість спільної розробки нових моделей автомобілів. Але це відбувалося з жовтня по грудень, а перший раунд переговорів за контрактом із FIAT пройшов набагато раніше, у квітні-травні, генеральну угоду з італійцями підписали наприкінці липня! Жодних доповідних записок або протоколів засідань колегії Мінавтопрому, які всерйоз обговорювали можливість випуску Renault 16 на новому автозаводі в СРСР, я не знайшов.
Французька красуня
Невже чутки виникли на порожньому місці? Звісно, ні. Renault 16, коли він тільки з’явився, випробовували в НАМИ — це доведено. Але яких там тільки іномарок не випробовували і не досліджували! Крім того, на той час клас автомобіля відігравав вирішальну роль, а визначався він, згідно з прийнятими в СРСР стандартами, за робочим об’ємом двигуна. Для масового випуску в СРСР одразу було запропоновано автомобіль класу 1,1-1,3 літра. Renault 16 вважався моделлю вищого класу — робочий об’єм у нього був 1,5-1,6 л. У нас цю нішу 1966 року міцно зайняв Москвич-412, підготовка виробництва якого йшла повним ходом на МЗМА, а його двигуна — на Уфимському моторному заводі. Робочий об’єм 1,1-1,3 літра вибрали навмисне, щоб новинка не склала конкуренції Москвичу.
